Зрив росією своєї частини зернової угоди, морська блокада нею України загрожують вітчизняному експорту агропродукції. Отже, це стосується й обсягу валютної виручки та стабільності курсу. Наскільки небезпечною є ситуація для гривні?

Менше експорту – менше надходжень

"Враховуючи те, що, за час роботи зернового коридору, Україні вдалося експортувати з його допомогою близько 33 млн тон зерна, що у вартісному обсягу становить близько $11,5 млрд, припинення роботи зернового коридору може мати відчутні негативні наслідки для відновлення зростання економіки та стану валютного ринку", - констатує екс-голова Ради НБУ, професор Богдан Данилишин.

Хоча заяву росії про вихід із зернової угоди зроблено нещодавно, фактично роботу коридору вона блокує вже тривалий час. Проте тепер вже відкрито погрожує суднам інших країн, які везтимуть українську агропродукцію, та прицільно б'є по вітчизняній логістиці та інфраструктурі, яка задіяна у роботі коридору. Вимагати для себе преференцій та торгуватися із партнерами по угоді, Туреччиною та ООН, вона увесь час не припиняла. Тому завершення не було неочікуваним, у тому числі для валютного ринку.

Тижнями курс нацвалюти відносно долара демонструє міцність. На готівковому попит на інвалюту нижчий за її пропозицію. Середній, 37 грн за дол., вже у притул до того, що маємо на міжбанку. На міжбанку курс 36,7 грн (купівля) та 37,3 грн (продаж) наближений до фіксованого офіційного від НБУ – 36,56 грн за дол.

Проте російський демарш був передбачуваним і проблема із зерновим коридором вже давно розглядалася в якості ризика для курсової стабільності. Наприкінці червня на засіданні Комітету з монетарної політики НБУ його обговорювали. Припинення роботи зернового коридору, попередили там, матиме негативні наслідки для експорту та для валютних надходжень, що може посилити тиск на гривню.

У НБУ вказали і на ускладнюючий фактор – обмеження постачань українського продовольства в окремі європейські країни. Йдеться про введені Євросоюзом обмеження на експорт української аграрної продукції до 15 вересня. Ініціатором була Польща та до неї приєдналися Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія.

Формула доволі проста: менше експорту – менше надходжень валюти і, як результат, тиск на гривню. Але станом на зараз у НБУ українців заспокоюють.

"Ми очікуємо, що вдасться мінімізувати втрати виручки найближчим часом, з огляду на вищу пропускну спроможність альтернативних каналів експортного постачання української продукції. Крім того, ми очікуємо, що агропродукцію, яка не буде вивезена в цьому році, експортують у 2024 році, що дасть змогу компенсувати втрати, - каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. - На сьогодні ситуація на валютному ринку не викликає занепокоєння. Можливі втрати від експорту цілком абсорбовані надходженнями міжнародної допомоги".

Допомагають кредитори

Україна шукає альтернативні зерновому коридору шляхи. Експерти, яких опитав "Ми – Україна" щодо пропускної здатності сухопутної інфраструктури мають сумніви і не впевнені, що такий шлях може замінити постачання морем. Щодо готовності Туреччини убезпечити роботу коридору морем також впевненості не мають, принаймні зараз. У той же час побоювання щодо ударів по українській логістиці росія вже виправдала. В ніч на 19 липня вона знищила 60 тис. тон зерна у порту Чорноморська. А наміру захистити трансфер морем від союзників України поки не лунало.

Проте роль, яку блокада могла б відіграти на валютному ринку, маємо можливість мінімізувати. $39 млрд – саме такими та рекордними за обсягами є міжнародні резерви НБУ. Вони дозволяють головному банку маневрувати та виходити на валютний ринок з інтервенціями в разі суттєвих коливань.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, зазначає, що основне джерело наповнення резервів НБУ – це не експорт, а саме макрофінансова допомога, яку ми отримуємо від партнерів.

"Ми отримали більше $30 млрд від наших партнерів, у той же час валюти від продажу зерна надійшло близько $10 млрд, - констатує економіст. - НБУ зміг наростити резерви, і вони зараз із найбільшим показником за усі роки незалежності. Основне їхнє джерело – точно не експортні операції України. Я згодний, що треба вирішувати питання із нарощуванням власного експорту, щоб забезпечити надходження валюти. Але в період війни експорт не є основним джерелом. Тому не думаю, що зупинку зернового коридору серйозно вдарить по резервах України".

Аналітик аналітичного центр "Об'єднана Україна" Олексій Кущ каже, що може скластися хибна прив'язка валютного курсу до зернового коридора. Наче його скасування – це обвал та девальвація гривні.

"В межах зернової угоди ми експортували за рік біля 30 млн тон зерна, - каже він. - За нього зернотрейтери отримали близько $10 млрд, і це ми рахуємо геть усе. У НБУ резерви майже $40 млрд. Якщо, умовно, він компенсує втрату зернової угоди для валютного ринку повністю, то залишиться резервів все одно більше, ніж було до повномасштабної війни. До війни вони були менше $30 млрд. При тому, що зараз повністю є стиснутою економіка. Ринок втратив 6 млн споживачів. 30% безробітних, і у людей банально немає грошей, щоб вкладати у долар".

Чого чекати далі?

Хоча зараз Ердоган і не гарантує захист коридору в межах угоди між Україною, Туреччиною та ООН, без паралельної з росією, на думку Олексія Куща у серпні турецький президент може на це піти.

Пендзин вважає, що у серпні, коли президент Туреччини Ердоган анонсував зустріч із путіним, вирішиться питання із зерновою угодою, а дії росії – шантаж задля вичавлювання вигоди для себе. Зокрема, щодо відновлення аміакопроводу, на чому, серед іншого, наполягає путін.

"Ми ж розуміємо, що вихід з угоди – це шалений удар по дипломатичним позиціям росії в Африці, - пояснює економіст. - Це удар по Ердогану, який є одним з небагатьох формальних партнерів росії. Гадаю, що Ердоган знайде аргумент для путіна, щоб реанімувати цю угоду у серпні. Але побачимо, як буде".

Остаточної впевненості у тому, що агресора дотиснуть, немає, але у України є можливість почекати. Пендзин нагадує, що минулорічний врожай Україна вже в основному розпродали. Пік надходжень від нового буде у вересні-жовтні: збір тільки починається.

Але, впевнений член Економічного дискусійного клубу, на політику Нацбанку це не вплине. Тобто російський шантаж та блокада, ризик для експорту та для виручки не стримають наміри відпустити валютний курс, розширити можливості щодо продажу валюти для банків, суттєво знизити облікову ставку, бо робити надто широкі жести наміру не було.

"Із валютною лібералізацією у Нацбанку в будь-якому разі не надто поспішають. НБУ вигідна обрана консервативна політика, якої вони й надалі дотримуватимуться, - вважає Пендзин. - Із інтервенціями на валютний ринок Нацбанк і так виходить. Кожен місяць він продає $1,5 млрд, бо у країні немає валюти, і основне її джерело – це макрофінансова допомога".

Отже, експерти впливу на валютний ринок та суттєвої небезпеки для гривні зараз не бачать. Кущ зазначає, що зараз є тільки один великий, але поки гіпотетичний ризик: зменшення обсягів та темпів фінансової допомоги.

"Поки я не бачу факторів, які можуть на це вплинути. Але це не означає, що їх зовсім немає, - зазначає аналітик. - Наші політики мають продовжувати вести ефективний діалог та зберігати Україну у фокусі міжнародної уваги. Тоді і з курсом все буде добре".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав на яких умовах банки та обмінники приймають зношені доларові банкноти.