Термін податкової амністії спливає 1 березня 2023 року. У українців ще є час задекларувати за пільговою ставкою свої активи. На яких умовах та яким має бути наступний крок держави щодо оподаткування?

Податкова амністія: терміни та умови

Податкова амністія або спеціальне разове декларування стартувало 1 вересня 2021 р. і мало б завершитися 1 вересня 2022 р. Але минулого серпня Верховна Рада продовжила терміни до 1 березня 2023 р. Рішення пояснили війною: українці просто не встигали скористатися пільговими умовами. Зараз до завершення амністії лишився тиждень. Подати спецдекларації українці ще можуть і умови такі.

Подання. Оформити спеціальну декларацію можна в електронному кабінеті платника податків, обравши відповідну форму. Податкова не вимагатиме документів на підтвердження джерел доходів. Знадобляться додаткові про оціночну вартість саме закордонних активів. Перевірка декларації передбачена тільки камеральна – поверхнева, на випадок помилок, у тому числі арифметичних.

Активи. Йдеться про декларування активів (окрім облігацій внутрішньої державної позики), набутих до 1 січня 2021 р. Є чіткий перелік того, що показувати в декларації не потрібно:

• активи, сумарна вартість яких становить до 400 тис. грн. Туди не включається оціночна вартість двох наступних видів, які теж амністують;
• нерухомість: житлова - квартира площею до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м. І об'єкт незавершеного будівництва площею до 240 кв. м. Також під амністією нежитлова нерухомість площею до 60 кв. м, земельний пай до 2 га. Площі вираховуються сукупно;
• один особистий транспортний засіб. Крім призначеного для пасажирських перевезень, легкового авто з об'ємом двигуна не менше 3000 куб. см і вартістю від 400 тис. грн, літака, гелікоптера, яхти, катера, мотоцикла з об'ємом двигуна більше 800 куб. см.

Відповідно, все, що понад ці ліміти, та інші види активів платники податків можуть показати. Декларувати можна не тільки готову нерухомість, а й незавершені об'єкти. Тобто ті, майнові права на які за декларантом, хоча в експлуатацію вони не здані або право власності не зареєстровано.

Готівку в декларації не відображають, але якщо є бажання її легалізувати, то відбувається це через спеціальні рахунки в банках.

Ставки:

• 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики терміном від 365 днів, що придбані з 1 січня 2021 р. по 20 червня 2022 р.;
• 5% для валютних цінностей або прав грошової вимоги до нерезидентів, для негрошових активів, в тому числі нерухомості, землі, транспортних засобів, в Україні;
• 9% для валютних цінностей в зарубіжних банках, розміщених там до дня декларування та для негрошових активів за кордоном.

Джерело походження. Декларанту пропонують вказати на вибір один із чотирьох варіантів:

• активи, отримані від ведення підприємницької, незалежної професійної діяльності;
• активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
• активи, отримані у вигляді подарунка;
• активи, отримані з інших джерел з їхнім зазначенням.

Відповідальність. За підсумками спецдекларування її учасникам гарантували на рівні законодавства, що не притягатимуть до відповідальності за двома податковими статтями Кримінального кодексу: 212 (ухилення від сплати податків) і 212-1 (ухилення від сплати ЄСВ), і за 12 податковими та валютними статтями Кодексу про адміністративні правопорушення.

Попередні результати податкової амністії

Після узгодження законопроекту про спецдекларування у першому читанні, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев сказав, що оцінити дохід держави від легалізації важко, але перемогою буде легалізація активів на 20 млрд доларів. Тобто близько мільярда доларів надходжень до бюджету.

За даними ДПС, станом на 13 лютого 2023 р. задекларовано активів на 6,2 млрд грн (169,5 млн доларів за офіційним курсом) та надходження до бюджету склали 379,5 млн грн (10,377 млн доларів).

В середині лютого депутати подали до ВР законопроект №9023 про продовження терміну податкової амністії до 31 грудня року, наступного за тим, в якому завершиться воєнний стан. Мотивація: це буде стимулом для виведення доходів з тіні, адже під час війни обсяги тіньової економіки тільки збільшуються, протидія розмиванню податкової бази, залучення в економіку додаткових ресурсі, підвищення податкової культури.

Поки проект тільки розглядають в профільному комітеті. Чи ухвалить його парламент, невідомо. Але й попередню пролонгацію ухвалювали поспіхом, додавши норми про це в законопроект про звільнення від податків благодійної допомоги на користь сімей загиблих учасників бойових дій під час його узгодження.

"Ми розуміємо, що від моменту широкомасштабного вторгнення у нас відбулась масова міграція українців, - каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Серед мігрантів також багато підприємців різного рівня. До завершення війни нашою перемогою і до завершення воєнного стану неможливо розраховувати на якісь дії українців щодо легалізації активів. Результати амністії не те що не вражають. Вони мізерні. Оскільки вже так, то режим треба продовжувати. І не тільки до завершення воєнного стану, а й деякий час після цього. Не менше року".

Навіщо потрібна була податкова амністія?

Передбачалося, що амністія – це крок перед запровадженням загального декларування. Закон, яким узгоджували легалізацію активів, передбачає, що протягом дев’яти місяців після набрання ним чинності, Кабмін мав розробити і подати проект закону "щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб". Закон про амністію набрав чинності 21 липня 2021 р. Через дев’ять місяців вже була повномасштабна війна і зараз відповідного проекту на розгляді немає

Серед варіантів контролю за фінансовою інформацією найбільш перспективним є впровадження Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки – Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS).

В жовтні Кабмін подав у ВР законопроект №8131 про нього. CRS – частина плану BEPS (Base Erosion and Profit Shiftin) проти розмивання податкової бази та виведення доходів. До цього плану Організації економічного співробітництва та розвитку Україна мала приєднатися ще три роки тому. Це частина Угоди про асоціацію з ЄС, отже, для євроінтеграції CRS ухвалять.

Законопроект стосується автоматичного обміну інформацією про іноземні фінансові активи наших резидентів. Фінустанови країн-учасників виявляють власників рахунків, що є нашими резидентами, шляхом належної перевірки та сповіщають про це вітчизняну податкову. Завдяки цьому можна виявляти незадекларовані активи. Але це лише частина того, що мало б статися після амністії.

Від спеціального до загального декларування

Керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній каже, що, виходячи з логіки, за якою запроваджували спецдекларування, амністію треба продовжувати, аби надалі, після війни, запустити загальне декларування. Але насправді варіантів набагато більше.

"Навіть у мирний час це викликало багато питань. А коли ми вийдемо з війни, коли у людей грошей не буде, ви хіба захочете відправити їх на загальне декларування? Я бачу три очевидні варіанти. Перший: все залишити як є і амністію не продовжувати. Другий: історію з амністію продовжать загальним декларуванням. Гетманцев може просувати відповідний законопроект, я не виключаю. В результаті всі питання будуть до Володимира Зеленського. Третій: продовжити податкову амністію на час воєнного стану, плюс ще один-два роки, щоб потім повертатися до загального декларування, - розповідає Загородній. - Але є ще податкова концепція, яку просуває заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма, в межах якої і можна рухатися далі. Це тотальна зміна податкового законодавства. Там вже зниження ставок податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ і так далі".

Експерт зазначає, що, обираючи спосіб, треба враховувати, що після завершення війни у суспільства на справедливість і подолання корупції буде величезний запит. Тому, роблячи ставку на загальне декларування, треба розуміти ризики.

"Коли ви почнете без пояснень того, на що будете витрачати гроші, говорити, що з людей викачуватимуть ще більше, це погано закінчиться для влади", - каже Загородній.

Андрій Новак вважає, що загальне декларування треба вводити, але не квапитись та, можливо, все ж не тотально.

"Воно потрібне щонайменше для всіх, хто балотуватиметься на майбутніх виборах до рад будь-якого рівня, на посади мерів. А далі вже все залежить від державної волі. Рано чи пізно, все одно буде запроваджено загальне декларування, бо це є нормою для цивілізованих країн. Але зараз, поки воєнний стан, амністію треба подовжувати",- каже економіст.

На його думку, якщо законопроект про пролонгацію спецдекларування не ухвалять до 1 березня, це не буде проблемою.

"На час війни процес легалізації все одно не є активним, він фактично заморожений, - резюмує Новак. - Тому нічого страшного не відбудеться, якщо амністію знов запровадять після воєнного стану".

Раніше "Ми – Україна" також розповідав про плани щодо скасування податкових послаблень на час війни. Згідно із ними, розміри ставки єдиного податку для ФОПів відновлять, так само , як перевірки, штрафи та вимоги щодо користування реєстраторами розрахункових операцій.