Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард оголосила про дострокове завершення своїх повноважень. Вона залишить посаду 7 лютого 2027 року, повідомив регулятор.
Лагард офіційно поінформувала Раду керуючих ЄЦБ і президента Європейської ради Антоніу Кошту про своє рішення. Її восьмирічний термін повноважень мав завершитися наприкінці жовтня 2027 року.
Причини дострокової відставки в офіційному повідомленні не вказані.
Як відомо, Лагард очолила Європейський центробанк в листопаді 2019 року. За час її керівництва регулятор зіткнувся з економічними наслідками пандемії COVID-19, повномасштабного вторгнення росії в Україну, конфліктів на Близькому Сході і торговельної політики президента США Дональда Трампа.
Хто може очолити ЄЦБ після Лагард
Наступного президента ЄЦБ призначить Європейська рада відповідно до процедури, передбаченої статтею 283 Договору про функціонування ЄС.
За інформацією The Guardian, серед можливих претендентів на посаду називають колишнього голову Центрального банку Нідерландів Клааса Кнота і колишнього керівника Банку Іспанії Пабло Ернандеса де Коса.
Також серед потенційних кандидатів згадують президента Бундесбанку Йоахіма Нагеля і керівницю Європейського інвестиційного банку Надю Кальвіньо.
Чому Лагард йде з ЄЦБ достроково
Про можливу відставку президентки ЄЦБ європейські медіа писали упродовж кількох останніх місяців.
Зокрема, Лагард розглядали як потенційну кандидатуру на посаду керівниці Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), який щороку проводить зустріч світових лідерів у Давосі. Водночас офіційного підтвердження її переходу у World Econonic Forum немає.
Як зауважують ЗМІ, дострокова відставка дає лідерам ЄС можливість визначитися з новим керівником ЄЦБ до президентських виборів у Франції навесні 2027 року. Головний економіст банку Berenberg Хольгер Шмідінг вважає, що Євросоюз прагне зменшити політичні ризики, пов'язані з можливою перемогою ультраправої Марін Ле Пен на французьких виборах. За його оцінкою, призначення наступника Лагард до завершення президентства Емманюеля Макрона дозволить провести кадрове рішення за участю проєвропейського французького керівництва.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у жовтні Ле Пен відповіла, чи допомагатиме Україні та чи підтримає її вступ в ЄС у разі перемоги на виборах.
