З 29 серпня для українців зняли обмеження на купівлю безготівкової валюти. Навіщо це потрібно та як впливає на курс, розбирався "Ми – Україна".

Ліміти на придбання інвалюти: як змінювались?

24 лютого 2022 р. Нацбанк ухвалив постанову №18, якою описав роботу банківської системи в умовах воєнного стану з жорсткими умовами та заборонами. У пункті 12 цієї постанови заборонили здійснювати торгівлю валютними цінностями, але із виключеннями, перелік яких поступово розширюється.

21 липня минулого року НБУ дозволив банкам продавати фізособам безготівкову валюту за тієї умови, що вона залишиться на строковому депозиті – не менше трьох місяців. Спочатку продаж безготівки під строковий депозит в одному банку щомісячно обмежили еквівалентом 50 тис. грн. У серпні минулого року встановили, що курсом продажу безготівки під депозит має бути банківський на день операції. Восени минулого року дозволений обсяг збільшили з 50 тис. грн до 100 тис. грн. Так з'явився механізм "конвертаційних депозитів".

Фізособи охоче користувалися такою можливістю купувати долари. Адже придбавши безготівкові долари за "картковим" курсом через три місяці на руки отримуєш готівкову валюту, яку можна обміняти вже за набагато вищим курсом готівковим, отримавши солідний прибуток. А потім знову по колу: придбати валюту, розмістити на депозиті, отримати готівку. Через застосування депозитного фільтру банківська система стримала відтік валюти, а фізособи задовольняли потребу у інвалюті та заробітку на ній.

Проте до кінця зими готівковий та банківський курси прийшли у відносну стабільність. Тому можливість придбати безготівку під депозит стала інструментом задоволення саме потреби в інвалюті, а не можливістю отримати надприбутки.

Тепер НБУ зробив чергове послаблення. З 29 серпня 2023 р. під розміщення на строковий депозит безготівкову валюту дозволили купувати вже не на 100 тис., а на 200 тис. грн.

До того ж у пункт 12 постанови №18 додали ще один випадок, коли дозволено торгівлю валютними цінностями. Банки можуть продавати безготівкову валюту фізособам без підтвердження в межах щомісячного ліміту в еквіваленті 50 тис. грн із зарахуванням на поточний рахунок.

Тобто щомісячний ліміт на придбання безготівкової інвалюти збільшили до еквіваленту 250 тис. грн – уп'ятеро за рік. І це в одному банку, а в межах цього ліміту безготівкову інвалюту можна купувати необмеженій кількості установ.

З готівки у безготівку

Заради чого це роблять, у НБУ вказують прямо: попит населення на готівковому ринку хочуть спрямувати в інше русло – на безготівковий ринок. Пряма ознака того, що попит на готівкову інвалюту зараз перевищує пропозицію, – підвищення її курсу останніми тижнями. І це попри те, що вагомих причин для здешевлення гривні немає.

Допомога від західних донорів надходить: 22 серпня, щоправда до бюджету, а не резервів, прийшли 1,5 млрд євро від ЄС. Але й резерви на рекордному за часи незалежності рівні – майже $42 млрд, і Нацбанк регулярно та щотижня продає на міжбанку понад $400 млн.

Проте підстави для того, щоб інвалюта подорожчала все ж знайшлися. Григорій Кукуруза, економіст Ukraine Economic Outlook, зазначає, що основний фактор зростання валютного курсу – зміна в інфраструктурі готівкового ринку: перевірки обмінників із вилучення валюти з кас, відозва ліцензії у оператора небанківських обмінок, який мав понад 400 обмінних пунктів. Це вплинуло на пропозицію інвалюти на готівковому ринку.

У той же час на неї зріс попит. Коли "конвертаційні депозити" були на піку затребуваності, різниця між готівковою валютою поза банками та зняттям її за кордоном була $100 млн (четвертий квартал минулого року). А к середині цього року ця різниця зросла до $771 млн

"На наш погляд, різке зростання попиту на готівкову валюту пов’язано зі зменшенням спреду між офіційним та готівковим курсом. Це дозволило компаніям з гривневими залишками (оборотні кошти, нерозподілені дивіденди) направити вільну гривню у купівлю валюти з подальшим виведенням її за кордон. Тобто спостерігається зміщення попиту з безготівкового (на якому наявні обмеження на рух капіталу) у готівковий сегмент", - пояснює Кукуруза.

Останнє послаблення НБУ й спрямоване на те, щоб попит на готівкову інвалюту зменшити. А у перспективі скоротити різницю між готівковим та безготівковим курсом.

Курс вже реагує?

У перший день застосування валютних пом'якшень, 29 серпня, вартість долара і євро на готівковому ринку знизилася на 20 та 27 копійок відповідно.

"Ми вже бачимо результат зняття частини обмежень. Курс укріпився і повертається у коридор, в якому перебував протягом п'яти місяців. Тобто 37-38 грн за долар відповідає тим цільовим завданням, які ставив собі НБУ", - каже член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Рекордні обсяги резервів й дозволили Нацбанку піти шляхом послаблення валютних обмежень, додає експерт. Хоч обмеження щодо сум зберіглися, але до 50 тис. грн на місяць – це фактично дозвіл на продаж безготівкової валюти населенню. А от 200 тис. під "конвертаційні депозити" зараз вже й не такі затребувані.

"Навряд чи хтось буде зараз користуватися можливістю придбати 200 тис. грн під строковий депозит на три місяці. Чому? Бо опустився курс, і купити валюту на готівковому ринку можна за 37,7-37,8 грн, а для депозиту за 37,2 грн. Коли готівковий курс був 40 грн, вигідно було купити по 37,2 грн. Коли він 37,8, грн, то вже не так вигідно, - каже Пендзин, - Якщо брати під депозит, то ви валюту заморожуєте й нівелюється вигідність низького обмінного курсу. Але по суті це ще один напрямок для її придбання".

Зняття деяких валютних обмежень – це частина трохи більшого плану: мінімізації множинності обмінних курсів. Їх зараз чимало: офіційний, міжбанківський, картковий, готівковий, і це ще не враховуючи курс у "мінял". Але яким має бути "поголів'я" обмінних курсів?

"В ідеалі має бути єдиний обмінний курс, як було до початку повномасштабного вторгнення, - пояснює економіст, - Тобто він має бути чітко зав'язаний на той безготівковий курс, який формується в результаті аукціонів на міжбанківському ринку. Гадаю, НБУ до цього йде досить активно: запроваджує послаблення".

У свою чергу мінімізація множинності обмінних курсів – це один з етапів у дорожній карті пом'якшення валютних обмежень. А пом'якшення валютних обмежень крокує поруч із переходом до гнучкого обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Ці три складові передбачені у загальній Стратегії, яку нещодавно ухвалив Нацбанк.

В межах програми з Міжнародним валютним фондом на $15,6 млрд, Україна зобов'язалася виконати 19 структурних маяків. Стратегія – один з них, і підготувати її Нацбанк мав влітку 2023 р. Отже в липні її й презентував.

У Стратегії НБУ не визначає строки ані пом'якшення обмежень, ані повернення до гнучкого курсоутворення, ані повернення до таргетування. Хоча в деяких пунктах Стратегії є етапи, кроки необов'язково будуть послідовними. До того ж і самі кроки не визначені. Тож Стратегію маємо, але без деталей, тільки у дуже загальних рисах.

"Вони бояться спровокувати будь-які несанкціоновані дії на валютному ринку, - пояснює експерт відсутність викладених на паперів чітких планів НБУ, - Люди піддаються панічним настроям і можуть хитнути човен. Тому у Стратегії зробили тільки рамку, яку наповнюють конкретними діями, можливими на той чи інший момент. Сьогодні є можливість трохи відкрити безготівковий ринок для фізосіб, чим відтягнути валюту з готівкового ринку та наблизити можливість обмінних операцій за єдиним курсом".

Тобто у Стратегії переліку кроків та строків немає. Нацбанк робить їх з огляду на ситуацію. Самі наміри з МВФ обговорювали, а от кожен крок, пояснює Пендзин, ні. Бо кредитор моніторить важливі індикатори (інфляцію, ставку рефінансування, обсяг валютних резервів та курс). І якщо усе влаштовує всередину механізму не влазять.

І хоча приблизне розуміння щодо подальших кроків Нацбанку в межах Стратегії хотілося б мати, про нього доводиться тільки здогадуватися. Пендзин вважає, що наступним може бути перегляд ставки рефінансування, яка зараз становить 22% за результатами зниження з 25% у липні.  Наступного разу засідання з цього приводу буде 14 вересня, тому чекати на підтвердження доведеться недовго.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розглядав прогнози Нацбанку щодо інфляції, ринку праці, наповнення бюджету та зростання економіки на 2023-2025 роки.