Зеленський розповів журналістам, що цілий рік мовчав про одну цифру. 12. Стільки ракет до Patriot Україна щомісяця отримує від США. Відкрито говорити про це він, за власними словами, може тільки тепер, коли рік добігає кінця.

Цієї осені Києву дедалі частіше закидають різкість: сам свариться з Вашингтоном, відповідає Трампові через медіа, бʼє по НПЗ усупереч проханням. Зеленський пояснив свою манеру так. Він один з інструментів, якими має користуватися Україна, і ставиться до цього технологічно. Обережні натяки добрі, коли є час і є антибалістика. Коли живеш від ночі до ночі, часу на них немає.

Це можна прочитати як виправдання. Але в тій самій розмові є хронологія, і вона показує розрахунок.

У вересні в Нью-Йорку Зеленський попросив Трампа затвердити зимовий пакет, назвав кількість ракет і запропонував обмін: дасте, і по НПЗ ми бити не будемо. Тобто сам приніс те, чого Вашингтон за кілька тижнів почне вимагати публічно, і назвав умову. Трамп запитав, де ці ракети взяти. Питання чесне: через війну з Іраном перехоплювачів бракує і самим американцям, і Трамп пообіцяв докласти зусиль. Зеленський назвав країни, в яких вони є. Пакета немає досі.

У жовтні Трамп оголосив енергетичне перемирʼя, і Україна три доби не била по НПЗ, хоча Росія в ці самі ночі била по українській енергетиці. Підсумок Зеленський звів до двох фраз: не допомогло, і ніхто не подякував.

Тепер цифри прозвучали вголос. 12 ракет у пакеті, який Гегсет підписав. 35 витрачено за цей місяць. 23 різниці Зеленський зібрав по інших країнах, по дві, пʼять, десять, і назвати їх не може, бо там суспільство теж боїться за власні склади. На ці ракети потрібен американський дозвіл, і папери лежать на столі в Гегсета. Можливо, каже Зеленський, міністр думає, що підписав усе. Це не так.

Публічна різкість виявляється третім кроком, а не першим. Два попередні були тихими і нічого не дали. Людина, яка пропонує Вашингтону тишу над НПЗ за конкретну кількість ракет, сварки не шукає. Вона шукає угоду, яку їй не дали укласти.

Чи прискорить відкритий тиск підпис Гегсета, я не знаю. Публічність може й роздратувати, а Трамп не раз показував, що на різкість відповідає різкістю. Але тихий шлях пройдено до кінця, і на ньому лишилися три ночі без ударів по НПЗ, за які Україна не отримала нічого.

Тихо Україна вже просила і відповідь знає. Тепер вона просить так, щоб почули не лише в Білому домі, а й у кожній столиці, де на складі лежить бодай пара ракет.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”