Для оцінки збитків, яких завдало знищення росіянами Каховської ГЕС, Каховського водосховища та рукотворної повені, від якої потерпає південь, знадобляться роки. Зараз можемо говорити лише про попередні, хоча і їх обсяги жахають.

2,5 млрд грн уряд виділив на постачання питної води: біля мільярду на забезпечення мешканців Миколаївщини та Херсонщини та 1,5 млрд на будівництво нових водогонів у Кривий Ріг, Нікополь, Марганец. Це тільки початок.

Відбудова ГЕС

Вже визнано, що Каховська ГЕС повністю зруйнована. Отже, будувати треба буде з нуля. Попередні оцінки першої віце-прем’єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко – $1 млрд. За її словами це не тільки вартість нової станції, а й відновлення цілісності греблі.

Згідно із даними інвестиційно-консалтингової компанії ESFC Investment Group, середня вартість будівництва гідроелектростанцій у світі у 2022 р. становила близько 1,9 млн євро за мегават встановленої потужності. Знищена росіянами Каховська ГЕС мала потужність 334,8 МВт. Тобто середня вартість тільки ГЕС – 636 млн євро або $681 млн.

Це у цінах минулого року, тоді як середня вартість постійно зростає (на 40% за десять років). А для того, щоб почати будівництво нової ГЕС потрібно не тільки деокупувати територію, а й забезпечити її безпеку та провести розмінування.

Розмінування

Загальні оцінки розмінування України сильно різняться як щодо термінів, так і щодо вартості.

"Орієнтовна вартість повного комплексу робіт з гуманітарного розмінування складає $37 млрд, а потреби лише на поточний рік – понад $397 млн, за розрахунками Світового банку. Ця вартість не є остаточною, проте у нашій діяльності ми спираємося саме на неї", - такі цифри озвучив у травні цього року заступник міністра оборони Олексі Павлюк.

Течія після руйнування ГЕС та дамби несе міни, які вимиває з ґрунту та прибиває до берегів, та нерозірвані боєприпаси. Про те, що росіяни мінують усе, до чого можуть дотягнутися, є загальновідомим. Тому кількість варто рахувати не десятками а, принаймні, сотнями.

Називають різну вартість розмінування однієї міни. Ми відштовхуємося від тих, що наводять у Червоному Хресті та ООН. Там вказують, що, із витратами на логістику та підтримку, за одиницю це від $300 до $1000. Тому розмінування тільки тисячі коштуватиме до $1 млн. Але течія несе не тільки вибухівку.

Розлив мастила

За результатами засідання РНБО там сповістили, що до Дніпра потрапило 150 т машинного мастила та є ризик витоку ще 300 т.

Можна орієнтовно зрозуміти, скільки коштує очищення на прикладі розливу нафти. 2500 барелів нафти, тобто десь 140 т, розлилося у Каліфорнії у 2015 р. Очищення коштувало $62 млн. Якщо витече ще 300 т, додаємо ще $124 млн, а разом $186 млн. Можна заперечувати, що йдеться про нафту та про США, де усе вартує дорожче. Але минуло вісім років, ціни зросли.

Затоплення та осушення земель

Спрацювання Каховської ГЕС, тобто зниження рівня води, призводить до затоплення земель нижче за течією, а також до осушення вище за течією. У зонах поливного землеробства не буде наповнення іригаційної системи.

За оцінками Мінагрополітики на правобережжі затоплено 10 тис. га сільгоспземель та у декілька разів більше – на лівобережжі, що під тимчасовою окупацією. Саме лівобережжя було більшим постачальником агропродукції до повномасштабного вторгнення.

Без води лишилися зрошувальні системи у Херсонські області (94%), Запорізькій області (74%), Дніпропетровські області (30%). Загалом же ж за оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, біля 500 тис. га земель лишилися без зрошення. Це унеможливлює вирощування деяких культур, та втрачено 14% агровиробництва.

Не маючи сумніві у деокупації земель на лівому березі, робимо орієнтовні оцінки втрат 14% виробництва агропродукції. У 2020 р. частка агропродукції у ВВП була 13%. Злочин росіян – це мінус додаткові 2% ВВП. У 2020 р., від якого відштовхуємося, валовий номінальний внутрішній продукт становив 155,6 млрд. Отже, завдано втрат десь на $3,1 млрд щороку.

Також за даними Мінагрополітики 10,5 млрд грн – попередні оцінки збитків від загибелі біоресурсів для рибного господарства.

Енергетика

Вартість будівництва нової ГЕС на рівні мільярду – це, за уточненнями директора "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, в тому разі, якщо працювати та будувати протягом п’ятьох років у режимі 24/7. Тим часом вище по каскаду, у верхніх водосховищах будуть акумулювати воду, аби наповнити Каховське, коли завершиться деокупація.

З пояснення у перші дні після злочину та трагедії розуміємо два прямі наслідки:

• Каховська ГЕС з потужностями 335 МВт не працюватиме мінімум протягом п’ятьох років. Хоча після окупації вона не працювала, відштовхуючись від деокупаційних рівнів, втратили 5% від української гідроенергетики;
• змінюється баланс у енергосистемі через інший режим роботи решти ГЕС.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка в результаті Україна розраховує на нарощення імпорту електроенергії до 2 ГВт. Вартість електроенергії на біржах не є сталою величиною та зараз представлена у діапазоні від 84 до 162 євро МВт. Проте якщо взяти середню 123 євро МВт, то 2 ГВт – це 246 тис. євро. І це ми ще не розуміємо, якими будуть наслідки спустошення водосховища для Запорізької АЕС.

Промисловість

"Потрібен час для розуміння того, що буде із промисловістю Запорізької та Дніпропетровської областей. Якщо вони не будуть мати воду, промисловість буде зупинено, робочі місяця скорочені та це призведе до нової хвилі еміграції українців", - констатував співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Про зупинку поки не йдеться, але про призупинення – так. Меткомбінат АрселорМіталл Кривий Ріг призупинив виробництво сталі через обмеження споживання води. Аби оцінити можливості щодо відновлення потрібно кілька днів. Згідно із прогнозами виконавчого директор "УкрФА" (Українська асоціація виробників феросплавів) Сергія Кудрявцева, споживання води гірничо-збагачувальними комбінатами та феросплавними підприємствами доведеться скоротити. Отже, буде й скорочення виробництва. Для розуміння, час простою металургійної промисловості коштує $600 тис.

Відбудова та ремонт житла

Наступного дня після підриву йшлося про затоплення 1852 будинків тільки на правобережжі Херсонщини. Що коїться на тимчасово окупованому лівобережжі можна здогадуватися тільки орієнтовно. На жаль, ми навряд чи помилимося, якщо заокруглимо кількість до 2 тис. на підконтрольній території та додамо удвічі більшу на окупованій. Разом 6 тис. будинків, які пошкоджено чи знищено.

Рахуємо дуже грубо та відштовхуючись від умов, які Кабмін прописав за програмою "єВідновлення" та при компенсації за знищене житло.

Максимальний обсяг компенсації за пошкоджене житло – 200 тис. грн. Якщо застосувати на кожен із 6 тис. будинків, то тільки витрати на ремонт складуть 1,2 млрд грн. Але трагедія у тому, що будинки руйнуються.

За формулою, яку нещодавно узгодив уряд, розмір компенсації за знищений будинок, це перемоноження вартості квадратного метру на вторинці (22197,14 грн), регіонального коефіцієнту (0,753 – Херсонщина, 1,044 – Херсон, 0,606 – Миколаївщина) та площі будинку (візьмемо умовні 120 кв. м). Виходить від 1,6 млн до 2,8 млн грн за будинок.

Якщо припустити, що третина будинків відновленню не підлягає, то приблизні витрати держави 4,4 млрд грн. І це дуже занижені оцінки. Адже і площа приватних будинків може бути набагато більшою, і обсяг компенсацій за квартири вищий, ніж за будинки, і вартість квадратного метру на вторинці уряд брав за дуже скромними розцінками. Не кажучи вже про те, що кількість пошкодженого та зруйнованого житла ще невідома.

Лихо на мільярди

Повінь, яка є наслідком підриву ГЕС, це стихійне лихо з-поміж найбільш руйнівних та із значними економічними наслідками. Для прикладу наводимо калькуляцію із США. Середній збиток від затоплення, а за останні 43 роки таких там траплялося 41, там становить $4,6 млрд (десь 1,7 трлн грн).

Проте світ за останні роки не стикався ні з чим подібним на те, що скоїли росіяни. Рукотворне знищення дамби у Гессені та греблі у Рурі у Німеччині відбулося внаслідок бомбардування під час другої світової – у травні 1943 р. З того часу відбувалося чимало трагедій, пов’язаних із руйнуванням споруд, що стримують воду. Але причинами були стихійні лиха, недбала експлуатація, зношення, а не скоєння воєнних злочинів.

У січні 2019 р. відбувся обвал дамби біля міста Брумадінью у Бразилії. Саме місто тоді й зазнало найбільших втрат: економічних, екологічних комунальних. Навіть на початку збиток оцінили у $7 млрд.

За п’ять років до того у Бразилії сталася аварія на Маріанській дамбі. Було зруйновано два села, відбулося забруднення річки та південної частини Атлантичного океану. До кінцевого власника шахти, яка експлуатувала дамбу, було подано колективний позов на $5 млрд.

Для розуміння наслідків саме повнів, можна згадати той, що через зливні дощі пережила у липні 2021 р. Німеччина. Майже 200 смертей, евакуація, зсуви ґрунту, знеструмлення, пошкодження та знищення будинків, змиття частин транс, пошкодження інфраструктури оцінили у 33,4 млрд євро прямих та 7,1 млрд євро непрямих збитків.

Раніше "Ми - Україна" розповідав про десять фактів екоциду, що скоїли росіяни у нашій країні.