Права споживачів захищатиме новий закон: що треба знати про терміни, гарантію та безпеку

Права споживачів захищатиме новий закон: що треба знати про терміни, гарантію та безпеку

Верховна Рада ухвалила новий закон про права споживачів. Узгоджували його як євроінтеграційний. Що саме він змінює та коли почне працювати?

Чим не влаштовує старий закон?

Знести нинішній закон про захист прав споживачів від 1991 року як застарілий та невідповідний нормам Євросоюзу, і прийняти новий - таке рішення прийняли в Кабміні восени 2021 року. Тоді новий документ передали у Раду, вказуючи на такі недоліки нинішнього законодавства.

Діючий не регулює права споживачів у сфері електронної торгівлі. Тобто при покупці інформація про товар буває недостовірною, дані про продавця відсутні. Натомість у новому використовують поняття маркетплейса (електронного торговельного майданчика), прайс-агрегатора (електронного сервісу порівняння продукції), класифайда (електронного майданчика розміщення оголошень). Ці терміни додають до закону про електронну комерцію.

У діючому законі є норми про існування обмінного фонду товарів у продавця, які уряд не влаштовують. Там зазначали, що це надмірні фінансові витрати бізнесу на утримання товарів та приміщення для нього. Тому вимогу прибирають.

Як застарілу та незручну для споживача розкритикували систему ремонту чи обміну товару неналежної якості. Ремонт товару може затягуватися, тому споживач незадоволений. Продавець за кожен день затримки як надання споживачу аналогічного товару, так і усунення недоліків понад 14 днів, має сплачувати неустойку. Це 1% вартості товару щодня, тому й суб’єктам господарювання діючі норми не підходять.

До того ж з 2014 р. закон про захист прав споживачів не поширюється на продукти харчування, і це змінюють.

Проте швидкою перебудова захисту прав споживачів не буде. Новий закон набере чинності через рік після публікації, з деякими виключеннями, які зафіксуємо нижче. Але не раніше, ніж завершиться воєнний стан. З того моменту втратить чинність нині діючий закон.

Що оновили у правах споживачів?

Зараз у профільному законодавстві прямо не прописане право споживачів здійснювати фото- чи відеофіксацію порушення своїх прав. Новим передбачене, проте у тому разі, якщо не суперечитиме закону.

У законі нарешті передбачають право на безперешкодне та безоплатне відвідування споживачем санвузла. Це вимога до стаціонарних торговельних приміщень та за наявності в місцях загального користування.

Від торговельних приміщень вимагатимуть пристосування до потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. У діючому законі таких прямих вимог немає.

Право споживача обирати спосіб оплати також буде законодавчо закріпленим. Навіть якщо продавцю це незручно, він буде зобов’язаний надати таку можливість та не має змінювати ціну в залежності від способу оплати.

Зберігається звичний термін обміну чи повернення товару належної якості, який покупця не задовільнив, – протягом 14 днів. Але прописують більше деталей, враховуючи, що майданчики, де товар купують, різні. Тобто обміняти можна протягом 14 днів з дня отримання товару, якщо він не збігається із днем купівлі. Якщо день купівлі неможливо встановити, з дня укладання договору купівлі-продажу.

Зараз у законодавстві прописано, що є затверджений Кабміном перелік товарів, що не підлягають обміну. Посилання на нього зберігається, але є ще дев’ять різновидів продукції, яка обміну чи поверненню не підлягає та тепер перелічена у законі. Це товари:

  • виготовлені за індивідуальним замовленням;
  • які швидко псуються чи втрачають споживчі властивості;
  • придбані у запакованому вигляді, розпаковані споживачем, внаслідок чого втратили гігієнічні та інші властивостями. Тобто пов’язані із охороною здоров’я чи властивостями цифрового змісту;
  • є друкованими періодичними ЗМІ, якщо інше не передбачено договором передплати;
  • придбані на аукціоні чи на електронних торгах;
  • які є аудіо-, відеозаписами, програмним забезпеченням, якщо придбані запакованими;
  • з цифровим вмістом, якщо його постачання передбачене не на матеріальному носії та коли постачання вже розпочалося. Але інформацію про втрату права на відмову мають прописати у договорі та споживач має надати згоду на старт постачання;
  • пошкоджені та зіпсовані з вини споживача.

Кошти за товар, який споживач придбав у торговельному приміщення, мають повернути у день відмови. Якщо це неможливо – не пізніше, ніж через сім днів.

Щодо товарів із цифровим вмістом, тобто із даними у цифровій формі, у новому законі також є деталі, яких у старому немає. Продавця зобов’яжуть сповіщати про важливі для якості та безпеки оновлення до такого товару. Якщо споживача попередять, а він оновлення не встановить, продавець не нестиме відповідальності за якість.

Якими є гарантійні умови?

Чи не найважливіше серед нововведень – це нові гарантійні строки (харчових продуктів ці вимоги не стосуються):

  • два роки – загальна вимога щодо гарантійного строку товарів. Якщо строк служби самого товару менший, то гарантійний йому дорівнює;
  • один рік – гарантійний строк вживаного товару;
  • десять років – гарантійний строк на нерухомість;
  • зазначені у експлуатаційних документах та відштовхуються від 1-2 років – для технічно складних побутових товарів (прилади, машини, устаткування, товари із цифровим вмістом, що складаються з вузлів, блоків та комплектуючих). Порядок гарантійного ремонту чи гарантійної заміни таких встановлює Кабмін.

Тут буде перехідний період протягом пів року після набрання законом чинності. У цей час товар з недоліком вважатимуть таким, якщо споживач цей недолік виявить протягом шести місяців. Через пів року після набрання законом чинності – якщо недолік виявить протягом року.

Гарантійний ремонт чи гарантійна заміна за новим законом є безоплатними. Їх мають здійснюватися протягом 14 днів після звернення, якщо сторони не домовилися про інший строк. До ремонту чи заміни включили демонтаж товару, якій будуть ремонтувати чи міняти, та монтаж відремонтованого чи нового.

Якщо товар із недоліком будемо міняти, то вимоги до перерахунку його вартості будуть такими:

  • міняємо товар на такий самий: без перерахунку вартості;
  • міняємо товар на аналогічний належної якості: якщо ціна зросла – при перерахунку відштовхуємося від вартості товару з недоліком на час обміну, якщо зменшилася – на час придбання товару з недоліком;
  • вимагаємо зниження ціни чи відмовляємося від нього протягом гарантійного строку: товар не відремонтували чи не замінили, після ремонту з’явився той саме недолік, недолік є суттєвим, ремонт чи заміну неможна провести за 14 днів чи за той строк, про який домовилися, ремонт чи заміна для продавця є економічно невигідними. Зниження ціни буде за домовленістю. Але воно має бути пропорційним ціні товару без недоліку.

Що з безпекою харчових продуктів?

У ст. 8 старого, але поки діючого закону прописано, що непридатний харчовий продукт споживач може замінити на придатний чи повернути сплачені гроші.

Новий закон вводить такі умови в разі придбання не тільки непридатного, але й небезпечного продукту:

  • споживач має право вимагати від продавця або його заміни, або повернення коштів. Як саме це має відбуватися, окремим порядком пропише Кабмін;
  • продавець вимоги споживача зобов’язаний задовільнити;
  • якщо споживач не хоче обміну, а хоче повернення коштів, їх треба повернути як мінімум у день звернення, як максимум – протягом тижня;
  • споживач для заміни чи повернення коштів має показати розрахунковий документ.

Передоплата в законі

У поки діючому законі про права споживачів немає окремих норм про здійснення споживачем передоплати. У новому цьому присвячують окрему статтю. Її основні вимоги:

  • про передоплату продавець обов’язково укладає договір в письмовій чи електронній формі;
  • якщо у належний термін товар не надано чи роботи не виконано, споживач може або змінити умови договору щодо строків, або отримати передоплату назад. Про те, що споживач хоче повернути передоплату, він має сповістити у письмовій чи електронній формі. Гроші мають повернути протягом максимум двох тижнів. Відповідальність продавець не несе в тому випадку, якщо у зриві строків винний споживач (вказав неправильну адресу, відмовився приймати відправлення) чи внаслідок обставин чи дій непереборної сили.

Вимоги до цін та інформації

Зараз законодавство прописує вимоги до визначення ціни товару. У новому законі вони багато у чому збігаються, але є важливі уточнення, які стосуються розпродажів, знижок та зменшення ціни.

Нині вимоги доволі загальні: якщо продавець сповіщає про акцію, то має демонструвати ціну на товар до її початку. Це дає ґрунт для маніпуляцій. Напередодні акції ціну можна підняти, потім знизити і запустити рекламу розпродажу, знижки. Так дехто вчиняє, наприклад, перед "чорною п’ятницею".

За новим законом продавець протягом акції буде сповіщати споживачів про те, якою до цього була звичайна ціна. Звичайна ціна до розпродажу чи знижки – це найменша протягом останніх перед акцією 30 днів. Якщо продавець знижує ціну поступово, то звичайна – це найменша з тих, що він застосовував.

Проте у норми, що бореться з фейковими знижками є істотний мінус. Вона набере чинності аж через рік після того, як набере чинності сам закон. Тобто у кращому випадку в середині 2025 р.

Вимоги до інформації про продукцію також є подібною, але з удосконаленням. Є визначення того, яка є повною та достовірною та доступ до якої мають забезпечувати виробники та продавці. Окрім назви, даних про споживчі властивості, кількості в одиницях вимірювання, відомостей про вміст шкідливих речовин, ціни, контактних даних виробника, це строк придатності товару та інформація про те, що після цього має зробити споживач.

Захист прав споживачів у інтернеті

Новий закон передбачає появу нового державного реєстру продавців товарів та послуг через інтернет – "е-покупець". Його створить Мінцифри та призначить адміністратора. Всю детальну нормативку щодо цього реєстру затвердить Кабмін. Проте вже є загальні вимоги:

  • суб’єкти господарювання, що продають товари та послуги у інтернеті, зможуть називатися перевіреними продавцями тільки у тому випадку, якщо зареєструються у системі;
  • споживач через цю систему зможе подати звернення про порушення своїх прав;
  • норми про портал "е-покупець" у законі наберуть чинності після того, як його запустять у експлуатацію. З того моменту суб’єктам електронної комерції відводять шість місяців на реєстрацію.
  • суб’єкти електронної комерції у системі будуть зобов’язані реєструватися протягом 10 днів після початку своєї роботи. Після цього вони отримають статус "перевірений продавець" та будуть позначати його всюди, де виставлятимуть товар, у тому числі на маркетплейсах, класифайдах, прайс-агрегаторах. Останні мають обмежувати доступ до своїх систем неперевіреним продавцям;
  • Держспоживслужба отримає право блокувати сторінки неперевірених продавців через провайдерів. Ця загроза буде й для маркетплейсів, класифайдів та прайс-агрегаторів, якщо вони представлятимуть тих, хто не зареєстрований у "е-покупці".

Окремі статті у законі присвятили правам споживачів в інтернеті, чого у нинішньому законодавстві немає. Зокрема прописали такі:

  • на інформацію. Зокрема, про продавця, продукцію, умови договору на її придбання, гарантійні умови, ціну, витрати на перевезення, порядок оплати, порядок розгляду скарг, права на відмову від договору та повернення товару. Споживачу можуть запропонувати надсилати комерційні електронні повідомлення. Але без відповідної згоди спамити людину закон забороняє;
  • на доставку. Дату, час, спосіб та ціну доставки прописують у договорі. Якщо вона не визначена, доставити товар мають протягом 30 днів після його укладення. Якщо більш довгі терміни – тільки за згодою споживача;
  • на відмову від договору. Споживач може відмовитись протягом 14 днів з дня укладання договору чи з дня отримання товару та в односторонньому порядку. Йому мають повернути гроші за сам товар. Чи повертатимуть гроші за доставку чи сплачені на інші витрати – мають прописати у договорі.

Врегулювання спорів та відповідальність

Споживач може подавати скаргу на порушення його прав до:

  • суб’єкту господарювання, де права були порушені. Звертатися може в усній чи письмовій формі, особисто чи через уповноважену особу або через систему "е-покупець" без електронного цифрового підпису. Скаргу розглядають максимум протягом місяця. Це терміни розгляду звернень за діючим законодавством. Якщо результат споживача не влаштує, він рушить інстанціями далі, та звертатиметь до будь-якої з наступних ланок;
  • компетентного органу (Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів);
  • всіх держорганів, що здійснюють захист прав споживачів;
  • органів місцевого самоврядування;
  • органів позасудового врегулювання спорів. Їх створюють на підставі окремого законодавства. Але вони розглядатимуть справи, що стосується продукції на суму менше 50 000 грн, порушення гарантійних умов та доставки;
  • судів.

Новий закон передбачає 18 видів покарань для суб’єктів господарювання, проти десятьох, що маємо зараз. Штрафи за деякі порушення прив’язані до вартості реалізованої продукції, але здебільшого все ж до неоподатковуваного мінімуму доходів (17 грн). Найбільші штрафи за новим законом:

  • 1000 мінімумів (17 000 грн). Такий стягуватимуть за нечесну комерційну практику чи ту комерційну практику, що вводить в оману. Це, наприклад, пропонування продукції так, що її можна сплутати з іншою, ненадання суттєвої інформації про продукцію, поширення про продукцію неправдивої інформації
  • 500 мінімумів (8 500 грн). Такий штраф стягуватимуть, серед іншого, за обмеження споживача у вільному виборі продукції та способу розрахунку, примушення до придбання продукції з недоліками.

Яких сфер закон не стосується?

Є кілька видів відносин, щодо яких новий закон стосунку не має, а саме:

  • переходу права власності на вилучені з цивільного обороту чи обмежені у ньому об’єкти;
  • правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню чи держреєстрації;
  • правочинів, що стосуються грального бізнесу, парі, тоталізаторів, азартних ігор, лотерей;
  • надання медичних, соціальних, адміністративних послуг;
  • будівництва нових будівель та значного переобладнання існуючих, оренди житла;
  • реалізації майна, а яке звернено стягнення.

Права споживачів ЖКП, фінансових послуг, поштового зв’язку, пасажирських перевезень, туризму застосовуватимуть з урахуванням норм у профільних законах.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, кому та як можуть реструктурувати борги за споживчими кредитами в обов’язковому порядку.

Головне