На океанському судні техніка працює в умовах, які важко уявити на землі. Вібрації, солоне повітря, перепади температур, постійне навантаження і надскладні технічні механізми, що потребують цілодобового моніторингу і обслуговування. Підхід до профілактики несправностей  цих механізмів також відрізняється від того, як ремонтується транспорт на суші – кожна несправність аналізується до першопричини. Судновий інженер знає, що заміна деталі без розуміння, чому вона відмовила, призведе до повторної проблеми. За даними класифікаційних товариств, таких як Nippon Kaiji Kyokai (2018), пошкодження обладнання та двигунів становить близько 12% вартості всіх морських страхових претензій на суму понад 1 мільярд доларів. Саме тому морська індустрія інвестує в діагностику, потребує тривалого навчання персоналу й ретельно стежить за станом обладнання.

Згідно зі статистикою, у середньому 30% комерційного наземного транспорту щороку виходить з ладу (trucking.org, 2024), понад 40% автопарків стикаються із простоями понад шість годин через несправності, а кожна незапланована зупинка обходиться транспортній компанії від 448 до 760 доларів на добу. У річному розрізі це мільйони доларів збитків, що виникають не через поганий стан техніки. Джерело проблеми – в у специфічній організаційній культурі американської індустрії перевезень, де роль механіка зводиться до вміння замінити деталь, а інженерний аналіз несправності не проводиться доти, доки машина не перестане заводитися взагалі.

Під час роботи на вантажному лайнері інженер Сергій Бернацький розробив систему діагностики, яка врятувала його судно від зіткнення з іншим та повного знеструмлення. Його методика застосовується превентивно, задовго до виникнення сигналу тривоги, і це відрізняє її від існуючих програм реагування на поломки як в морі, так і на суші. Свій підхід Сергій тепер застосовує в транспортній компанії в США, пропонуючи інноваційний для галузі підхід до обслуговування вантажівок.

Що відбувається в американській логістиці

У 2022 році в США зареєстровано майже 15 мільйонів комерційних траків, і за цей же рік сталося 166 853 аварії за участю великих вантажівок. Дослідження Allianz Global показують, що пошкодження обладнання та поломки двигунів стали головною причиною інцидентів безпеки у вантажних перевезеннях за останнє десятиліття, їхні найчастіші типи – вихід з ладу батарей, гальмівних систем і систем охолодження. 

Переїхавши до США, Сергій почав працювати з комерційними траками. Він відразу побачив, як відсутність інженерної культури впливає на якість обслуговування траків. "На судні кожен член команди веде технічний журнал, фіксує відхилення параметрів і знає, що буде, якщо він не доповість про відхилення показників від норми. "На землі" такої взаємної відповідальності і попередження не існує взагалі. Є водій, є механік, і між ними немає нікого, хто регулярно аналізує технічний стан авто", – коментує Сергій.

Статистика це підтверджує. Дослідження FleetNet America, яка обробляє понад 450 000 аварійних випадків щороку, показує, що понад 50% несправностей можна було б запобігти регулярними перевірками стану авто. Система охолодження двигунів відмовляє через витік охолоджувальної рідини, зношені хомути, забиті радіатори – все це виявляється простим оглядом, а більшості витрат на ремонт можна було б уникнути завчасною діагностикою.

Масштабування морського підходу

Сергій Бернацький вважає, що американська логістика просто зараз потребує кращого підходу до експлуатації парку траків і зміни підходів до оцінки його працездатності. Він переніс принципи суднового обслуговування на наземну техніку: постійний моніторинг критичних параметрів, порівняльний аналіз даних, виявлення тенденцій до відмов й усунення першопричин.

Його підхід включає системний аналіз електроживлення (саме електросистеми є причиною 18% несправностей), контроль температурних режимів у реальному часі (перегрів двигунів – одна з найпоширеніших проблем) і покрокові алгоритми швидкої діагностики. Методика Сергія стандартизує діагностичні протоколи, підвищує якість підготовки технічних кадрів, зменшує простої автопарків через прогнозоване обслуговування.

Ці принципи вже показали результативність: Сергій знайшов неочевидні відмови в електросистемі охолодження вантажівок, які не фіксувалися діагностичним сканером. Прилади показували стабільні параметри, але детальний аналіз показав мікро відхилення в роботі системи. Без втручання це призвело б до перегріву двигуна та повної зупинки транспорту в дорозі. “Я простежував температуру, тиск, напругу, вібрацію протягом певного часу та порівнював ці дані з нормальними показниками. Коли параметри почали змінюватися, техніки вжили превентивних заходів, що виявилося дешевшим, ніж подальший ремонт, і дало змогу запобігти аварії”, – пояснює Сергій.

Після інциденту Сергій ввів у практику компанії обов'язкові технічні розбори після кожної нестандартної ситуації за аналогією з морськими розборами інцидентів безпеки: "Що важливіше, механіки навчилися по-іншому ставитися до несправності: розуміти, чому вона виникла, і спрямовувати свої знання на пошук причини".

Економіка надійності

Цифри доводять потенціал. За даними UpKeep, впровадження проактивних систем обслуговування знижує незаплановані простої на 45%, а дослідження Ryder показують, що превентивне обслуговування дозволяє скоротити витрати на матеріали та ремонт на 5-10%, збільшити час роботи техніки на 20% та вдвічі скоротити час ремонту.

Сергій переконаний, що наземна логістика США може працювати з тією ж надійністю, що й морські судна. Американська логістика – хребет економіки країни, і навіть маленькі тріщинки в ній ведуть до збоїв у всьому організмі: вантажівки стоять, магазинні полиці порожніють, терміни поставок зриваються, а малий бізнес платить неустойки. Підвищення надійності автопарку – стратегічне питання інфраструктурної стійкості Америки, і Сергій Бернацький пропонує просту і дієву відповідь на нього.

“На морі одна помилка може загрожувати екіпажу, вантажу та природі, тому кожен параметр досліджується з найвищою відповідальністю. Ту саму ідею можна застосувати і до наземного транспорту для його більшої надійності, безпеки та економії коштів на ремонт”, – підсумовує Сергій.