Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон, що змінює умови щорічного декларування для біженців, а також переглянула правила сплати податку за землю з огляду на військові дії. Після підпису президента ці зміни наберуть чинності. Також у першому читанні депутати узгодили реструктуризацію споживчих кредитів для позичальників, що постраждали під час війни. Як саме працюватимуть норми про податкові та кредитні пільги біженцям та ВПО?

Які проблеми із платою за землю та податком на нерухомість?

Дві частини майнового податку, земельний та на нерухомість, є місцевими. Податковим кодексом окреслені порогові значення ставок:

• Податок на нерухомість. Не більше 1,5% від розміру мінімальної зарплати за метр квадратний понад пільгову загальну площу нерухомості (до 60 кв. м – квартира, до 120 кв. м – будинок, до 180 кв. м – площа квартири і будинку у власності);
• Податок за землю. Не більше 3% від проведеної для ділянки нормативної грошової оцінки (до 1% - землі загального користування, від 0,3% до 1% - сільгоспугіддя, до 0,1% - лісові землі). Не більше 5% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області, якщо для ділянки НГО не проведено (від 0,3% до 5% для сільгоспугідь, не більше 0,1% - лісові землі).

Щодо податку на нерухомість пільги вже застосовані за площею, яка не оподатковується. Щодо податку на землю є чимало застережень. Зокрема, від нього звільнені особи з інвалідністю першої та другої груп, багатодітні сім’ї, пенсіонери за віком, ветерани, чорнобильці, власники паїв, що передали їх в оренду ФОПам четвертої групи.

В обох випадках власники сплачують податок на підставі податкового повідомлення-рішення, яке податківці мають розсилати до 1 липня.

Тимчасова окупація територій, бойові дії, замінування земель, знищення чи пошкодження житла до стану, що робить його непридатним – проблеми, що є на поверхні. Раніше ВР вже узгодила зміни з урахуванням наслідків війни:

• Податок на нерухомість. На житлову фізособам не мають нараховувати за 2021 р. та 2022 р., якщо стала непридатною для проживання або розташована на тимчасово окупованій території чи на території, де ведуться чи велися бойові дії. На нежитлову фізособам та юрособам не нараховуватися з 1 березня 2022 р. і до кінця року, в якому завершиться воєнний стан, за об’єкти, які розташовані на ТОТ чи на територіях, де ведуться чи велися бойові дії;
• Податок за землю. Не мають нараховувати з 1 березня 2022 р. до кінця року, в якому завершиться воєнний стан, якщо ділянки знаходяться на територіях де велися чи ведуться бойові дії, на ТОТ, які забруднені вибухівкою, що визначено обласними військовими адміністраціями.

Але утворилася колізія. Перелік територій де велися, ведуться бойові дії та ТОТ за вказівкою Кабміну узгодило Мінреінтеграції. Але Податкова вказала на норми законодавства, за яким перелік має бути узгоджений саме Кабміном. Тому перелік від Мінреінтеграції для вирішення податкових питань не підходить. Отже, й податки треба сплачувати.

Які податкові пільги передбачили?

10 квітня ВР ухвалила законопроект №7632, який тепер має підписати президент. Ним прибрали колізію щодо переліку територій, де велися, ведуться бойові дії та ТОТ. Його за ПКУ тепер визначають у встановленому Кабміном порядку. Отже, від сплати податків за землю та на нерухомість звільнили тих, чиє майно постраждало, знищене, чи яке неможливо використовувати під час війни. А також звільнили від земельного податку землі, що можуть бути забруднені вибухівкою. Рішення про пільги в цьому разі мають ухвалити місцеві ради, військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації.

Дані про забруднення вибухівкою мають вносити до Державного земельного кадастру. Саме відомості з нього – підстава не нараховувати земельний податок.

Також Рада переглянула вимоги про сплату мінімального податкового зобов’язання. Цьогоріч власники землі мають сплачувати його вперше. Це щорічний платіж, який у 2023 р. становить 4% від нормативної грошової оцінки землі. В нього вже включені єдиний податок, земельний податок, 20% витрат на оренду, рента за використання води, ПДФО та військовий збір з доходів фізосіб, податок на прибуток підприємств. Якщо сукупно сума сплачених податків та зборів не дотягує до 4% НГО, власники землі мають доплачувати решту. Це і є мінімальне податкове зобов’язання.

До прийняття №7632 не було виключень при сплаті МПЗ з огляду на війну, але тепер є. Його не треба буде сплачувати за ділянки та паї, що звільнені від податку за землю, є законсервованими, забрудненими вибухівкою.

ФОПів четвертої групи, які є власниками чи користувачами землі, звільнили від сплати єдиного податку, якщо ділянки розташовані в зоні бойових дій чи на ТОТ. Але це не розповсюджується на ті, де бойові дії завершилися до 1 травня 2022 р. Зокрема, це вся Київська область.

Надіслані до набрання чинності законом податкові повідомлення-рішення про податок на землю мають анулювати. Вже сплачені податки на землю, що тепер під податковими пільгами, мають зарахувати як майбутні платежі. Розраховуватимуть обсяг податку до сплати після деокупації, завершення бойових дій, очищення від вибухівки. Юрособи – самостійно, фізособам розрахунок проведе Податкова.

Проте членкиня фінансового комітету ВР Ніна Южаніна вказує, що у законопроекті є недолік, який стосується ділянок, що заміновані, але статус яких ще не визначено адміністраціями та дані про які не внесено до кадастру.

"За земельні ділянки, які після завершення бойових дій чи деокупації вже будуть позначені органами надзвичайних ситуацій спеціальними попереджувальними знаками "МІНИ" і доступ до них обмежений, податок на землю доведеться сплачувати до початку їх обстеження спеціалізованими організаціями з розмінування (в Україні їх зараз не більше десяти). Враховуючи ситуацію із замінуванням у східних та південних регіонах, таке обстеження може розпочатися і через рік чи два, а може і через три, - зазначає Южаніна. - Пільгу можливо буде отримати в індивідуальному порядку, якщо конкретна земельна ділянка забруднена вибухонебезпечними предметами або будівля зруйнована чи пошкоджена, – і для цього їх власник має подати до органу місцевого самоврядування заяву".

Зараз розмінування в уряді назвали одним із пріоритетів. За даними першої віце-прем’єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко, 2,6 млн гектарів потребують очищення. Серед них виокремлено 470 тис. гектарів в дев’ятьох областях., розмінування яких є пріоритетом.

Які проблеми у біженців із декларуванням?

З 1 січня і до 1 травня відбувається щорічна деклараційна кампанія. Українці мають звітувати про своє майно та доходи, хоча й не всі. Зокрема, наймані працівники не мають подавати декларацію. За духом закону не мали б подавати й біженці, які виїхали за кордон.

Але за нормами ПКУ про іноземні доходи треба звітувати. Хоча у 2022 та 2023 роках біженців й звільнили від сплати ПДФО та військового збору із допомоги від інших держав. Схожа історія із зарплатою, яку українці отримують від роботодавців за кордоном. В разі, якщо податки сплачено в іншій державі, між Україною та нею є угода про уникнення подвійного оподаткування, треба подавати декларацію, але без сплати ПДФО та військового збору.

Тобто до початку травня всі біженці мають подавати декларацію про майно та доходи. Це взялися виправляти тим самим законопроектом №7632.

Як виправили норми про декларування біженців?

У Податковому кодексі у ст. 179 є перелік випадків, коли обов’язок платника податку вважається виконаним і декларацію подавати не треба. Саме туди й дописали норму про те, що це не потрібно, якщо людина отримувала у тому числі іноземні доходи, які не включаються до загального оподатковуваного.

"Біженці, що отримували допомогу за кордоном від іноземних держав та організацій, звільняються від обов’язку декларування", - запевняє голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Щодо біженців, які працевлаштувалися та отримують зарплату за кордоном, в законопроекті уточнень немає. Проте Гетманцев уточнює, що декларації мають подавати лише ті з них, хто є податковими резидентами України.

"Статус резидента визначається за критеріями, що застосовуються каскадно. Першим критерієм є місце проживання особи, потім місце постійного проживання, центр життєвих інтересів, проживання в Україні протягом 183 днів і лише в останню чергу (якщо попередні критерії визначити неможливо) - громадянство. Таким чином, громадянин України не повинен подавати декларацію, якщо за попередніми критеріями він не є податковим резидентом України", - роз’ясняє голова фінансового комітету.

На черзі реструктуризація споживчих кредитів

Після повномасштабного вторгнення Рада ухвалила кілька змін, що стосується кредитування. Проте щодо споживчого вагома тільки одна, у законі №2120-IX. Ним заборонили нараховувати штрафи, пеню та неустойки за договором про споживче кредитування у зв’язку із прострочкою. Ці санкції списуються.

10 квітня Рада зробила крок для більшого захисту позичальників. У першому читанні ухвалили законопроект №9051 (основний) та №9052 (уточнюючий) про реструктуризацію споживчих кредитів.

Прописати збираються обов’язкову реструктуризацію споживчих кредитів, що не забезпечені заставою, під час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення.

Її мають провести не всім позичальникам, а тим, постійне місце проживання яких є чи було на тимчасово окупованих територіях, чи на територіях, де велися або досі ведуться бойові дії. Реструктуризацію проведуть на вимогу позичальника. Але і позичальник, і споживчий кредит мають відповідати низці вимог:

• наявність зобов’язань перед кредитором на той момент, коли закони наберуть чинності. Тобто вже вичерпаних або майбутніх споживчих кредитів вимоги про обов’язкову реструктуризацію не стосуватимуться;
• станом на 24 лютого 2022 р. за кредитом не було прострочки або якщо її сплачено до реструктуризації;
• єдине джерело доходу позичальника та його сім’ї – державна, соціальна, благодійна допомога або пенсія. Або сам позичальник чи член його сім’ї – особа з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, коло звужується, але й це не все. Під реструктуризацію не потраплять такі споживчі кредити:

• які вже реструктурували;
• які брали під придбання житла в іпотеку або авто під заставу;
• реальна річна ставка за споживчим кредитом нижча за облікову НБУ станом на набрання законом чинності плюс п’ять процентних пунктів. Тобто реальна ставка має бути не нижчою за 30%, враховуючи діючу ставку.

Попередні вимоги реструктуризації:

• позичальник має сплачувати непогашений борг за тілом кредиту рівними частинами щомісяця протягом не менше ніж трьох років. Можливі більші терміни;
• проценти за договором мають буте не більше облікової ставки НБУ плюс п’ять процентних пункти. Тобто не більше 30% річних станом на зараз;
• протягом пів року після завершення воєнного стану треба сплатити борги за процентами, що накопичилися до реструктуризації;
• всі відсотки, що нарахували з 24 лютого 2022 р. до реструктуризації понад облікову ставку НБУ плюс п’ять процентних пункти, мають списати;
• інші зобов’язання списуються;
• колекторам забороняють займатися врегулюванням заборгованості за кредитами, які реструктурували в обов’язковому порядку.

Вимоги про обов’язкову реструктуризацію стосуються споживчих кредитів, які надані фінустановами. Кредитних спілок вони не стосуються. Законопроектом №9052 внесуть зміни до Податкового кодексу і суму прощеного під час реструктуризації боргу не вноситимуть до оподатковуваного доходу.

Звісно, до пропозицій є зауваження. Основні, які висунули у Науково-експертному управлінні ВР:

• в назві закону йдеться про нарахування процентів на споживчі кредити під час воєнного стану. І сприймається це так, наче це стосується всіх, але насправді тільки деяких позичальників;
• не вказано строк, в який кредитор має провести обов’язкову реструктуризацію на вимогу позичальника;
• перелік зобов’язань позичальника є вичерпним. Але не вказано, що після їхнього виконання та сплати всіх сум реструктуризація є завершеною. Це є підставою для зловживань з боку кредитора;
• немає обґрунтування процентної ставки: чому саме облікова НБУ плюс п’ять процентних пункти;
• за умовами обов’язкової реструктуризації прощається певна сума процентів. Але у змінах до Податкового кодексу це чітко не прописали. Там йдеться про суми, на які зменшено (прощено) борг. Розмиті формулювання можуть призвести до порушення прав споживачів;
• за вимогами законопроекту кредитор має наступного дня сповістити колекторів про реструктуризацію і ті наче мають не турбувати позичальника. Але чітко дії колекторів не прописані.

Проте другого читання умови ще можуть змінитися. Є сподівання, що на краще.

Нагадаємо, що раніше ВР ухвалила закон про компенсацію за знищене та пошкоджене під час війни житло та "Ми - Україна" розбирався, на яких умовах українці її отримають.