Дмітрій Мєдвєдєв назвав три "добре відомих" умови Росії для припинення війни:
- "нейтральний, неядерний, незалежний" статус України;
- відмова від "націоналістичного курсу", зняття обмежень з використання язика і "всього русского і російського";
- передача РФ всіх територій, "внесених до конституції Росії".
Тобто, фактично це означає, що половина Лівобережжя стане Росією, а те, що лишать Україні, має повернутись до формату 18-20 ст "русифікована Малоросія" з імперським язиком, церквою, культурою, освітою, медіа, героями, історією...
Висновок: Кремль ретельно відслідковує настрої в Україні - що пишуть в соцмережах, що заявляють в медіа. Що кажуть нардепи і як реагують на їхні пости. Тому настільки впевнено позначають свій план-мінімум.
Не лишилась непоміченою і заяви Гетманцева, Терехова і Гончаренка "давайте домовлятись". І спокійна реакція на "3 октября" (нікого не порвали на місці, нікого не заарештували, навіть в свисток не знайшлось чому вилітати - соцмережі не вибухнули віртуальною жадобою зрадницької крові).
Тому Кремль навіть не згадує якісь обіцяні вигоди для себе (те ж зняття санкцій) - це дрібниця на тлі того, що планують отримати. А плани, як бачимо, цілком конкретні: частина територій назавжди відходить Росії (і вона вбиває місцевих, звільняючи місце для "правильних русскіх), а все, що не відходить, просто стає зовнішнім анклавом, як раніше.
Всі і будь-які заяви про компроміси Росія сприймає як слабкість і готовність прогнутись ще більше, значно більше. А соціологія ще й показує відповідні настрої громадян: ще від 2025-го понад 60% "готові до компромісів заради миру" (чит. "відмовитись від української України").
Але ця заява Мєдвєдєва з'явилась одразу після оприлюднення наявних настроїв українців: більше половини, 51,7% готові віддати території за коротке перемир'я (29,4% допускають територіальні втрати за умови завершення війни, ще 22,3% обрали варіант «скоріше так»), хоча мають розуміти, що остаточного миру з РФ не буде ніколи. Не віддадуть землі за ніщо тільки 40% (порівну "ніколи" і "швидше ні"). "Мирні переговори" (про ніщо - і це вже мають розуміти всі, однак...) підтримують 72,2% (однак 20,8% "скоріше проти" - готові визнати прикру реальність). При тому двоє з трьох українців усвідомлюють, що війна триватиме ще довго (половина з них певна, що довгі роки, половина - що кілька років). Чому ці ж люди підтримують переговори, хоча знають, що вони завершаться нічим, війна триватиме - хтозна...
Але з такими сприятливими настроями українців Кремль точно зробить свої умови жорсткішими, а тоді ще жорсткішими.
Давайте чесно: якби кожне опитування показувало за кожним цікавим Кремлю питанням близько 80% голосів "нах пішли", то умови ворога негайно пом'якшились би. Путін відступав би з вимогами (як це робить щоразу після воєнних успіхів ЗСУ, спецоперацій Сил оборони тощо).
Це так ж логіка, за якою Путін почав Велику війну: настрої українців в медіа, в соцмережах, цифри в опитуваннях дозволили повірити в "Київ за 3 дні". А зараз ці ж настрої дозволяють повірити в "взяти Україну частинами безкровно".
Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог
