путін почав "погрожувати" використовувати касетні боєприпаси, якщо їх застосує ЗСУ.

Трапилась зі мною три місяці тому така історія. Їхав біля одного населеного пункту "Бахмутчини" в час ракетних ударів рф. Одна з ракет влучила в приватний сектор. Я побачив дим і поїхав на нього.

Горів пробитий вуличний газопровід. Вогняний струмінь на кілька метрів бив у стінку невеличкого магазинчику. На дорозі, майже під цим вогнем, лежала старшого віку жінка (Наталя) з посіченими касетами ногами. Поруч лише розгублений дідусь-сусід. Я наклав їй турнікет, підбіг ще один військовий, а потім ще кілька бойців. Одночасно кричав дідові, щоб приніс якісь двері, що той на диво оперативно і зробив, легко знявши їх з сараю, який виходив на вулицю. Віднесли жінку на двері подалі від газової пожежі.

Я запитав, чи ще десь є люди – Наталя лише показала на будинок, що був у вогні і сказала, що там мешкають ще пенсіонери. Пробратись в двір було не складно, але, чесно скажу, відчув себе, як та тваринка у цирку, якій слід стрибнути через вогняне кільце. У дворі без свідомості був чоловік (Олександр) – ноги масово пробиті на виліт уламками касет, значна кровотеча.

Мій напарник побіг до своєї машини за турнікетом, свого вже не мав. Я почав зупиняти кровотечу підручними засобами. Якийсь сусід кричав, щоби я тікав – у дворі валялись газові балони, білі від нагріву. Спека від того вогняно струменю, довкола, була критична. Чомусь згадав багаття на Івана Купала у Бездрику. У двір повернувся мій напарник наклали турнікет. Людей побільшало, знову просив зняти двері, які ми використали у якості ніш та винесли чоловіка з того двору під тим же ж струменем вогню. Невдовзі під’їхала швидка та пожежна.

Іноді питання життя - кілька секунд

Місяць тому проїздив тією ж дорогою, побачив людей біля горілого подвір’я. Зупинився. Розповіли, що Наталя та Олександр вижили. Обом робили кілька операцій. А Олександру, у Дніпрі, лікар сказав "питання життя вирішили кілька секунд". Виявилось, що через вулицю від кровотеч, які не зупинили, загинуло кілька мешканців.

Від удару вже майже не лишилось слідів, все в зелені і лише рештки прибраного згарища нагадують про ту подію на вулиці.

До чого я. Всім відомо, що росіяни використовують касетні боєприпаси давно. Їх у них багато. Очевидно, зараз вони легалізують їх більш масове та відкрите використання. Б’ють вони ними усюди.

Ми бачимо, що жертвами російського вторгнення стають цивільні. Все, що я робив під час того удару – це суто завчені до автоматизму дії, які не дали розгубитись. Я не медик. Тим, хто прочитає це – наполегливо прошу, зверніть увагу на вашу медичну підготовку. Носіть із собою турнікети, пройдіть якісь уроки першої допомоги, бодай подивіться відео. Оперативність ваших дій, до приїзду медичної допомоги, може врятувати життя.

Олександр Алфьоров, історик, військовослужбовець ЗСУ