З 1 січня до 1 травня в Україні триває деклараційна кампанія: фізичні особи звітують за своїми доходами у 2022 році. Розбираємось, хто повинен і не повинен подавати декларацію, які особливості під час війни, в якому випадку декларацію можна подати до кінця року.

Хто не повинен подавати декларацію?

Відповідно до Конституції (ст. 67) українці зобов’язані звітувати про свої доходи та сплачувати прибутковий податок (ПДФО за ставкою 18%) та військовий збір (за ставкою 1,5%).

Але за нормами Податкового кодексу (ПКУ) є низка випадків, коли обов’язок платника податків вважається виконаним. Це відбувається, якщо людина отримує дохід у вигляді зарплати і податковим агентом в цьому разі виступає роботодавець – один чи кілька.

Також немає необхідності в декларації, якщо в минулому році був продаж або обмін майном, отримання його в дар та при нотаріальному оформленні податок та збір було сплачено. Або якщо оподаткування було за нульовою ставкою:

• Нерухоме майно. Дохід отримано від одного протягом року продажу нерухомого майна, що було у власності більше трьох років;
• Рухоме майно. Дохід отримано від продажу транспортного засобу (легковий автомобіль, або мопед, або мотоцикл) один раз протягом року.

Є перелік фізосіб, які в принципі своєму звільняють від заповнення декларації. Це ті, хто перебуває в розшуку, призовники, заарештовані, засуджені, ув'язнені. Не подають її малолітні, неповнолітні та недієздатні. Але якщо вони отримують дохід, то за них декларацію подають законні представники: батьки, опікуни, піклувальники.

За нульовою ставкою оподатковують спадок і подарунки, отримані від родичів першого ступеня (чоловік або дружина, батьки, діти) і другого ступеня споріднення (брати і сестри, бабусі і дідусі, онуки). Такі спадкоємці можуть не звітувати, але тільки в тому разі, якщо не мали інших доходів, які підпадають під декларування.

Хто і що повинен декларувати?

За винятком перерахованих вище випадків, фізособи повинні подавати декларації до податкового органу за місцем реєстрації або онлайн, в електронному кабінеті платника. 30 квітня – останній день подання, а 1 серпня – останній день сплати податків із зазначених в документі доходів.

В разі неподання чи несвоєчасного подання декларації передбачений штраф – 340 грн. Але за перехідними положеннями Податкового кодексу (закон 2118-IX) , якщо під час воєнного стану платник податку не може прозвітувати, його звільняють від відповідальності.

Щороку фізособи повинні звітувати, якщо отримують дохід не від податкових агентів – від фізосіб. Це можуть бути подарунки, ціна яких більше 25% мінімалки. Оскільки йдеться про доходи за 2022 р., то більше чверті від мінімалки станом на 1 січня минулого, тобто від 6500 грн – 1625 грн. Також це може бути і винагорода за роботу, наприклад, репетитором, нянею.

У декларацію включають доходи від:

• незалежної професійної діяльності;
• підприємницької діяльності ФОП (крім спрощеної форми);
• здачі в оренду нерухомості та рухомого майна тому, хто не суб'єктом господарювання;
• продажу нерухомості за генеральним дорученням;
• продажу рухомого майна без участі податкових агентів (наприклад, через товарну біржу);
• продажу власної сільськогосподарської продукції (крім тваринницької) на суму більше 12 мінімалок – 78 000 грн. Декларувати треба дохід понад цей поріг. Якщо дохід за рік склав менше 50 розмірів мінімалки (325 тис. грн), тоді податковій не треба показувати довідку про земельну ділянку, а якщо більше, тоді довідка знадобиться.

Спадщина від родичів першого та другого ступеня оподатковується за нульовою ставкою і декларацію можна не подавати. Але спадок від інших осіб потрібно відобразити у звіті, і він вже підлягає оподаткуванню за ставкою 5% або 18%, якщо це спадок від нерезидента.

Також повинні оформити декларацію фізособи, які отримали дохід, що не підлягає оподаткуванню при його нарахуванні та виплаті. А зокрема потрібно задекларувати:

• додаткове благо. Тобто види доходу від податкових агентів, що не є зарплатою, не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, не є винагородою за цивільно-правовим договором. Стипендії, пенсії, соціальні виплати від держави не є додатковим благом;
• борг з вичерпаним терміном позовної давності (три роки) за цивільно-правовим договором, який становить більше 50% прожитмінімуму для працездатної особи станом на 1 січня 2022 року (1135 грн);
• прощений кредитором борг, якщо він перевищує 25% від мінімалки – 1 625 грн. Але про факт анулювання позичальника повинні обов'язково повідомити;
• винагороду і виплати за цивільно-правовим договором з фізособою-єдинником четвертої групи;
• нецільову благодійну допомогу, яка перевищує граничний розмір доходу для отримання податкової соціальної пільги – 3760 грн;
• прибуток від інвестиційних операцій, навіть в тому випадку, якщо операції проходили через банки та брокерів;
• дохід від відчуження рухомого і нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника.

В цьому році є новий додаток до декларації Ф4 про дохід від продажу рухомого та нерухомого майна. Його треба заповнити обов’язково, якщо людина хоче зменшити суму своїх річних доходів на суму своїх витрат на придбання нерухомості в Україні.

Що з деклараціями біженців?

У 2022 та 2023 роках українці, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах не сплачують ПДФО та військовий збір із допомоги від інших держав. Йдеться про виплати чи надання товарів та послуг за рахунок бюджетних коштів.

Українська податкова трактує це так: українці мають подавати декларацію із зазначенням таких доходів онлайн в електронному кабінеті платника податків. Але не вказують нічого про сплату податку і збору.

Українці, які працевлаштувалися в іншій країні сплачують податки там, якщо із країною укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування. Перелік угод є на сайті Міністерства закордонних справ. Податківці також трактують обов’язок в такий спосіб: подаєте декларацію, вказуєте доходи та ПДФО і військовий збір не сплачуєте.

В разі, якщо із доходу за кордоном в країні перебування податки не сплачувалися, тоді подається декларація із зазначенням 18% ПДФО та 1,5% до сплати в Україні.

Набагато складніша ситуація із українцями, які виїхали за кордон, але продовжують працювати на вітчизняного роботодавця дистанційно. В цьому разі вони підпадають під подвійне декларування, адже через пів року (183 дні) стають податковими резидентами в іншій країні, чи отримують такий статус після придбання або оренди житла. Тобто сплачують податки в Україні, бо отримують тут дохід, а ще вимушені сплачувати податки з доходів в країні перебування, якщо місцева податкова про них дізнається.

Невдовзі Україна імплементує Common Reporting Standard або стандарт CRS, тобто автоматичний міжнародний обмін фінансовою інформацією. До стандарту Україна приєдналася, але для імплементації потрібний профільний закон. Законопроект №8131 про це в листопаді минулого року ухвалили в першому читання, незабаром має відбутися друге. Але за його нормами обмін відбуватиметься після припинення воєнного стану. Тобто проблему тут і зараз він не вирішує.

Поки доступні законні варіанти, щоб уникнути подвійного оподаткування в разі отримання доходу в Україні: переїжджати кожні пів року або відстоювати своє податкове резидентство, доводити документами, що центр економічних інтересів є саме в Україні. Документи, які можуть стати в нагоді – це довідки про сплату податків, про наявність банківських рахунків, реєстрацію, відвідування навчальних закладів дітей в Україні, квитанції про сплату комунальних рахунків. Це може спрацювати при декларуванні доходів за минулий рік, але за 2023 рік вже навряд.

Що з мінімальним податковим зобов’язанням?

Цьогоріч у декларації з’явився додаток про сплату мінімального податкового зобов’язання. Це щорічний платіж за землю, який у 2023 році власники ділянок площею понад 50 соток сплачуватимуть вперше.

Суть у тому, що власник має заплатити 4% (у наступному році вже 5%) або 2,5% (фермерські господарства) від нормативної грошової оцінки землі.

Від МПЗ віднімають низку сплачених податків (на прибуток підприємств, єдиний, земельний, ПДФО) військового збору, 20% витрат на оренду, ренту за використання води. Суму, якої після цього не вистачатиме до 4% або 2,5% від нормативної грошової оцінки, і треба сплатити.

Додаток до декларації про майновий стан та доходи стосується ФОПів, які не обрали спрощену систему оподаткування. ФОПи на спрощеній системі звітують у декларації про сплату єдиного податку. Фізособам МПЗ буде розраховувати податкова і надсилатиме повідомленням-рішенням до 1 липня, за аналогією із податком на нерухомість.

Що із декларацією, якщо є право на податкову знижку?

Деякі витрати протягом року дозволяють українцям отримати податкову знижку – повернути частину сплаченого ними ПДФО за попередній рік. Про те, яких саме витрат це стосується та в який спосіб держава повертає гроші, ми розповідали окремо. Зокрема, можна повернути частину коштів при платі за навчання, лікування, страхування.

Варто нагадати, що для отримання знижки треба подати декларацію про майновий стан, навіть якщо людина отримувала тільки зарплату і всі податки та збори сплачено роботодавцем. Просто є певні особливості:

• треба зазначити в декларації своє право на податкову знижку;
• термін подання такої декларації – до кінця року, а не до кінця квітня, як у випадку із загальною деклараційною кампанією.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про десять мобільних додатків, які допоможуть українцям за кордоном шукати роботу, освітні програми та навчальні курси.