В Україні формується новий тип суспільного розколу, який може стати небезпечнішим за традиційний поділ між сходом і заходом країни. Про це заявив засновник Аналітичного центру "Об’єднана Україна", політолог Ігор Петренко під час презентації методології оцінки політичних ризиків України.

За його словами, ризик політичної поляризації в Україні вже оцінюють як підвищений - 63,3 бала зі 100. При цьому індикатор “латентного ризику поствоєнного розколу” вперше перевищив критичний поріг.

"Тобто тригер прихований ризик поствоєнного розколу, його активовано і він на самій межі. Це означає, що під поверхнею воєнної єдності вже накопичується вибухонебезпечний матеріал, який може вийти назовні після завершення конфлікту, демобілізації і так далі", - зазначив політолог. 

Петренко озвучив п'ять ключових висновків: 

• Старий політичний поділ між регіонами поступово втрачає значення

"На цьому розколі будувалися виборчі кампанії, починаючи з 94-го року і впритул до 2019-го року. У 2026 році, за нашими даними, цей розкол поступово відходить на другий план. І замість нього формуються новий і потенційно більш вибухонебезпечний - це розкол між тим, хто воював, і тим, хто не воював; між тими, хто поїхав, і тими, хто залишився", - пояснив політолог.

Він навів результати дослідження, згідно з якими 75% ветеранів очікують нерозуміння з боку суспільства після повернення з фронту. Водночас 58,5% громадян заявили, що можуть зрозуміти людей, які ухилялися від мобілізації, оскільки “ніхто не хоче помирати”.

"Зведіть ці два числа, і ви отримуєте формулу нового розколу, який потребує активних включень і активних, відповідно, дій. Я б це сформулював наступним чином, що ветеран зі Львова і ветеран з Харкова мають набагато більше спільного між собою, ніж ветеран і ухилянт з одного міста. Це приципово новий тип розколу. Він не збігається з географією, він не вирішується мовою, він не вирішується церквою, він зачіпає питання моральної справедливості - хто мав обов'язок воювати, а хто, відповідно, ухилився. І саме тому він особливо небезпечний", - пояснив експерт.

• Українці довіряють армії, але не державному апарату 

Автори методології звернули увагу на різкий дисбаланс довіри до різних інституцій. Рівень довіри до ЗСУ перевищує 90%, ветеранам довіряють 91% громадян, а волонтерам - понад 85%. Натомість державному апарату не довіряють 79% опитаних, а рівень недовіри до ТЦК становить від 57% до 67%.

"Якщо перекласти це людською мовою, українці вірять у спроможність країни вести війну і не вірять, що держава здатна справедливо розподіляти її тягар між суспільствами", - зазначив Петренко.

• Нерівність і реформи - паливо для популізму

72% громадян вважають, що блага в Україні розподіляються несправедливо. Жодна з п'яти ключових реформ - медична, пенсійна, судова, антикорупційна і децентралізація - не отримала позитивної оцінки.

"Найбідніші оцінюють реформи різко негативно, а найзаможніші - нейтрально, розрив між ними понад 50 п.п. Реформи, де-факто, сприймаються як реформи для заможних, і це паливо для популізму, яке буде накладатися на всі ті воєнні-поствоєнні розколи, про які вже ми говорили", - зазначив політолог.

• Партійна система на межі критичної фрагментації

Індекс фрагментації партійної системи сягнув майже 0,9 при максимумі 1,0 - "це рівень критичної фрагментації". Електорат розпорошений між десятками партій, серед яких є навіть ті, що фактично ще не існують, "умовно партія того ж Залуженого, Буданова і так далі"

"Є запит на нових лідерів поза межами наявної системи. Це класичний контекст для появи популістських рухів, які будуть будувати кампанію на темі зрадженої війни. Одразу скажу, що дійсно найбільш авторитетні соціологічні центри в Україні зараз не публікують рейтинги партій, але є інші, можливо трохи менш відомі", - розповів Петренко.

• "Ідеальний шторм"

Експерт попередив про ризик одночасного загострення усіх ліній розколу після завершення війни.

"Усі чотири названі лінії розколу, вони можуть одночасно загостритися при настанні одного сценарію. Цей сценарій ми між собою так називаємо "ідеальним штормом" - це мирна угода з територіальними поступками, плюс масова демобілізація, плюс перші повоєнні вибори у горизонті 12-18 місяців. Якщо це збігається у часі, приховані розколи виходять на поверхню одночасно і, відповідно, ефект воєнної єдності, він може розчинитися буквально за лічені місяці і ми отримуємо дуже серйозну, так якось сказати, катастрофічно розколоте суспільство з усіма витікаючими наслідками цього", - підсумував він. 

Як писав "Ми-Україна" раніше, президент Володимир Зеленський пояснив, чому загальмував мирний процес між Україною і росією.