Президент Володимир Зеленський заявив, що росія готує теракт на Запорізькій АЕС. Ворог хоче, аби Україна відмовилася від контрнаступальних дій та звільнення окупованих рф територій. У світі вже відбувались катастрофи на атомних станціях, різні за масштабами й руйнуваннями. Тому наслідки можливого теракту на ЗАЕС є більш-менш прогнозованими. "Ми-Україна" зробив підбірку ядерних аварій минулого, якими, ймовірно, надихаються російські терористи.
Чолк-Ривер: перша у світі ядерна катастрофа
12 грудня 1952 року закарбувалося в історії, як дата першої у світі серйозної аварії на атомній електростанції. Причиною стала помилка технічного характеру, яку допустив персонал АЕС Чолк-Ривер у канадському штаті Онтаріо.
В результаті стався перегрів і часткове розплавлення активної зони. Відхід енергії та часткова втрата теплоносія в реакторі призвели до значних пошкоджень активної зони. Реактор та його корпус були серйозно пошкоджені вибухами водню. Це перша з відомих світу радіаційна аварія, під час якої відбулося часткове розплавлення активної зони реактора.
В результаті у підвалі будівлі опинилися 4500 тонн радіоактивної води. Земля неподалік від річки Оттава, ввібрала в себе близько 3800 кубометрів радіоактивно забрудненої води.
У складі добровольців, що займалася ліквідацією наслідків на станції, працював майбутній президент США Джиммі Картер. Тоді він був офіцером військово-морського флоту.
Три-Майл-Айленд: найбільша ядерна аварія в історії США
Аварія в 1979 році на атомній електростанції Айленд сталася через грубі помилки операторів і серії збоїв у роботі обладнання. Першопричиною аварії стала відмова живильних помп у другому контурі системи охолодження реактора. В результаті припинилася подача води в обидва парогенератори. Далі з-під контролю вийшов процес аварійного охолодження активної зони реактора.
В результаті активна зона другого енергоблоку АЕС була розплавлена на 53%. З постраждалого району було евакуйовано 200 тис. людей. В атмосферу потрапили інертні радіоактивні гази — йод і ксенон. У річку Сукуахана потрапило 185 куб м радіоактивної води.
Ядерне паливо під час аварії частково розплавилося, але не пропалило корпус реактора, так що радіоактивні речовини, в основному, залишилися всередині.
Евакуацію населення з ураженої зони було вирішено не проводити, хоча рекомендували покинути її вагітним жінкам та дітям дошкільного віку. Роботи з усунення наслідків аварії тривали з серпня 1979 по грудень 1993 та обійшлися в $975 млн.
Віндскейл-Пайл: ядерна аварія у Британії
10 жовтня 1957 року сталася велика аварія на АЕС Віндскейл-Пайл (Великобританія). Ця аварія найбільша в історії ядерної промисловості Великої Британії. Сталася на атомній станції на узбережжі Ірландського моря.
Проблема виникла при виконанні планового випалювання графічної кладки. Але через відсутність контрольно-вимірювальних приладів та помилки персоналу процес вийшов з-під контролю. Згодом встановили, що багато ТВЕЛів (тепловидільних елементів з ядерним паливом) розпеклися до червона – 1400°C. Вигрузити їх не вдалося через розбухання та заклинювання в каналах.
Вогонь перекинувся на 150 каналів з 11 тоннами урану. Радіоактивна хмара дійшла до території Німеччини, Данії, Бельгії та Норвегії. Спроби охолодити активну зону за допомогою вуглекислого газу теж нічого не дали. Тому реактор затопили водою, хоч і розуміли ризик вибуху. Зрештою реактор був переведений у холодний стан.
Чорнобиль: наймасштабніша ядерна катастрофа в історії
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи. Вони призвели до руйнування четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. Внаслідок вибуху реактор було повністю зруйновано. А в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин.
Внаслідок аварії населення Чорнобиля відчуло на собі опромінення в 90 разів більше, ніж бомба, що впала на Хіросіму. Загальна площа забруднення становить 160 тисяч квадратних кілометрів. Точна кількість людей, які померли чи постраждали від Чорнобильської катастрофи, невідома. Загалом постраждалими вважаються близько 600 000 осіб.
Внаслідок аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель. Довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені та закопані важкою технікою сотні дрібних населених пунктів.
Причин Чорнобильської катастрофи було декілька. Реактор на ЧАЕС був неправильно спроєктований і небезпечний, а персонал не був проінформований про небезпеки. Працівники також допустили низку помилок і ненавмисно порушили інструкції.
Ядерні катастрофи Японії: Токаймура, Міхама, Фукусіма
30 вересня 199 року сталася найбільша ядерна аварія в історії Японії. На заводі, який виготовляв паливо для АЕС в містечку Токаймура почалася неконтрольована ланцюгова реакція. Вона сталася через помилку персоналу й тривала 17 годин. Дозу радіації, що перевищує щорічно допустимий рівень, отримали 119 осіб. Всього було опромінено 439 робітників. З трьох людей, які отримали критичну дозу, двоє померли.
9 серпня 2004 року на острові Хонсю сталася аварія на АЕС Міхама. В турбіні третього реактора стався величезний викид розпеченої пари (близько 200 C). На момент аварії близько 200 чоловік знаходилося в будівлі, де розташований третій реактор. Всі вони отримали сильні опіки. Загинули 4 людини, постраждали ще 18 співробітників.
11 березня 2011 року в Японії стався найпотужніший в історії країни землетрус. Він призвів до відключення енергопостачання та систем охолодження на АЕС Фукусіма-1. В результаті розплавилося ядерне паливо в реакторах на енергоблоках 1, 2 і 3. У зв'язку з виявленим витоком, була проведена евакуація у 10-ти кілометровій зоні навколо АЕС.
Внаслідок вибухів загинув один працівник, ще 15 отримали поранення. Японська влада евакуювала із 20-кілометрової зони до 200 тисяч осіб. Близько 1000 квадратних кілометрів були забруднені радіоактивними частинками.
Це була найтяжча ядерна аварія з часів Чорнобильської катастрофи 1986 року. Вона була класифікована як 7 рівень за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES).
Протягом кількох днів після аварії радіація, випущена в атмосферу, змусила уряд оголосити дедалі більшу зону відселення навколо станції. Вона досягла меж евакуації радіусом 20 кілометрів. Внаслідок аварії були евакуйовані близько 154 000 жителів.
Не лише Чорнобиль: ядерні аварії в СРСР
Киштимська аварія була першою в СРСР радіаційною надзвичайною ситуацією техногенного характеру. Сталася вона на хімкомбінаті "Маяк", розташованому в закритому місті "Челябінськ-40". З 1994 року місто називається Озерськ.
Вибух стався в резервуарі для радіоактивних відходів через вихід з ладу системи охолодження. У зоні радіаційного забруднення опинилася територія декількох підприємств комбінату "Маяк", військове містечко, пожежна частина, колонія ув'язнених. Радіація накрила й 217 населених пунктів у трьох областях: Челябінській, Свердловській і Тюменській.
90% радіаційних забруднень випали на території хімкомбінату "Маяк", а інша частина розсіялася далі. У ході ліквідації наслідків аварії 23 села з найзабрудненіших районів із населенням від 10 до 12 тисяч осіб було відселено. Будівлі, майно й худобу знищили. Звісно, радянська влада засекретила інформацію про аварію. Хоча приховати її цілком не вдалося, в тому числі й через значну площу забруднення.
Радіаційна аварія в бухті Чажма (1895) відбулась на атомному підводному човні К-431 Тихоокеанського флоту під час перезавантаження активних зон реакторів ядерним паливом. Робили це з порушеннями вимог ядерної безпеки й використовували позаштатну підіймальну техніку.
При підйомі кришки реактора з реактора піднялася компенсуюча решітка і поглиначі. У цей момент на швидкості, що перевищує дозволену в бухті, повз пройшов торпедний катер. Піднята ним хвиля призвела до того, що плавучий кран, який утримував кришку, підняв її ще вище, і реактор вийшов на пусковий режим, що викликало тепловий вибух. Внаслідок трагедії миттєво загинули 11 офіцерів і матросів, які здійснювали операцію. Їхні тіла були знищені вибухом.
Займалися гасінням непідготовлені співробітники – працівники судноремонтного підприємства, де стояв човен, та екіпажі сусідніх човнів. У них не було ні спецодягу, ні спецтехніки. Загалом в результаті аварії постраждали 290 осіб. У десяти ліквідаторів зафіксували гостру променеву хворобу.
В результаті аварії сформувався осередок радіоактивного забруднення дна акваторії бухти Чажма. На площі близько 100 тисяч квадратних метрів фіксували надвисокі дози радіаційного випромінювання. За доброю радянською (і російською) традицією влада не сповістила місцеве населення про катастрофу. Інформацію засекретили, з очевидців взяли підписку про нерозголошення.
Ядерна аварія на заводі "Червоне Сормово" 1970 року. Під Нижнім Новгородом під час штатних випробувань на будівництві атомного підводного човна проєкту "Скат" вибухнув ядерний реактор човна. В результаті дванадцятеро монтажників одразу померли. Ще півтори тисячі працівників потрапили під опромінення у 60 000 рентгенів.
Ліквідацію наслідків аварії проводили дуже по-радянськи. Працівникам суднобудівельного заводу роздали побутові засоби для прибирання (відра, швабри, ганчірки тощо) і пообіцяли премії. Кожен змусили дати підписку про нерозголошення на 25 років. До закінчення цього терміну понад половина ліквідаторів аварії померли. А ті, хто вижив, були інвалідами І та II груп.
Окрім сотень людських жертв також відбулось потрапляння радіоактивної води у річку Волга. Втім, човен усе ж відремонтували, а інформацію про ядерний вибух засекретили.
Запорізька АЕС: що робити у випадку теракту
Судячи з офіційних заяв ГУР та української влади, ситуація на Запорізькій АЕС вкрай тривожна. Так, Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що російські окупанти підготували план із підриву ЗАЕС, яка наразі перебуває під їхнім контролем. Наразі заміновано чотири енергоблоки.
За його словами, план росіян повністю розроблено і затверджено. При цьому не вистачає лише наказу про підрив, після чого виконавці можуть реалізувати його “за лічені хвилини”. Буданов також розповів, що водойму-охолоджувач ЗАЕС російські війська замінували. Водночас без охолодження ядерні реактори можуть розплавитися за період від 10 годин до 14 днів.
Очільник ГУР наголосив, що “ніколи ситуація не була настільки серйозною, як зараз”. Він вважає, що ядерною катастрофою в Україні країна-терорист може досягати однієї з двох можливостей – запобігти просуванню української армії у разі відкидання російських військ із лівого берега річки Дніпро або “бути загрозою не наступати на російські позиції”.
Нещодавно голова МВС Ігор Клименко дав українцям рекомендації на випадок підриву Запорізької АЕС. Так, найголовніше — зберігати спокій і слухати подальших вказівок офіційних відомств (ДСНС, МВС тощо).
"Той радіоактивний фон, який буде у повітрі, зберігатиметься приблизно одну добу. Тобто на 80% радіоактивний фон зменшиться протягом доби. За цей час, якщо не буде евакуаційних заходів, кожен громадянин має закритись у себе в приміщенні", - зазначив Клименко.
Також необхідно закрити системи вентиляції, зокрема кондиціонери, обігрівачі тощо. Обов'язково треба ущільнити всі отвори, які є в приміщенні. Для цього можна використати змочену тканину або скотч. Надалі МВС даватиме чіткі вказівки й правила поведінки для громадян.
У Міністерстві охорони здоров'я також дали рекомендації щодо убезпечення себе під час ядерної аварії. Зокрема у МОЗ розповіли правила перебування в укритті, харчування й доцільність вживання йодиду калію.
Нагадаємо, українська розвідка попередила, що росіяни можуть втратити контроль над ситуацією на ЗАЕС.
