Правила військового обліку на роботі: про кого звітують перед ТЦК до 1 грудня та інші вимоги

Правила військового обліку на роботі: про кого звітують перед ТЦК до 1 грудня та інші вимоги

До 1 грудня роботодавці мають подавати до ТЦК СП списки працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць. Через цю вимогу з'явилося чимало повідомлень, що цьогоріч військкоматам мають передати дані щодо усіх військовозобов'язаних. "Ми – Україна" розбирався, про кого мають звітувати роботодавці перед ТЦК до 1 грудня, якими є основні вимоги військового обліку на роботі та наслідки порушення правил.

Які військово-облікові документи потрібні працівникам та роботодавцям?

Майже рік тому, 30 грудня 2022 р., уряд ухвалив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Постанова №1487 про нього набрала чинності 5 січня 2023 р. Хоч вимоги і щодо обліку, і щодо відповідальності в разі порушення були й до того, правила змінилися, тому для їх адекватного застосування знадобився і досі потрібні роз'яснення.

Ще у квітні 2021 р. до ст. 24 Кодексу законів про працю додали вимогу про те, що громадянин має подавати відповідні військово-облікові документи при укладанні трудового договору.

За порядком військового обліку (п.34) роботодавці під час прийняття на роботу мають перевіряти наявність військово-облікового документа. Та сама умова і при вступі на навчання, бо військовий облік ведуть усі органи, підприємства, установи та організації, у тому числі й навчальні заклади.

Перелік відповідних військово-облікових документів, які треба пред'явити під час прийняття на роботу чи навчання, визначений у п. 20 порядку обліку. Тип документа залежить від категорії, до якої відноситься працівник чи здобувач освіти:

  • призовники пред'являють посвідчення про приписку до призовної дільниці. Призовником є той, хто підлягає призову на строкову службу, але її не проходив. Тобто чоловіки у віці від 16 років (у рік досягнення 17-річчя) до 27 років. Нагадаємо, що призовний вік Верховна Рада узгодили у віці до 25 років, але поки свій підпис під цим законопроєктом не поставив президент;
  • військовозобов'язані пред'являють військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного. Військовозобов'язані – це особи, що перебувають у запасі ЗСУ та інших військових формувань. Це чоловіки у віці від 18 до 60 років (до 27 років в тому випадку, якщо відслужили строкову чи отримали військово-облікову спеціальність), а також військовозобов'язані жінки того ж віку і в обов'язковому порядку ті, які здобули медичну або фармацевтичну освіту;
  • резервісти пред'являють військовий квиток. Резервістами є ті військовозобов'язані, які проходять службу у резерві.

Як і про кого мають звітувати роботодавці перед ТЦК?

За порядком про облік, роботодавці ведуть чотири персональні списки:

  • військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;
  • військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;
  • військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;
  • призовників.

За кожним співробітником, який підпадає під ту чи іншу категорію, формують справу із копіями військово-облікових документів. Щороку до 25 січня ці списки треба реєструвати у своїй службі діловодства та їх мають візувати керівник та відповідальна за військовий облік особа.

Про передачу цих даних у ТЦК СП у порядку не йдеться. Але у роботодавців та закладів освіти перед військкоматами є інші обов'язки щодо подачі даних:

  • протягом семи днів ТЦК треба інформувати про зміну облікових даних після прийняття на роботу чи звільнення з роботи або навчання співробітника або здобувача освіти;
  • протягом п'яти днів ТЦК треба сповіщати про зміну облікових даних працівника. Наприклад, місця проживання, сімейного стану, рівня освіти, посади, встановлення групи інвалідності;
  • щороку, до 1 грудня, подавати до відповідних районних чи міських ТЦК та СП списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Саме зобов'язання звітувати щодо призовників подекуди й викликало невірне тлумачення. Наче до 1 грудня подавати військкоматам треба списки усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є на обліку у роботодавців.

Насправді до 1 грудня (п. 34 постанови №1487) треба подавати дані тих співробітників, які саме набувають статусу призовників. Тобто тих, кому наступного року виповниться 17 років, юнаків 2007 року народження. А от сповіщати про відсутність таких працівників не треба, бо у законодавстві немає такої вимоги А от сповіщати про відсутність таких працівників не треба, бо у законодавстві немає вимоги сповіщати про це. Приписують юнаків такого віку до призовних дільниць за місцем проживання щороку, з січня по березень. І у ТЦК та СП мають видавати їм приписне посвідчення.

Але варто нагадати про іншу вимогу щодо звітування, термін якого спливе незабаром. Вона стосується закладів вищої та фахової передвищої освіти і ведення ними військового обліку. Згідно із листом-роз'ясненням МОН, до 20 грудня 2023 р. керівники закладів освіти мають сповістити Генштаб ЗСУ про тих здобувачів, яким подання військово-облікових документів відтермінували, а також про інших студентів, які мали подати, але не подали військово-облікові документи. Про те, кому зі вступників та студентів і на яких умовах цьогоріч відтермінували подання військово-облікових документів, а хто та які саме документи все ж має подати, "Ми – України" розповідав раніше.

Які наслідки за порушення правил обліку?

Як відповідальність за порушення правил військового обліку? За Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність така:

  • призовників, військовозобов'язаних, резервістів. За ст. 210 порушення правил військового обліку в особливий період передбачає штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, від 850 грн до 1700 грн. Зокрема у правилах передбачено, що треба у семиденний строк сповіщати ТЦК та СП про зміну облікових даних, перебувати на військовому обліку за місцем проживання, за місцем роботи (навчання), за місцем консульського обліку в разі вибуття за кордон на строк понад три місяці. Повний перелік правил, порушення яких передбачає відповідальність, є у додатку 2 постанови №1487. До речі, роботодавці мають роздруковані правила розміщувати на видному місці у загальнодоступних приміщеннях, а при прийнятті на роботу їх мають доводити під особистий підпис нового співробітника;
  • роботодавців. За ст. 210-1 порушення законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію в особливий період штраф для фізосіб – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), для посадових осіб – від 300 до 500 мінімумів (5100 – 8500 грн). І в постанові №1487 (п.87) передбачено, що таким порушенням є й прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не перебувають на обліку.

Чи є відсутність військово-облікового документа підставою для звільнення? За роз'ясненнями Федерації професійних спілок України, звільняти через це неможна.

"Кодекс законів про працю не передбачає звільнення з роботи особи у разі відсутності військового квитка або приписного свідоцтва. Жодними іншими законами це також не передбачено, - каже адвокат Ростислав Кравець, - Якщо це зроблять, у вас є шанс (у судовому порядку, - авт.) поновитися на роботі і стягнути ще й заробітну плату за вимушений прогул".

Чи є відсутність військово-облікового документа підставою для того, щоб відмовити у прийнятті на роботу?

"Ніби відповідальність за це є, штрафи значні. Однак питання штрафів і питання відмови у прийнятті на роботу знаходяться трохи у різних площинах, - вважає адвокат, - Незаконне позбавлення роботи, відсторонення від роботи, позбавлення трудових контрактів, фактично переслідування за певною ознакою передбачає кримінальну відповідальність. Тут аналогічна ситуація. Відмова у прийнятті на роботу через відсутність військово-облікового документу, на мій погляд, та ж сама дискримінація. Це не може бути підставою для відмови".

Проте роботодавці зовсім необов'язково можуть вказати причиною відмови саме відсутність відповідного військово-облікового документа. І для цього, і для звільнення знайти можуть будь-яку іншу. Зокрема, невідповідність займаній посаді або недостатню кваліфікацію.

Які є календарні вимоги щодо військового обліку?

У порядку ведення ВО щорічних зобов'язань чимало, але наведемо найголовніші із датами. І щодо громадян, які перебувають на обліку, конкретна є одна. Щороку до 1 жовтня призовники, військовозобов'язані та резервісти мають подавати до районних (міських) ТЦК та СП дані про право на відстрочку від призову на строкову службу. Також кожні п'ять років треба звіряти свої персональні дані із військово-обліковими. Решта вимог прив'язана до події, наприклад, до зміни облікових даних, а не до календаря.

Що ж до звітів про військовий облік між різними структурами, основні календарні вимоги такі:

  • щороку до 1 грудня. Про держоргани, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації на території району чи міста відповідним районним або міським ТЦК та СП мають надавати інформацію територіальні органи Держстату. В ній треба зазначати кількість працюючих;
  • щороку до 15 січня. Голови районів та міські голови подають до районних чи міських ТЦК та СП розпорядження про стан військового обліку за минулий рік із планами на наступний;
  • щороку до 20 січня. Районні (міські) ТЦК та СП видають накази про стан військового обліку та відправляють витяги до обласних та Київського міського ТЦК та СП;
  • щороку до 5 лютого. Голови обласних держадміністрацій та Київської міської подають до оперативних командувань відповідних регіонів розпорядження про стан військового обліку на території за минулий рік із планами на наступний. Обласні та Київський міський ТЦК та СП відправляють відповідним оперативним командуванням накази про стан військового обліку у районних (міських) ТЦК та СП;
  • щороку до 10 лютого. Оперативні командування надсилають витяги з наказів про стан військового обліку Командуванню Сухопутних військ, Генштабу ЗС та доводить їх до відома обласних та Київської міської держадміністрацій. Держоргани мають подавати до Генштабу Збройних сил витяги з наказів (розпоряджень) про стан військового обліку та план перевірок на підприємствах, в установах і організаціях, які перебувають в сфері їхнього управління;
  • щороку до 15 лютого. Командування Сухопутних військ ЗС надає Генштабу витяг з наказу про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний щодо військового обліку в органах військового управління та ТЦК та СП;
  • щороку до 1 березня. Генштаб Збройних сил робить аналіз стану військового обліку та подає його у Кабмін.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як створювали реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" та які дані до нього збирають.

Головне