Чому вимагання комісії за так звані "зношені купюри" в українських обмінних пунктах - суцільна маніпуляція та прояв мережевої корупції в масштабах всієї країни?

Справа в тому, що вилучення зношених банкнот за комісію має відбуватися за правилами у рамках такої операції як банківське інкасо валюти. Тобто ви здаєте у банк зношену валюту, банк чи фінкомпанія передає вам гривневий еквівалент, але саму купюру вилучає з обігу і відправляє на обмін за кордон.

Звичайно, класичне інкасо - це вилучення купюри, обмін її на нову, передача нової купюри клієнту, а потім, за бажанням, обмін її на гривню.

Але зазвичай, все відбувається простіше: клієнт здав зношену купюру і отримав гривню, сплативши комісію. Ключова ознака валютного інкасо - вилучення зношеної купюри з обігу та її обмін на нову. Саме за це і справляється комісія.

Тобто має виникнути законна підстава для сплати комісії, інакше комісія нараховується за "повітря". Адже якщо валюта не вилучається з обігу, то нарахування комісії є незаконним.

Але обмінні пункти, які почали масово вимагати комісії за "зношені" банкноти, переважно долари, нікуди їх не відправляють і на нові купюри не обмінюють. А повертають знову в обіг, переважно у тіньовий. І забирають собі з обігу 10-30% рентного заробітку.

Звичайно, що це змова.

І Національний банк України має не лише листи писати дрібним почерком, але просто взяти і відкликати пару ліцензій у фінансових компаній на операції з готівковою валютою. Не хочуть брати долари, нехай кредити видають.

Ну а поки є проміжні результати.

Після публікацій та ефірів, в тому числі з моєю участю, відновився прийом доларів у терміналах Приватбанку (поповнення рахунку). Які, до речі, відімкнули одночасно із масовою змовою щодо банкнотних комісій. Дуже дивний збіг.

Мережевий характер корупції - це те, з чим зіткнуться справжні борці з корупцією в Україні. Якщо такі у нас колись з'являться.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик