Поки у Верховній Раді до другого читання готують законопроєкт про мобілізацію, парламентарі до цього "кнута" підготували "пряник" – варіанти мотивації до військової служби. Законопроєкт 11012 передбачає збільшення виплат після певного строку служби, фінансову винагороду за знищення ворожої техніки, способи соціальної та фінансової підтримки військових. У деталях розбирався "Ми – Україна".

Винагорода, доплата і допомога

Винагорода. Нині є законодавчі норми про винагороду за передану ЗСУ справну ворожу техніку, а також розміри збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку в умовах особливого періоду у додатку 3 до наказу Міноборони №340. У чинному документі діапазон сум від 12180 грн за військове авто до 243600 грн за корабель першого рангу.

У законопроєкті і номенклатура ширша, і винагорода вища:

• військовий літак – 500 000 грн;
• військовий корабель – від 300 000 до 500 000 грн;
• військовий гвинтокрил – 300 000 грн;
• танк, САУ/РСЗВ, ЗРК, радіолокаційні системи засобів ППО – від 200 000 до 370 000 грн;
• крилата та балістична ракета – 100 000 грн
• БМД, БТР, БМП, командно-штабна машина, артилерійська система, БПЛА розвідувального типу, БПЛА ударного типу, засоби РЕР – від 30 000 до 100 000 грн;
• засіб контрбатарейної боротьби, засіб РЕБ – від 30 000 до 150 000 грн;
• комплекс дальнього візуального спостереження – 30 000 грн;
• бронеавтомобілі або вантажівки – від 10 000 до 30 000 грн.

За нинішніми умовами наказу №340 рішення про визнання техніки такою, що знищена або захоплена, далеко не просте. Воно оформлюється наказом керівника органу військового управління, а підтвердженням має бути три документи з такого переліку:

• журнал бойових дій;
• рапорт командира підрозділу, групи за підпорядкованістю, яка виконувала завдання, із детальними обставинами, координатами, датою, часом, способом знищення або захоплення, типом техніки, сумою винагороди кожному з військових, які виконували завдання;
• донесення (рапорт, доповідь) командирів розвідувальних підрозділів із підтвердженням знищення за результатами візуального спостереження;
• дані фото- та відеофіксації, техзасобів розвідки, відеозапис відображення повітряної обстановки під час бойової роботи – щодо знищеної техніки;
• акт оприбуткування трофейного майна – щодо захопленої техніки.

"Зараз легко за наявності сучасних технологій довести, що ти знищив чи пошкодив ту чи іншу техніку. Буде прописано, і Міністерство оборони це "докрутить", що буде дорозвідка, знищення, після знищення ти маєш надати матеріали, і після цього буде вирішено, що ця техніка знищена і вона має бути оплачена. Немає ніяких проблем, і усе це можна зробити", - запевняє автор законопроєкту , секретар парламентського комітету з нацбезпеки, народний депутата Роман Костенко.

Він каже, що якби винагороди виплачувалися за знищену у 2023 році ворожу техніку, на це пішло б 1,8 млрд грн.

За наказом №340 розподіл додаткової винагороди між військовими треба вказувати у рапорті. Проте у законопроєкті пишуть, що вона призначена тим, хто брав участь у знищенні чи захопленні із певним відсотком суми для командирів:

• безпосередній командир – 5% винагороди;
• командир взводу, роти, групи – 3%;
• командир батальйону – 2%;
• командир бригади (полку) – 1%.

Надбавки. Військовим, чим довше вони служать, тим більше мають платити. Підвищення прив'язують до таких складових:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавка за вислугу років.

До них хочуть застосовувати такі коефіцієнти і у таких випадках:

• коефіцієнт 1,5 – служба протягом воєнного стану не менше 12 місяців, з яких 6 місяців – участь у бойових діях;
• коефіцієнт 2 – служба протягом 24 місяців, з яких 12 місяців – участь у бойових діях.

Тобто якщо людина матиме зазначену кількість місяців і служби загалом, і на передовій, а після цього продовжить службу у тилу, за проєктом вона матиме нову збільшену зарплату щомісяця.

Допомога. Одноразову грошову пропонують призначити тим, хто після повномасштабного вторгнення вже уклав контракт чи укладе його на строк понад три роки або до завершення воєнного стану. Розмір одноразової допомоги у такому випадку:

• 200 000 грн – офіцерам;
• 160 000 грн – старшинам і сержантам;
• 100 000 грн – солдатам.

Щомісячну додаткову винагороду 10 000 грн виплачуватимуть тим, хто має право звільнитися зі служби, але цього не робить.

І одноразова допомога, і щомісячні 10 тис. грн – спосіб мотивації, аби люди лишалися служити. І це вже стосується іншого положення законопроєкту.

Демобілізація

Визначені строки демобілізації багато хто називає найбільш дієвою мотивацією, проте зараз вони не встановлені і за чинним законодавством демобілізацію оголошує президент.

У законопроєкті Кабміну 10449, який пройшов перше читання, поки пропонують зробити підставою для звільнення мобілізованих строк служби протягом 36 місяців. Але навіть після завершення цього строку право не наставатиме автоматично, бо остаточні строки демобілізації визначатиме Ставка.

Зараз над законопроєктом про мобілізацію працюють, до нього пропонують і вносять поправки. Зокрема і щодо строку служби та демобілізації. Народний депутата Олексій Гончаренко каже, що пропонує поправку про строк служби протягом 18 місяців, плюс ще три місяці на виконання рапорту, а строк служби на нулі зараховувати за принципом "день за два".

Законопроєкт Костенка також стосується демобілізації. Ним визначають два варіанти строків служби, досягнення яких буде підставою для демобілізації:

• 36 місяців безперервної служби протягом воєнного стану;
• 18 місяців безперервної служби, з яких 12 місяців – це виконання бойових наказів.

Пенсія по інвалідності

Зараз розмір пенсії по інвалідності військовослужбовцям розраховують у відсотках до їхнього грошового забезпечення та в залежності від причини – внаслідок війни чи не внаслідок війни.

Розмір пенсії військовим з інвалідністю внаслідок війни становить 100% грошового забезпечення для першої групи, 80% ГЗ – для другої групи, 60% ГЗ – для третьої групи.

Є й визначення мінімальних пенсій по інвалідності внаслідок війни, вже із прив'язкою до прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Такий мінімум у 2024 році – 2361 грн. Проте до норм пенсійного забезпечення за законом про бюджет-2024 його почнуть застосовувати лише у березні. Загалом мінімальна пенсія для осіб з інвалідністю внаслідок війни 650% прожитмінімуму ( 15 346 грн)– перша група, 525% прожитмінімуму (12 395 грн) – друга група, 360% (8 499 грн) прожитмінімуму – третя група.

Проєктом пропонують закріпити в якості конкретних сум інші мінімальні розміри пенсії по інвалідності тим, хто отримав її під час АТО, ООС та російської збройної агресії:

• 25 000 грн – мінімальна пенсія для першої групи;
• 20 000 грн – мінімальна пенсія для другої групи;
• 15 600 грн – мінімальна пенсія для третьої групи.

Кредит, іпотека, розмитнення авто та страховка

Особливі умови військовим за цими напрямками пропонують встановити із прив'язкою до їхнього строку служби.

36 місяців служби, з яких мінімум 12 місяців на передовій, а також звільнення з полону передбачають такі варіанти мотивації:

• пожиттєве страхування життя із розповсюдженням дії полісу на всю сім'ю коштом держави у приватних страховиків;
• можливість взяти кредит на свій бізнес за ставкою до 5%.

На житлову іпотеку під 3% строком до 20 років зможуть розраховувати ті, хто:

• відслужив 36 місяців, з яких 24 місяці на передовій;
• продовжив службу після поранення, яке дає їм право на звільнення;
• звільнився з полону;
• не зміг служити після поранення.

Про пільгове розмитнення обіцяють додаткові законопроєкти із змінами до Митного та Податкового кодексів. Поки планують зафіксувати знижку на 50% тим, хто відслужив 36 місяців. Нульове розмитнення хочуть зробити для тих, хто прослужив не менше двох років, з яких рік на передовій.

Базова загальновійськова підготовка

Вже варто налаштуватися, що строкову службу скасують на користь базової військової підготовки. За нормами урядового законопроєкту 10449, вона буде обов'язковою для чоловіків у віці до 25 років, а для жінок добровільною. Завершення підготовки – це набуття статусу військовозобов'язаного та освоєння певної військово-облікової спеціальності. Строк підготовки планують встановити на рівні трьох місяці під час воєнного стану і п'яти місяців у мирний час.

Законопроєкт 11012 умови деталізує. Після завершення курсу має бути іспит. Добрий результат передбачає направлення до військової частини. Невдалий результат – додатковий місяць підготовки для призовника, а за неякісну підготовку інструктори та керівники навчальних центрів нестимуть відповідальність.

Під час тримісячного навчання підготовку пропонують розподілити у таких пропорціях:

• мінімум 30% тривалості – тактико-стройові заняття;
• мінімум 30% тривалості – вогнева підготовка;
• мінімум 10% тривалості – тактична медицина.

Навіщо потрібен проєкт?

Законопроєкт був поданий 13 лютого, і на сайті ВР станом на середину 15 лютого тексту ще не було. Усі деталі - від автора. Роман Костенко закликав до обговорення Офіс президента і Кабмін, але там поки не давали оцінок чи альтернативного бачення. А от у парламенті група підтримки знайшлася.

"В нас було багато дискусій про те, що крім постійного кнута, повинна бути мотивація, і зрештою це вилилось в законопроєкт", - каже членкиня парламентського комітету із нацбезпеки Соломія Бобровська.

Вона обіцяє документ лобіювати. До того ж до групи співавторів доєдналися понад 70 нардепів, представників різних партій з різними поглядами. Серед них є й голова Комітету ВРУ з питань національної безпека Олександр Завітневич, то документ і сам документ можна вважати "комітетським".

"Я розумію, що ми одразу не побудуємо професійну армію, але паралельно цей процес потрібно запускати. Ми розуміємо, що війна із російською федерацією може бути довго, і ми маємо створювати сильну професійну армію паралельно, - пояснює мету законопроєкту Костенко, - Якщо будемо усе правильно робити, то можемо за якийсь час вийти на те, що, наприклад, мобілізованих буде якась частина у забезпеченні. Якщо ми будемо нормально мотивувати людей, то всі бойові підрозділи, професійні, які потребують певних навичок, ми можемо укомплектовувати професіоналами. Для цього цей законопроєкт і зроблений. Це не догма, це питання для дискусії".

Депутат посилається на власні розрахунки, і каже, що витрати за проєктом точно є меншими, ніж 700 млрд грн для мобілізації 500 тис. осіб, які згадував президент.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як в Кабміні переписали законопроєкт про мобілізацію: які норми додали, вилучили та змінили.