Сили оборони України вивели з експлуатації 15 з 38 основних нафтопереробних заводів росії. Ще на 12 підприємствах скоротили обсяги виробництва нафтопродуктів.
Про це повідомляє ГУР.
За даними воєнної розвідки, станом на кінець вересня 2026 року 15 основних російських НПЗ не працювали. Найскладніша ситуація склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах.
Через зупинку підприємств зазнали втрат потужності п'ять великих нафтопереробних компаній: ПАТ "Славнефть-ЯНОС", ТОВ "Киришинефтегазсинтез", АТ "Рязанская нефтеперерабатывающая компания", АТ "Газпромнефть-Московський НПЗ" та ТОВ "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез". Сукупно на ці підприємства припадало близько 33% загальних обсягів нафтопереробки в росії.
Водночас продовжують працювати заводи у віддалених регіонах країни. Серед них "Газпромнефть-Омский НПЗ", "Ачинский НПЗ", "НефтеХимСервис", "Хабаровский НПЗ", "Марийский НПЗ" та "Ванинский НПЗ".
У вересні 2026 року ці підприємства переробляли 906 000 барелів нафти на добу, це на 147 000 барелів більше, ніж на початку року. На них припадало близько 24% усієї нафтопереробки в рф.
“Робота віддалених заводів дає Кремлю змогу тимчасово компенсувати дефіцит пального. Однак можливості такого заміщення обмежені географічним розташуванням підприємств. Крім того, доставляти нафтопродукти складно через нестачу рухомого складу залізниці та автомобільних цистерн”, – повідомили в ГУР.
У ГУР прогнозують, що у 2027 році виробництво на цих НПЗ може скоротитися. Це пов'язано з перенесенням на наступний рік технічних робіт, які планували провести у 2026 році.
росія засекретила дані про нафтопереробку
На тлі проблем у галузі Кремль обмежив доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Відповідні зміни передбачені указом російського диктатора Володимира Путіна від 28 вересня № 686.
У ГУР наголошують, що це унеможливлює незалежний моніторинг галузі та створює умови для поширення недостовірних даних, зокрема щодо виробництва дизельного пального.
За оцінкою розвідки, удари Сил оборони по об'єктах російської нафтової галузі завдали збитків на понад 23,2 млрд доларів. Це майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік, який становив 26,6 млрд доларів.
Міжнародні санкції ускладнюють для росії ремонт пошкоджених НПЗ та обслуговування обладнання. До того ж необхідна техніка коштує дорого, її заміна, за оцінками ГУР, може обійтися більш ніж у 20 млрд доларів.
У розвідці зазначають, що росія не здатна повністю забезпечувати власні потреби в нафтопродуктах і водночас виконувати експортні зобов'язання. Через це країна почала імпортувати пальне з інших держав, використовуючи "сірі схеми" для обходу міжнародних санкцій.
Як інформував “Ми-Україна” раніше, станом на жовтень 2026 року росія має в арсеналі до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих, вона продовжує нарощувати їх виробництво попри санкції.
