Через військову агресію Росії мільйони українців стали внутрішньо переміщеними особами. Держава зобов’язалася робити виплати таким людям та надавати гарантії роботодавцям в разі їхнього працевлаштування. Проте питання щодо допомоги виникають регулярно, бо і нормативна база змінюється, і кількість ВПО, нажаль, не є остаточною. Отже, порядок виплат та компенсацій досі є актуальним. Розбираємося у нюансах та особливостях державної підтримки.

На яку виплату і в якому разі можуть розраховувати ВПО?

З березня 2022 року діє постанова щодо виплати ВПО фіксованої суми на покриття витрат на проживання. Щомісяця на одного дорослого це 2 тис. грн, а на неповнолітнього (від народження і до 18 років) чи особу з інвалідністю – 3 тис. грн. Ця допомога є безстроковою та у 2023 році її автоматично продовжили тим, кому нарахували раніше. Її не включають до місячного сукупного доходу, який, зокрема, необхідно обчислювати для отримання субсидії.

Є дві передумови, за яких допомога передбачена. Перша – житло людини зруйноване повністю або стало непридатним для проживання через бойові дії. Друга – людина виїхала з тимчасово окупованих територій або із зони ведення бойових дій.

Оскільки право на виплату люди мають в тому разі, якщо їхнє житло постраждало не в зоні бойових дій та на ТОТ і навіть якщо вони продовжують жити у тому ж населеному пункті, цей факт необхідно підтвердити. Відповідний документ видає орган місцевого самоврядування, людині треба його підкріпити документом про право власності на житло.

Багато хто тримає документи вдома, і якщо вони теж втрачені, потрібно отримати дублікат. Звернутися треба буде до нотаріуса, якщо право власності підтверджується договором купівлі-продажу, свідоцтвом про спадщину. Якщо право підтверджується свідоцтвом, звернутися треба буде до органів місцевого самоврядування чи до центру надання адмінпослуг. Але це стосується нерухомості, що зареєстрована до 1 січня 2013 року. Якщо ж раніше, інформацію доведеться відновлювати з паперових носіїв та звертатися в архіви БТІ.

Якщо людина виїхала з ТОТ чи зони ведення бойових дій, звірятися при призначенні виплати будуть із затвердженим переліком таких територій. Його веде Мінінтеграції і він періодично оновлюється.

На допомогу можуть розраховувати ті українці, які стали на облік як ВПО як після 24 лютого 2022 року, так і до цієї дати. Щодо тих, хто зареєструвався до повномасштабного вторгнення, то виплата передбачена у таких випадках:

• до 1 березня 2022 року вони отримували таку виплату;

• після 24 лютого 2022 року вони знову перемістилися із зони бойових дій чи ТОТ.

Які документи потрібні та куди їх подати?

Отримати виплату можуть ті, хто є у Єдиній інформаційній базі даних про ВПО. Оформити її можна як одразу із оформленням довідки ВПО, так і через певний термін. Важлива вимога: на кожного дорослого у складі родини потрібна окрема заява, відносно дитини дані вказують у заяві батьків.

Оформити запит можна через "Дію" чи звернувшись особисто до органу соцзахисту, ЦНАПу або уповноваженого місцевої ради.

Через застосунок може звернутися той, хто став на облік як ВПО після 24 лютого 2022 р., знаходиться в Україні та має у "Дії" внутрішній або закордонний паспорт.

Загалом перелік документів майже тотожній:

• паспорт;

• ідентифікаційний код;

• дані про банківський рахунок (картка єПідтримки чи у стандарті IBAN).

При оформленні виплати разом із статусом ВПО, знадобиться документ, що підтверджує місце попереднього проживання. Якщо є штамп в паспорті, дані в "Дії", довідка про раєстрацію на додачу до ID- картки, це добре. Але якщо таких підтверджуючих документів немає, за урядовими нормами підійдуть і докази, перелік яких не є вичерпним. Це може бути трудова книжка, військовий квиток, медичні документи, довідки із навчальних закладів, атестат чи диплом про освіту, фото- та відеозаписи і т.д.

Паспорт також може бути втрачений, тому на заміну є перелік документів, які підтверджують особу, наприклад, водійське посвідчення, посвідчення особи моряка чи члена екіпажу, закордонний паспорт, картка мігранта чи довідка про подання документів на оформлення паспорту від Державної міграційної служби, адже звертатися до ДМС все одно доведеться, якщо документ втрачено.

Є певні особливості подання документів на виплату для дітей. Ті з них у віці від 14 до 18 років, які мають ID-картку, можуть подати заявку разом із законними представниками або самі оформитись у "Дії" чи у ЦНАПі. Дітей до 14 років все ж має хтось представляти, навіть якщо вони виїхали самі. Це можуть бути:

• члени родини, у тому числі хрещені батьки. У цьому разі зв’язок підтверджує служба у справах дітей;

• уповноважені законними представниками. Має бути відповідна заява законного представника, завірена органом опіки;

• представник сім’ї, до якої тимчасово влаштовано дитину. Про це має бути наказ служби у справах дітей і треба надати його копію.

За недієздатну людину документи подає піклувальник чи опікун, або керівник органу соцзахисту, або уповноважена особа органу опіки чи піклування.

Коли виплати ВПО припиняють?

Є чотири причини, з яких виплату можна втратити. Очевидні – це смерть внутрішньо переміщеної особи або добровільна відмова від допомоги.

Також це може статися у разі скасування довідки ВПО. Її анулюють у тому разі, якщо людина подала відповідну заяву, або виїхала за кордон, або повернулася на місце свого постійного проживання. Ще дві можливі причини скасування довідки:

• скоєння кримінального правопорушення. Є й перелік, яких саме: дії на зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення влади, посягання на територіальну цілісність; терористичний акт, а також втягнення у нього, заклики до нього, створення терористичної групи, сприяння теракту, фінансування тероризму; правопорушення проти миру або військове кримінальне правопорушення;

• подання недостовірних даних під час оформлення статусу.

Четверта причина скасування виплати – за результатами перевірки фактичного проживання ВПО Нацсоцслужбою. У заяві про виплату ВПО вказує адресу, куди перемістилася. Нацсоцслужба може проводити вибіркову перевірку цих даних. У такому разі представник органу приходить за адресом і робить відповідну помітку в акті про те, чи застав людину, що отримає виплату. Якщо не застав, лишає повідомлення. Тоді протягом десяти днів треба з’явитися до структурного підрозділу з питань соцзахисту у місцевій адміністрації та підтвердити своє проживання. Якщо людина не з’явиться, виплати припиняють.

ВПО може змінити місце проживання і зберегти виплати. У такому разі про іншу адресу треба сповістити у структурний підрозділ із соцзахисту місцевої владу у тому населеному пункті, куди людина переїжджає. Зробити це треба протягом десяти днів.

Як сприяють працевлаштуванню ВПО?

За даними віце-прем’єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко, в Україні налічується сім мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Потік загрозливий, людям потрібно десь працевлаштовуватися, в той час, як рівень безробіття зашкалює. Тому у березні минулого року в Кабміні ухвалили порядок компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО, а у першій половині січня його оновили.

Стимулюють роботодавців матеріально: протягом двох місяців за рахунок Фонду держстрахування йому виплачують 6700 грн за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу. Раніше виплата становила 6500 грн, але її підвищили.

Щоб оформити компенсацію, треба подати в "Дії" в електронному вигляді або у Центр зайнятості особисто заяву з копією наказу про працевлаштування, даних про працівника та довідки ВПО. Пакет треба передати протягом п’яти днів після взяття на роботу.

Є ціла низка вимог. Зарплата ВПО має бути не нижче за мінімалку – 6700 грн. Роботодавець має бути зареєстрований як платник ЄСВ і подати або річну звітність за 2021 рік, або податкову звітність за четвертий квартал 2021 року.

Компенсацію виплачують двічі, тобто за два місяці, і на другий треба підтвердити, що ВПО все ще працює. Якщо ж трудові відносини припинились, а виплата надана за повний місяць, різницю треба буде повернути.

Фонд сплатить компенсацію за працевлаштування однієї особи тільки один раз. Сама ж можливість оформити компенсацію буде доступною протягом дії воєнного стану та ще 30 днів після його завершення.