Яким буде максимальний розмір доплати до пенсії після індексації? Що передбачає новий закон про медіа? Які нові умови перебування біженців впроваджують в країнах Європи? Розбираємося, які зміни чекають на українців у березні 2023 року.

Індексація пенсій

В березні в Україні проведуть індексацію пенсій з огляду на збільшення середнього розміру зарплати та інфляції. Станом на 27 лютого Кабмін ще не показав відповідну постанову, але керівництво Мінсоцполітики підтвердило, що осучаснення відбудеться і складатиме майже 20%. Але цьогоріч застосовують верхню межу перерахунку – доплата за результатами не буде вищою за 1500 грн.

Нагадаємо, що індексація – це перегляд одного показника в складі пенсійної виплати: середньої зарплати.

Під час індексації враховують 50% від:

• зростання середньої зарплати. Порівнюють розмір за три попередні роки (2020-2022рр.) та за три роки, що передували попередньому року (2019-2021 рр.);
• зростання споживчих цін за минулий рік.

Переглядають пенсійні виплати, призначені за віком, вислугою років, інвалідністю, у зв’язку із втратою годувальника, чорнобильцям та військовим пенсіонерам. Детальніше про індексацію та перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам "Ми - Україна" висвітлював у своєму матеріалі.

Закон про інформатизацію

1 березня втрачає чинність старий закон про нацпрограму інформатизації, який ухвалювали ще у 1998 р., та набуває чинності новий. Готували його у Мінцифри та пояснили необхідність тим, що треба змінювати понятійний апарат, термінологію, права та обов’язки учасників процесу інформатизації.

Документ є рамковим, він описує вимоги до нацпрограми інформатизації, її завдань, суб’єктів, замовників, звіту. Мета, пояснили в Мінцифри, в тому, аби пришвидшити комунікації між державними органами та органами місцевого самоврядування. Завдяки ньому, кажуть урядовці, громадяни зможуть швидше отримувати держпослуги.

Принципова новація закону – поява Єдиної інформаційної системи обліку Нацпрограми інформатизації. В ній зберігатимуть, оброблятимуть, контролюватимуть, формуватимуть програми, роботи, завдання, проекти Нацпрограми.

Податкові накладні

Наприкінці минулого року, начебто в межах боротьби із податковими скрутками, в Україні почалася "епідемія" блокування податкових накладних. Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків в автоматичному режимі блокувала масу операцій, що визнала потенційно ризикованими. За оцінками ради бізнес-омбудсмена, під роздачу потрапила половина добросовісного бізнесу. З початку 2023 року розпочалася робота над помилками.

В межах цієї роботи, зокрема, вносять зміни в Порядок реєстрації податкових накладних. 8 березня вони набувають чинності. Зараз, згідно із вимогами, у регіональних податкових після блокування, отримання пояснень та додаткових документів, є п’ять днів аби зареєструвати накладну чи відмовити в цьому. Після змін, протягом п’яти днів регіональні податкові мають також сповіщати про необхідні додаткові пояснення із пропозицією.

Звітність та резерви фінансових установ

1 березня набирає чинності постанова НБУ про подання фінустановами дев’ятьох додаткових файлів статистичної звітності. Вимоги щодо п’ятьох застосують вже в березні (ще до трьох – в квітні, ще однієї – у 2024 р.) Отже, на початку весни додатково сповіщатимуть:

• про взаємодію із органом держфінмониторингу (для платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку);
• про кількість користувачів із відкритим платіжним рахунком (для платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв’язку);
• про норматив короткострокової ліквідності (для небанківських фінустанов);
• про розрахунок кредитного ризику (для небанківських установ).

11 березня починають діяти нові вимоги НБУ щодо формування банками обов’язкових резервів. Йдеться про резервування саме за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізосіб. Фінустанови до цієї дати мають в резервах тримати 10% від таких сум, а після неї вдвічі більше – 20% від суми.

Щодо решти коштів вимоги поки незмінні: 10% - щодо коштів на вимогу та на поточних рахунках юросіб, на депозитах та поточних рахунках інших банків-нерезидентів; 0% - щодо строкових коштів і депозитів юросіб та фізосіб.

Українські біженці

В березні цього року є зміни, які стосуються українських біженців у низці країн.

Польща. Набувають чинності уточнення до спецзакону про допомогу українським біженцям. У перший місяць весни тим з них, хто понад 120 днів перебуває в країні, вже треба буде частково компенсувати вартість перебування у місцях колективного проживання. Йдеться про половину вартості, але не більше 40 злотих на добу. Виключення передбачені для вразливих категорій: дітей, пенсіонерів, вагітних, багатодітних батьків та опікунів, осіб з інвалідністю, осіб з дітьми у віці до року.

Також треба підготуватися до змін, які узгодила нижня палата Сейму та ще має узгодити верхня. Згідно із ними, статус PESEL UKR, що надає право на соцдопомогу, доступ до медицини, працевлаштування та навчання, стане обов’язковим і його треба буде оформлювати протягом місяця.

Словаччина. В цій країні нашим біженцям надавали посвідчення про тимчасовий притулок терміном дії до 4 березня 2023 р. Його автоматично пролонгували до 4 березня 2024 р.

Чехія. 31 березня 2023 року – останній термін онлайн-реєстрації для отримання візи тим, хто отримує тимчасовий захист. Сам термін надання захисту пролонгований до квітня наступного року. Особисто податися на візу можна до кінця вересня цього року.

Швеція. До 4 березня 2023 р. треба в електронному вигляді подати заяву щодо продовження дозволу на проживання, якщо його видано відповідно до директиви про тимчасовий захист. Вчасне подання заяви зберігає права на житло та фінансову допомогу.

Зернова угода

20 березня спливає термін дії зернової угоди, яку заключили у другій половині листопада за партнерства ООН та Туреччини та завдяки якій експортували більше 30 млн тон зерна. Експерти розповідали "Ми - Україна", що є всі підстави чекати на її пролонгацію, оскільки Туреччина після наслідків землетрусу надзвичайно у ній зацікавлена, а вплив росіян на її виконання зведений до мінімуму.

У Мінагрополітики повідомляли про перемовини та додаткові пропозиції України щодо розширення угоди. Намагаємося залучити до коридору Миколаївський порт, а також збільшити перелік аграрної продукції та постачати ним не тільки зернові.

Закон про медіа

Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила новий закон про медіа, який набуває чинності 31 березня, хоча для окремих положень є відтермінування.

Закон великий за обсягом, вносить чимало змін у законодавство. Зокрема, він передбачає добровільну реєстрацію друкованих та онлайн медіа. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення отримує нові повноваження, вона буде регулятором і для сайтів.

Серед повноважень Нацради – заходи реагування, які залежать від класифікації (незначні, значні та грубі) та їх кількості протягом року. Це можуть бути приписи, штрафи, штрафи у подвійному обсязі. Скасування реєстрації, анулювання ліцензії або заборона видання чи розповсюдження, якщо це незареєстровані медіа, відбуваються тільки за рішення суду. Проте є виключення, про які нижче.

Незареєстровані онлайн та друковані медіа не вибувають з-під дії закону. Просто Нацрада окремо пропише критерії, за якими відноситиме чи ні їх до суб’єктів у медійній сфері.

В законі є окремий розділ про регулювання в умовах збройної агресії, тобто періоду від визнання певної держави агресором та протягом п’яти років після скасування цього статусу. В цей час заборонено, зокрема:

• подавати інформацію про агресію в якості внутрішнього конфлікту;
• надавати недостовірні матеріали щодо агресора, якщо це розпалює ворожнечу, закликає до зміни ладу та порушення цілісності країни;
• поширювати програми та матеріали осіб, які є в переліку тих, що загрожують нацбезпеці;
• висвітлювати діяльність органів влади держави-агресора. Це можливо тільки із додатковим повідомлення про статус держави-агресора чи держави-окупанта.

Нацрада затверджує та оновлює перелік аудіовізуальних медіа-сервісі держави-агресора і поширювати їх в Україні заборонено.

Якщо серед власників медіа будуть громадяни країни-агресора чи пов’язані з агресором особи, Нацрада скасує реєстрацію. Якщо загалом друковані медіа можуть реєструватися добровільно, під час агресії вони мають реєструватися обов’язково.

Святковий день та літній час

8 березня, Міжнародний жіночий день, відповідно до українського законодавства є державним святом і, відповідно, неробочим днем. Проте на час дії воєнного стану призупинили дію трьох статей Кодексу законів про працю, зокрема й ст. 73, де йдеться про свята. Рішення щодо часу відпочинку зараз за кожним роботодавцем окремо. Отже, чи буде 8 березня, яке цьогоріч припадає на середу, робочим чи вихідним днем, вирішуватимуть вже вони.

В останню неділю березня о третій ранку годинники треба перевести із зимового на літній час, тобто на одну годину вперед. В цьому році день переходу припадає на 26 березня.

Кредит від МВФ

В лютому в Україні завершила роботу оціночна місія Міжнародного валютного фонду. Вона оцінювала підготовку до початку роботи над новою кредитною програмою. Уряд розраховує узгодити таку на суму 14-16 млрд доларів.

Наприкінці минулого року керівництво держави підписало меморандум про підготовку до програми і зобов’язалось виконати п’ять структурних маяків. У другій половині лютого Київ відвідала директорка-розпорядниці МВФ Крісталіна Георгієва, схвально оцінила ситуацію в державі та сказала про швидке просування до нової великої програми.

Тим часом свою підтримку для отримання кредиту на 15 млрд доларів від МВФ на кілька років пообіцяла надати "Велика сімка". І йдеться вже про якісь терміни – до кінця березня цього року. Зазначимо, що згода G7 є умовою для надання грошей від Фонду.

Нагадаємо також, що 1 березня завершується податкова амністія, що розпочалася у вересні 2021 року. "Ми - Україна" розбирався, яким має бути податковий режим після цього і чи варто продовжувати нульове декларування під час воєнного стану.