В Україні від 10% до 15% критично важливих підприємств можуть втратити свій статус через посилення вимог до критичності та зміни правил бронювання працівників. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в ефірі телемарафону "Єдині новини".
За його словами, на зараз в Україні діє близько 600 критеріїв, за якими підприємства визнають критично важливими. Вимоги встановлюють міністерства, інші держоргани та ОВА.
Після затвердження оновлених критеріїв підприємства знову перевірять. Ті компанії, які більше не відповідатимуть встановленим вимогам, втратять статус критично важливих, однак матимуть змогу податись повторно.
Зокрема зміни стосуються і підприємств ОПК і паливно-енергетичного комплексів. Для них базову квоту бронювання військовозобов'язаних працівників знизили зі 100% до 95%.
Водночас бронювання мають зберегти за фахівцями, які безпосередньо виконують оборонні контракти, забезпечують виробничі процеси та проводять ремонтні й аварійно-відновлювальні роботи. Скорочення заброньованих не повинно торкнутись працівників, без яких підприємства не зможуть виконувати оборонні замовлення та забезпечувати безперебійну роботу.
Нові правила бронювання у 2026 році
Мінекономіки оприлюднило інфографіку з поясненнями щодо нових правил бронювання працівників і підтвердження статусу критично важливих підприємств. Зміни передбачені постановою Кабміну №1328, яка набула чинності 27 жовтня 2026 року.
Документ передбачає перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності, створення Координаційного центру з організації бронювання, уточнення критичних сфер діяльності та нові квоти для окремих галузей.
Критерії критичності підприємств у 2026 році
За інформацією Мінекономіки, 90% державних органів уже переглянули критерії, за якими підприємства можуть отримати статус критично важливих.
Оновлені галузеві та регіональні вимоги розглядає Координаційний центр з організації бронювання. Після погодження їх затверджують наказами відповідних державних органів.
Нові критерії починають діяти після реєстрації в Мін'юсті. На реєстрацію передбачено до п'яти робочих днів після звернення.
Після набрання чинності новими вимогами переглянуть статус підприємств, які раніше отримали критичність за критеріями, що скасовуються. Такі компанії втратять статус критично важливих, проте матимуть право повторно подати документи за іншими чинними критеріями.
Як підтвердити статус критично важливого підприємства за новими правилами
Якщо критерії, на підставі яких підприємство отримало критичність, залишилися без змін, раніше наданий статус зберігатиметься до завершення встановленого строку. Підтвердження критичності в такому разі відбуватиметься у звичайному порядку.
Мінекономіки рекомендує подавати документи за два-три місяці до закінчення строку дії статусу критично важливого підприємства.
Квоти бронювання працівників ОПК та ПЕК: кому дозволять понад 95%
Для підприємств оборонки і паливно-енергетичного комплексів встановлено квоту бронювання на рівні 95%.
Водночас передбачена можливість бронювання понад цей показник. Для цього необхідне обґрунтоване рішення Міноборони чи Міненерго з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Бронювання зберігатиметься за працівниками, які безпосередньо залучені до виробництва та аварійно-відновлювальних робіт.
Продовження критичності на 31 день: яких підприємств стосуються зміни
Мінекономіки підготувало проєкт рішення про продовження статусу критично важливих підприємств на 31 день. Ця пропозиція стосується компаній, у яких строк дії критичності завершується в листопаді-грудні 2026 року.
Додатковий період передбачений для підтвердження статусу за новими вимогами без зупинки роботи підприємств.
Також підготовлено проєкт рішення про 31-денний адаптаційний період для збереження безперервності виробництва під час переходу на нові квоти бронювання.
Які підприємства можуть отримати статус критично важливих у 2026 році
Мінекономіки визначило перелік сфер діяльності, важливих для обороноздатності України, макрофінансової стійкості держави, забезпечення населення та роботи критичної інфраструктури. До них належать:
- оборонно-промисловий комплекс;
- паливно-енергетичний комплекс;
- аварійно-рятувальні служби;
- видобувна промисловість;
- переробна промисловість;
- будівництво;
- агровиробництво та продовольча безпека;
- транспорт і логістика;
- інформаційні технології;
- зв'язок;
- банківська діяльність;
- охорона здоров'я;
- роздрібна торгівля;
- житлово-комунальне господарство;
- культура та інші сфери за погодженням із Координаційним центром.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб.
