Прокрастинація — це свідоме відкладання важливих справ на потім, часто на користь легших або приємніших занять. Це явище пов'язане не стільки з управлінням часом, скільки з емоційною регуляцією, оскільки людина намагається уникнути дискомфорту, пов'язаного з виконанням певних завдань.

Як відучити себе від лінощів та перестати відкладати всі справи на потім — читайте у статті. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологія материнства: питання, які кожна мати має поставити собі

Хто схильний до прокрастинації

Прокрастинація може торкнутися кожного, але найбільш схильні до неї:

• Імпульсивні особистості: легко відволікаються та шукають миттєвого задоволення.
• Люди з низьким рівнем самосвідомості: не розуміють значення та мети завдань.
• Особи з негативними автоматичними думками: мають спотворене сприйняття реальності та власної ролі в ній.
• Творчі працівники: часто відкладають справи через потребу в обмірковуванні.
• Перфекціоністи: бояться виконати завдання неідеально, тому уникають його взагалі.
• Дослідження показують, що молоді самотні чоловіки з низьким рівнем освіти більш схильні до прокрастинації.

Через що виникає бажання відкласти всі справи на потім

Прокрастинація може мати різні причини, які залежать від вашого стану та ставлення до завдання, що відкладається. Щоб зрозуміти її витоки, важливо прислухатися до своїх відчуттів і чесно відповісти собі на питання: чому саме ви уникаєте цієї справи? Якщо самостійно виявити причину не вдається, ось список можливих пояснень:

• Втома і виснаження. Прокрастинація часто сигналізує про те, що організму потрібен відпочинок і відновлення сил.
• Незадоволення роботою. Відкладання завдань може бути пов'язане з тим, що вибраний напрям діяльності або сама справа не приносять задоволення.
• Занадто складне або об'ємне завдання. Коли завдання здається великим і незрозумілим, з чого почати, або передбачає тривалий час виконання, бажання братися за нього значно знижується.
• Відсутність мотивації. Якщо завдання не обіцяє жодної винагороди, внутрішньої чи зовнішньої, виконувати його стає важче.
• Психологічні розлади. Прокрастинація може бути симптомом тривожних розладів чи депресії. У таких випадках важливо звернутися до спеціаліста – психолога чи психіатра – для консультації та підтримки.

Як подолати прокрастинацію?

Визначте причини відкладання справ. Проаналізуйте, чому ви уникаєте певних завдань — можливо, через страх невдачі або брак мотивації.
Розбийте завдання на підзадачі, адже великі проєкти здаються менш страшними, коли їх поділити на менші, досяжні кроки. Встановіть собі чіткі дедлайни: навіть якщо завдання не має конкретного терміну, призначте його самостійно, щоб стимулювати себе до дії.

Використовуйте техніку "Помодоро": працюйте 25 хвилин, а потім робіть коротку перерву; це допомагає підтримувати концентрацію. Уникайте відволікаючих факторів: створіть робоче середовище, вільне від зайвих стимулів, таких як соціальні мережі чи шум. Нагороджуйте себе за виконані завдання, наприклад, після завершення роботи дозвольте собі приємну активність як винагороду.

Пам'ятайте, що прокрастинація — це звичка, яку можна змінити, працюючи над собою та застосовуючи ефективні стратегії управління часом і емоціями.

А ще "Ми-Україна" писав про сімейні ритуали, які варто запровадити з рідними для щасливого життя та поліпшення стосунків.