Нові умови вступної кампанії, скасування заочної форми навчання, можливість отримати спеціальність у коротші терміни, гранти замість навчання на бюджеті – це тільки частина змін у вищій освіті, які з'явилися останніми тижнями. "Ми – Україна" розбирався, які новації, коли та якими законопроєктами хочуть запровадити.

Вступна кампанія-2024 та ДПА

Наприкінці серпня група народних депутатів на чолі з головою освітнього комітету ВР Сергієм Бабаком подала законопроект 10092 щодо вступної кампанії у наступному році. 16 жовтня профільний комітет дав висновок про розгляд.

Вступна кампанія-2024. Наступного року абітурієнти знову не проходитимуть ЗНО. Прийом відбудеться у визначеному МОН порядку, тобто це буде Національний мультипредметний тест – НМТ.

Для вступу можна буде подавати сертифікати ЗНО за 2021 р. та/або результати НМТ за 2022-2024 роки.

Після закінчення школи або після отримання рівня молодшого спеціаліста чи ступеня молодшого бакалавра НМТ-2024 треба буде проходити за чотирма предметами замість трьох, як це було цьогоріч.

Три обов'язкові предмети, які складатимуть під час НМТ-2024: українська мова, математика, історія України. Четвертий предмет можна буде обрати з такого переліку: фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література.

На основі рівня молодшого спеціаліста, ступеня молодшого бакалавра додатково можуть використовувати єдине фахове вступне випробування з економіки та управління або з аграрних наук.

Хоча станом на початок листопада законопроєкт не розглянули, в Українському центрі оцінювання якості освіти показали модель вступу-2024 на бакалаврські програми:

• іноземні мови, які можна буде складати: англійська, німецька, французька, іспанська;
• предмет за вибором вступник визначить під час реєстрації на НМТ;
• проходитимуть НМТ-2024 за один день: спочатку два предмети (українська мова та математика) по годині на кожен, потім перерва. Після перерви ще два предмети, історія України та предмет на вибір, по годині на кожен.

"Історія України охоплює 16-21 століття. Основна сесія НМТ триватиме довше і розпочнеться раніше (орієнтовно – в кінці травня)", - також уточнив Сергій Бабак.

Державна підсумкова атестація. У 2024 її не буде, НМТ також не враховуватимуть як результат ДПА. Проте в окремих школах планують провести пілотну ДПА для учнів, які закінчуватимуть четвертий клас, тобто здобуватимуть початкову середню освіту.

Форма навчання. До закону про вищу освіту збираються ввести перехідне положення. За ним з 2024 року вступників на бакалавра та магістра вже не набиратимуть за вечірньою та заочною формами, а також на молодшого бакалавра. Але після розгляду проєкту в комітеті вже пропонують вечірку та заочку наступного року не чіпати.

Альтернатив законопроєкту немає, і він буде основою для вступної кампанії-2024. Вступники вже мають розуміти, які предмети їм готувати на НМТ-2024, але документ досі не розглянутий у сесійній залі. Досвід вступної кампанії-2023 оптимізму щодо строків не додає: закон про  її умови парламент ухвалив тільки наприкінці лютого.

Трансформація вищої освіти: навчання без заочки та в коротші терміни

23 жовтня від Кабміну до Верховної Ради надійшов законопроєкт 10177, який, якщо скорочено, стосується трансформації вищої освіти. Поки його тільки опрацьовують. Якщо ухвалять в нинішній редакції, то введуть в дію через півроку після публікації та набрання чинності. Готували проєкт у МОН.

"Зміни у системі вищої освіти давно назріли. Про це говорять студенти і викладачі, керівники ЗВО та роботодавці. Ми бачимо це на прикладі українців, які здобули вищу освіту, але ніколи не працювали за спеціальністю. Бо помилились у виборі або взагалі її не потребували. Інші ж після закінчення ЗВО змушені були здобувати ще якусь неформальну освіту, щоб зрештою отримати фах та знайти роботу, - каже міністр освіти та науки Оксен Лісовий, - Ми можемо заперечувати це, але справжня цінність вищої освіти в Україні знизилася. Тож відкладати зміни на потім вже просто неможливо".

Заступник міністра Михайло Винницький додає, що новий закон посилить суб'єктність студентів та автономію вишів.

Скасування заочної та вечірньої форм навчання. Те, що скоріше за все викреслять із законопроєкту про вступну кампанію, є у ініціативі МОН. Там вважають, що ці форми віджили своє, і на фоні пандемії ковіду вже трансформувалися у дистанційну форму навчання, і тому:

• з 2024 року хочу скасувати набір на навчання на заочну та вечірню форму. Альтернативою денній формі будуть дуальна чи дистанційна форми;
• ті студенти, які на момент скасування навчатимуться за вечірньою чи заочною формою, продовжать навчання за ними до отримання диплому. Виші таке навчання мають забезпечити, але нових студентів на ці форми не набиратимуть.

Аналогічні вимоги щодо скасування ступеню молодшого бакалавра. З 2024 року і за проєктом 10092 нових студентів не набиратимуть, і за цим проєктом МОН не будуть. Той, хто на момент скасування на молодшого бакалавра навчатиметься, продовжить здобувати освіту до отримання диплому.

Міждисциплінарні програми. Вишам дають можливість, проте не зобов'язують, створити для майбутніх бакалаврів міждисциплінарні програми. Як пояснює міністр, це такі, де в межах однієї галузі вивчають кілька спеціальностей.

Тобто є галузі знань і спеціальності, за якими студентів навчають у вишах (тут затверджений перелік). Але заміксувавши їх, можна утворити міждисциплінарну предметну область. В її межах можна створити міждисциплінарні програми. І такий міждисциплінарний формат виші можуть, але не зобов'язані сформувати для майбутніх бакалаврів. Те, що їх можуть зробити, не означає, що таких міждисциплінарних областей не існує. Вони є, і передбачають зрозумілі спеціальності.

Приклад, якій наводять у МОН: вступаючи до вишу, студент обирає галузь "Соціальні науки". В її межах є такі спеціальності, як соціологія, соцробота, політологія. За перший-другий курс студент вирішує, яка спеціальність йому ближча, та обирає її.

За вимогами у проєкті, здобуття освіти за такими міждисциплінарними програмами нічим не поступається іншим, за галузями та спеціальностями. Диплом має котируватися не нижче. Відмінність саме у тому, що спочатку обравши певну галузь, студент згодом обирає спеціальність, але із застереженнями:

• до міждисциплінарної предметної області неможна включати регульовані спеціальності і галузі знань, до яких вони входять. Спеціальності із додатковим регулюванням, вказують у МОН: право, атомна енергетика, медицина, військова служба. Щодо них є й інші особливості, про які нижче;
• обрати спеціальність на міждисциплінарній програмі майбутні бакалаври зможуть після 1-2 курсу, а саме після того, як наберуть 60-120 кредитів ЄКТС.

Строки навчання. Тут і треба згадати чи зрозуміти, що таке кредити ЄКСТ – Європейської кредитно трансферної-накопичувальної системи. Кредит – це одиниця вимірювання обсягу навантаження на студента. За законом про вищу освіту один кредит – це 30 годин навчання, без деталізації, якого саме навчання.

Один предмет може "важити" різну кількість кредитів. Сума за кількома предметами має бути такою, щоб навантаження на студента було 60 кредитів на рік. Щоб стати бакалавром, треба мати 240 кредитів. Тут і готують принципові зміни.

У проєкті уточнюють "вагу" одного кредиту. В ньому має бути не менше 10 годин навчальних занять для бакалаврів та не менше 8 годин для магістрів. Але загальна норма у 30 годин зберігається, просто не менше третини з них мають бути "контактними".

Розрахункове навантаження одного навчального року зберігають на рівні 60 кредитів. Таке навантаження за проєктом буде незмінним для тих, хто навчається за державним чи регіональним замовленням, коштом цільового пільгового державного кредитування. Це стандарт, але для контрактників за індивідуальними навчальними планами навантаження може бути від 30 кредитів до 80 кредитів на рік.

Таким чином той, хто має змогу, час, натхнення та сили, зможе раніше пройти бакалаврат. Проте якщо напружиться та отримає диплом раніше, ніж за чотири роки, "розмір оплати за весь строк навчання не зменшується" (норма з проєкту).

Із тим, щоб закінчити навчання у довші терміни, ніж чотири роки, теж застереження.

"Збільшення строку навчання за денною або дуальною формами здобуття освіти порівняно з розрахунковим допускається з дня припинення або скасування воєнного стану", - пишуть у проєкті.

Вибірковий компонент. Нині за законодавством студенти мають право вибирати не менше 25% курсів (відсотки від кількості кредитів). За проєктом студента регульованих спеціальностей, тобто право, атомна енергетика, медицина, військова служба, матимуть право обирати не менше 10% курсів.

"Для останніх (нерегульованих спеціальностей, - авт.) залишається норма мінімум 25%, але послаблення жорстких умов стандартів дасть змогу закладам збільшити вибірковість навіть до 50%. Більш жорсткі вимоги для регульованих спеціальностей необхідні, щоб дотримуватися стандартів вищої освіти у підготовці фахівців для особливо відповідальної роботи. Водночас для нерегульованих спеціальностей надаємо більше автономії та свободи у виборі дисциплін", - пояснює Винницький.

Проєкт закону складний, дискусійний, і стосується іншої ініціативи МОН, яка поки на стадії обговорення.

Гроші на навчання: гранти, держзамовлення та відпрацювання протягом трьох років

19 жовтня на сайті МОН опублікували законопроєкт, який проходить громадське обговорення до 2 листопада.

"Зараз співвідношення бюджет-контракт = 40/60, а ціна контракту часто нижча ніж сума, яку держава платить ЗВО за навчання одного студента. Отже, на часі – запровадження того, що існує у більшості країн Заходу: моделі прозорого співфінансування, коли вища освіта оплачується частково державою, і частково фізичними та юридичними особами. В результаті ми можемо отримати розширення кількості вступників, яким держава покриватиме витрати на навчання (десь на 35-40% більше ніж зараз), але така державна підтримка буде частковою – не 100 відсотковою", - описує ініціативу Винницький.

За проєктом є два способи реалізувати право на вищу освіту:

• безоплатно – за рахунок державного чи регіонального замовлення;
• платно – за рахунок фізосіб та юросіб. Також частково або повністю оплата навчання може бути за рахунок державних грантів, пільгових довгострокових кредитів, ваучерів, виданих на підставі закону про зайнятість населення, бюджетних програм.

На кожному рівні вищої освіти тільки раз можна буде здобувати її за рахунок замовлення, грантів, пільгових кредитів, ваучерів, бюджетних програм. Повторно – тільки деяким пільговикам, зокрема УБД. Саме гранти на здобуття вищої освіти та жорсткі вимоги для бюджетників – найбільш гучні норми проєкту.

Грантова система. Грант – це щопіврічна оплата коштом держбюджету на рахунок закладу освіти навчання у безготівковій формі. Розмір та порядок надання гранту затвердить Кабмін. Але кожного року він може змінюватися в залежності від вартості навчання.

На гранти зможуть розраховувати абітурієнти, які отримають результат ЗНО чи НМТ не нижчий за рівень, який буде в умовах прийому. Повну або часткову оплату за рахунок грантів можуть рекомендувати й тим, хто пройшов на контракт.

"Фактично цей студент (який отримує грант, - авт.) є контрактником. Але частина його контракту покриватиметься державними коштами, в залежності від того, як він склав НМТ або ЗНО. Тобто наскільки він успішний", - пояснює Винницький.

Оскільки студент із грантом вважатиметься контрактником, він зможе скористатися й перевагами з проєкту 10177, який стосується гнучкості навантаження – індивідуального плану із кредитами від 30 до 80 на рік. Тобто той, хто буде на гранті, зможе раніше чи пізніше, ніж за чотири роки, стати бакалавром.

Перелік пільговиків, які матимуть право на гранти:

• особи з інвалідністю;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування;
• особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності та учасниками бойових дій, зокрема ті з них, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби);
• діти померлих учасників Революції Гідності;
• діти загиблих військових, поліцейських і полонених, а також визнаних судом безвісно відсутньою особою під час виконання обов’язків військової служби;
• особи, один із батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав;
• особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
• особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи;
• особи, які є внутрішньо переміщеними особами;
• діти з багатодітних сімей (п’ять і більше дітей);
• шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менше ніж три роки, та діти шахтарів.

Що із проєкту не зрозуміло, так це те, чи матимуть отримувачі грантів право на стипендії. Прямо це не прописано. Проте можна припустити, що стипендії тим, хто отримає гранти від держави не буде, оскільки в нормі про фінансування здобуття вищої освіти за рахунок держбюджету згадують лише виплату академічних та соціальних стипендій тим, хто навчається за держзамовленням (з місцевого бюджету – за регіональним замовленням). А фінансування грантів з держбюджету передбачають на оплату послуг з навчання.

Відпрацювання після навчання. Той, хто навчатиметься на бюджеті, за державним чи регіональним замовленням, буде зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років. Договір можна буде укласти після того, як завершиться половина навчання, але не пізніше, ніж за півроку до отримання диплому.

Відбуватиметься це так:

• студентів реєструватимуть у територіальних центрах зайнятості як тих осіб, які шукають роботу;
• договір про працевлаштування ще під час навчання укладе або центр зайнятості, або роботодавець. Терцентри надаватимуть пропозиції, але й у студента буде можливість знайти роботодавця. Тобто прямої вимоги, що відпрацювати треба саме на держпідприємстві чи у комунальній конторі немає;
• відпрацювати після отримання диплому треба три роки, і про можливу зміну місця роботи нічого не вказано. Але якщо договір про працевлаштування порушити, доведеться компенсувати державі видатки на виплату академічної стипендії;
• якщо відмовитися від договору про працевлаштування під час навчання – запропонують перейти на контракт. В разі відмови – відрахують;
• неможна буде укладати договір про працевлаштування, якщо на посаду конкурсний відбір, а від пропозиції, яка передбачає вступ на військову службу чи у правоохоронні органи, студент зможе відмовитися.

На громадське обговорення проєкту відвели два тижні. Потім, якщо в Кабміні схалять, його передадуть до ВР. Проте зараз документ неповний. Громадськості показали тільки порівняльну таблицю – зміни до законодавства. Тексту законопроєкту, де має бути зазначено, коли він набере чинності або вступить у силу, пояснювальної записки, де надають обґрунтування ініціативі, немає.

Раніше "Ми – Україна" також розповідав про ініціативу, яка стосується можливої мобілізації студентів. Нині той, хто навчається за денною або дуальною формою, незалежно від того, яка це вища освіта за рахунком та який у студента вік, не підлягає призову під час мобілізації. Нагадаємо, що заа законопроєктом 9672 з-під мобілізації виводять здобувачів освіти денної та дуальної форми, якщо вони:

• отримують освіту того рівня, який є вищим за раніше здобутий;
• та на день початку навчання їм не виповнилося 30 років.

Поки документ тільки опрацьовують у комітеті, і свої висновки там ще не надали. Відповідно і в сесійний зал його не виносили.