25 вересня місія Міжнародного валютного фонду почала обговорювати з урядом заходи перед переглядом кредитної програми EFF. Попередній відбувся на початку літа, а наступний розпочнеться у жовтні.

Кожен такий перегляд – виклик, адже мета – не тільки розширене фінансування на суму $15,6 млрд за однією програмою, але й чотирирічний пакет допомоги партнерів на $115 млрд.

У меморандумі з МВФ Україна зобов'язалася виконати 23 структурні маяки з дедлайнами. Які вже виконали та для чого ще маємо час – розбирався "Ми – Україна".

Умови програми МВФ

31 березня 2023 р. Україна та МВФ ухвалили безпрецедентну чотирирічну програму розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF). Унікальність зумовлена тим, що надається країні, яка перебуває у війні – наймасштабніший у Європі з часів Другої світової.

Сума усієї програми – $15,6 млрд. Перший транш надійшов одразу після узгодження – $2,7 млрд, другий у червні – $890 млн. Третій, на суму близько $900 млн, хочемо отримати до кінця року.

У липні переглянули умови кредитування. У Меморандумі спочатку було 19 структурних маяків – обов'язкових до виконання дій з боку керівництва України. Після перегляду їх вже 23.

Перегляди EFF від початку були прописані у червні та жовтні 2023 р. Зараз вже маємо проект бюджету на наступний рік, і з нього бачимо, наскільки важливим є успіх місії восени.

"Як і цього року, в наступному потребуємо фінансової підтримки партнерів у розмірі близько $42 млрд. Вже зараз розуміємо, звідки ці кошти можуть надійти. Це програма ЄС Ukraine Facility, це допомога Сполучених Штатів, це програма МВФ та допомога інших наших друзів і партнерів", - зазначає прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Проте послідовність програм варто починати саме з тієї, яку надає МВФ. EFF є надзвичайно важливою, бо йде в авангарді удесятеро більшого чотирирічного пакету допомоги, про що постійно кажуть в НБУ.

Разом із кредитом від Фонду, загальний пакет передбачений на $115 млрд. Це пільгові кредити на орієнтовну суму $60 млрд, близько $20 млрд грантів, реструктуризація боргів на $20 млрд. За географією це макрофінансова допомога від G7, Світового банку, Євросоюзу.

Але зобов'язання перед кредиторами не є унікальними. Ті, що прописані у меморандумі із Фондом, дублюються у багатьох, та ще й є частиною євроінтеграційного процесу.

"Реформи, закладені в програмі МВФ, корелюються з нашими завданнями щодо вступу до Європейського Союзу", - каже голова НБУ Андрій Пишний.

Як виконуємо умови?

Структурні маяки, яких налічується 23, групувати можна різними способами, але ми розіб'ємо за секторами.

Найбільше зобов'язань – фіскального характеру (доходи та витрати – бюджет та податки). З 13 визначених у меморандумі, під час останнього перегляду виконали п'ять, усі із дотриманням дедлайну – кінець квітня та кінець травня. А саме зміни до бюджету-2023, зміни до Бюджетного кодексу щодо коригування бюджету та обмежень видачі держгарантій, поправки до законодавства про спецрахунки і план дій над Нацстратегією доходів.

Законопроект про податкову політику та адміністрування податків мали ухвалити до кінця липня і під час перегляду цей маяк перенесли. Йдеться не тільки про скасування податкових пільг, яке узгодили законом 3219-IX, але й про повернення податкових перевірок. Ухвалений закон передбачає відновлення з 1 жовтня планових та позапланових для окремих платників. Але усі планові та позапланові ще не повернули. Є законопроєкт 10016 про те, що вони мають відновитися з 1 жовтня, але Рада його ще не розглядала.

У фіскальному секторі є три маяки, які треба виконати до кінця вересня.

• введення в дію статей Бюджетного кодексу для підготовки середньострокового бюджетного планування, боргової стратегії, обмеження ризиків за держгарантіями із дедлайном наприкінці вересня. Це зобов'язання виконали вчасно, і закон набрав чинності 24 серпня;
• статті у бюджеті-2024 із прогнозами щодо доходів, видатків та фінансування дефіциту у 2025 та 2026 роках, звіт про фіскальні ризики з інформацією про держпідприємства енергетичної сфери та критичної інфраструктури. Бюджетну декларацію Мінфін не подавав – середньострокове бюджетне планування відновлять у наступному році. Але у супроводі до вчасно поданого проекту бюджету-2024 є показники на 2024-2026 роки. Можна вважати, що принаймні частково маяк виконаний;
• Концептуальна записка щодо програми доступного кредитування 5-7-9. Націлити її треба на малі та середні підприємства. Програма передбачається на підтримку мікро, малого та середнього бізнесу, тому проблем із цим зобов'язанням не має бути.

Решта фіскальних маяків ще не виконані, але вони мають довші терміни реалізації:

• кінець жовтня: план дій щодо реформування податкової та митної служб і середньострокова стратегія управління держборгом;
• кінець грудня: перегляд процедур управління держінвестиціями, запровадження Національної стратегії доходів.

Другий сектор за кількістю зобов'язань – урядування та протидія корупції. Маяків у ньому чотири, але перечепилися через перший, який мали ухвалити до кінця липня. Це відкриття декларацій посадовців та відновлення функцій НАЗК за перевірки та верифікації. Законопроєкт Рада ухвалила тільки на початку вересня, зірвавши терміни. Але ще й з умовами, які зобов'язанням перед МВФ суперечили – із відкриттям декларацій тільки через рік. Президент наклав вето, і 20 вересня проєкт переголосували, нарешті відкривши декларації посадовців. За суттю маяк виконаний, за фактом – із зривом дедлайну.

До кінця вересня треба ухвалити зміни до закону про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Це перевірка політично значущих осіб (РЕР). За зобов'язаннями РЕР мають перевіряти фінустанови за стандартами FATF. Проєкт, який є й обов'язковою умовою України, як кандидата у члени ЄС, пройшов перше читання 21 вересня. Коли друге невідомо, тому можливий зрив дедлайну.

До кінця жовтня треба синхронізувати систему декларування активів з базами даних та реєстрами. До кінця грудня – підвищити інституційну незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури, виправивши законодавство. 15 вересня Кабмін зареєстрував у Раді відповідний законопроєкт 10060.

Дві умови є у секторі енергетики. Вони стосуються Оператора ГТС України та залежать одна від одної. До кінця липня треба було передати Міненерго пакет акцій Оператора та ухвалити новий статут ОГТСУ. Закон про передачу підписаний 30 серпня, вже із запізненням. Новий статут ухвалити не встигли.

Наступний "енергетичний" маяк – відбір та призначення наглядової ради ОГТСУ. Колишній голова ОГТСУ Сергій Макагон ще 30 серпня, після підписання закону про передачу акцій Міненерго, попередив, що провести чесний та відкритий конкурс за два місяці дуже складно. Отже, хоч строки не зірвані, вони під загрозою.

У меморандумі є три маяки у фінансовому секторі. Один з них виконали вчасно: НБУ відокремив від підрозділу банківського нагляду підрозділ моніторингу пов'язаних з банками осіб (треба було зробити це до кінця вересня). Дві інші вимоги треба виконати вже у наступному році: до кінця березня-2024 підготувати з Фондом гарантування вкладів фізосіб та експертами МВФ засади оздоровлення банків та до кінця червня-2024 ввести методологію оцінки ризиків у нагляді.

Один маяк із сектору монетарної та валютно-курсової політики також належить до сфери діяльності НБУ і його виконали вчасно. Підготували стратегію переходу до більш гнучкого обмінного курсу, пом'якшення валютного контролю. Про наміри НБУ щодо валютної лібералізації "Ми – Україна" вже писав.

Що скаже МВФ?

Кінець вересня майже настав, і дев'ять маяків з часу останнього перегляду програми МВФ треба було ухвалити до цього часу. Але дедлайни кількох зриваються.

"Тут як в університеті: якщо пропустив дедлайн і здав роботу на день пізніше – провалив завдання, - каже перший заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк, - І це точно впливає і на довіру, і на майбутні фінансові рішення. По часу, у нас ще він є десь до середини жовтня. І тут головне підтягнути всі борги. І не накопичувати нові. Тому що, нагадаю, у нас розрахунок на гроші МВФ, Світового банку та США вже закладений у бюджет. І якщо там виникне проблема, то знайти такі гроші в іншому місці не вийде".

Проте голова Комітету економістів України Андрій Новак застерігає: досвід співпраці України перед повномасштабним вторгненням не треба застосовувати до теперішніх умов.

"Попередні принципи неактуальні. Зараз нашими західними партнерами співпраця з Україною ведеться за принципом "Україна отримає стільки допомоги, скільки треба". Це стосується і військової, і фінансової, і торгівельної підтримки, - пояснює економіст, - Співпраця ведеться від потреб України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Зобов'язання є тому, що Україна на завершальних етапах шляху до набуття повноправного членства в ЄС і НАТО. Оскільки це міждержавні утворення, сформовані за певними принципами, правилами та законами, Україна зобов'язується і повинна виконати їхні належні умови. Тобто за принципом виконання тих самих умов, що й для інших країн".

В тому числі, зазначає експерт, це стосується і взаємодії із МВФ. Він вважає, що порушення чи зміщення термінів, часткове виконання деяких зобов'язань до зриву співпраці не призведе. Хоча це й не привід розслаблятися та не реформуватися, грошей надійде необхідна кількість, у тому числі й від донорів, програми яких прив'язані до умов МВФ.

"На сьогодні допомога Україні прив'язана до реальних потреб уряду для покриття дефіциту бюджету та НБУ для поповнення резервів і підтримки курсу гривні. Через які канали – це вже не має значення: через МВФ, ЄС, Світовий банк, урядові транші окремих країн. Це своєрідна економічна коаліція підтримки, схожа на військову – "Рамштайн". Базується вона на G7, і далі вже ширша коаліція, яка нараховує майже 60 країн. Канали підтримки різні, але принцип один – Україна отримає стільки допомоги, скільки треба. А скільки треба, визначають запити уряду та Нацбанку, - резюмує Новак, - Нам, безумовно, нададуть $42 млрд, про які каже прем'єр. Але нам також висувають вимоги. Аби в Україні розуміли, що гроші не для того, щоб їх з'їдала корупція чи неадекватні фінансові дії. Тому й зрозуміло, що йдуть вимоги і щодо використання, і щодо якісних позитивних змін".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому не працює та навіщо потрібен американський закон про ленд-ліз.