За дев'ять місяців 2026 року Держфінмоніторинг передав правоохоронцям 2 036 матеріалів — у 2,6 раза більше, ніж роком раніше. Водночас Єврокомісія у звіті про прогрес України критично оцінила роботу служби й рекомендувала конкурсний відбір її керівника. Ми поговорили з головою фінансової розвідки Філіпом Проніним про звіт Єврокомісії, тиск на відомство, скарги бізнесу, крипту і про те, чому росія досі не в чорному списку FATF.
Критика і тиск
- Єврокомісія у звіті про прогрес України негативно оцінила роботу Держфінмоніторингу і рекомендує конкурсний відбір його голови. Як ви це прокоментуєте?
До оцінок Єврокомісії ми ставимося максимально серйозно: шлях до ЄС — наш спільний пріоритет. Але для мене очевидно, що у звіті використано лише окремі показники, які не відображають загальної картини. Ми направили до Єврокомісії офіційний лист із повними даними, для врахування.
На жаль, ми не знаємо точно, які саме показники використала Єврокомісія у своєму звіті, і за яким алгоритмом обрахувала відсотки. Однак, якщо говорити про головне зауваження — нібито наші матеріали рідко стають справами, - то ми готові відповідати цифрами. У 2025 році 97% матеріалів Держфінмоніторингу стали підставою для відкриття кримінального провадження або були долучені до вже відкритого. Саме це і є показник якості фінансової розвідки.
Власне звіт і сам фіксує зростання ефективності нашої діяльності: 1 441 матеріал за 2025 рік, на 37% більше, ніж у 2024-му. Сума операцій у них — 272,7 млрд грн, у 4,4 раза більше.
На звіти ми відповідаємо цифрами: за дев'ять місяців цього року ми передали 2 036 матеріалів — більше, ніж за весь минулий рік.
У міжнародній співпраці – кількість запитів взагалі не може бути показовою з точки зору якості роботи. Завдяки, тому що ми налагодили системну взаємодію з ключовими фінансовими центрами світу, нині суттєво збільшилась кількість інформації, яку ми отримуємо у формі спонтанних повідомлень. Наші партнери сигналізують одразу коли виявляють підозрілі транзакції, без будь-яких запитів.
Крім того, ми суттєво розширили географію міжнародної співпраці. Торік ми вперше за 25 років налагодили системну роботу з фінансовими розвідками Карибського басейну, Швейцарії та Ісландії, підписали 6 нових меморандумів, провели понад 50 двосторонніх зустрічей у межах Егмонтської групи. А наші аналітичні матеріали ЄС використав, коли включав рф до переліку країн високого ризику.
Ми змінили й саму модель роботи. Аналітикою тепер займаються дві третини працівників, а раніше — менше половини, і це без збільшення штату. Запрацювали п'ять департаментів розслідувань, а кількість державних реєстрів, до яких ми маємо доступ, зросла з 32 до 44.
Тому до незалежних аудитів ми відкриті: вони лише підтвердять результат.
- Ви прийшли в Держфінмоніторинг з посади голови Полтавської ОДА. Чи не є це політичним призначенням?
У фінансову розвідку я вперше прийшов 2004 року, як стажер, вже наступного року став провідним спеціалістом аналітичного департаменту. Розслідував схеми з відшкодуванням ПДВ, державними монополіями та банками.
Потім були KPMG, де я створював групу незалежних фінансових розслідувань, сім років керівництва аналізом ризиків у Держфінмоніторингу і шість років у АРМА — розшук активів, зокрема за кордоном. Я акредитований експерт MONEYVAL, тобто сам оцінював системи протидії відмиванню коштів інших країн.
Тож це не політичне призначення, а повернення в професію. Робота в області дала мені інше: я побачив схеми не в банківських виписках, а в тому, чого громада недоотримує. Це дуже дисциплінує.
- У держслужбі відновили конкурси на керівні посади. Якщо оголосять конкурс на вашу посаду, ви візьмете в ньому участь?
Так. Порядок відбору керівника визначає законодавство, і я готовий до будь-якої прозорої процедури. Конкурс — це публічне порівняння досвіду й результатів, а нам є що показати.
Мій досвід формувався саме тут. У стінах Держфінмоніторингу я пройшов шлях від рядового аналітика до заступника директора департаменту фінансових розслідувань. Я знаю цю службу не з кабінету голови, а з кожного її рівня. Тому те, що сьогодні я її очолюю, - не випадковість, а логічне продовження професійного шляху.
- Проти вас і Держфінмоніторингу регулярно виходять медійні атаки. Хто за ними стоїть?
Персоналізувати не буду: у нас доказова робота, а не публічні звинувачення. Але закономірність я бачу чітко: хвиля «викриттів» про нас підіймається саме тоді, коли ми передаємо до правоохоронних органів матеріали щодо великих схем і впливових прізвищ.
Це логічно. Коли за дев'ять місяців передаєш правоохоронцям матеріали на 240,7 млрд грн, комусь стає некомфортно. І тоді в хід ідуть усі методи, у тому числі й чорний піар: замість аргументів по суті — хвиля публікацій ні про що, які потім або спростовуються, або не знаходять підтвердження. Але ж ефект медійного хайпу досягається.
Тиск на нас зростає саме тоді, коли ми зачіпаємо великі гроші. Для мене це найчесніший показник ефективності.
Моя відповідь на нього — цифри та передані матеріали. Їх не перекреслить жодна інформаційна кампанія.
- Ви натякаєте на конкретних людей?
Ні. Я говорю про закономірність, а не про прізвища. Імена фігурантів ми передаємо правоохоронцям у матеріалах, а не журналістам в інтерв'ю. У цьому і різниця між фінансовою розвідкою та інформаційною кампанією.
Результати
- Матеріалів стало у 2,6 раза більше, а суми за податковими злочинами зросли в 17 разів — до 158,7 млрд грн. Це якість чи «вал» заради статистики?
Кількість без якості нічого не варта, тому дивіться на суму. Два роки тому за такий самий період це було 53,1 млрд грн, сьогодні — 240,7 млрд. Матеріалів стало у 2,6 раза більше, а сума зросла у 4,5 раза: ми беремо більші й складніші схеми, а не дрібні операції.
Тіньових схем не стало в 17 разів більше. Змінилися підходи до виявлення таких схем. Ми перейшли на ризикоорієнтований відбір і запровадили алгоритми, які автоматично підсвічують типові схеми: дроблення, транзит, обготівковування. Крім того, ми змістили фокус пріоритетів на максимально оперативне виявлення та своєчасну передачу матеріалів до правоохоронних органів.
Схема, яка раніше працювала роками, сьогодні ліквідовується за місяці або навіть дні. Наша мета — щоб її взагалі не було.
Приклад -- конвертаційний центр на 9,7 млрд грн: 67 фіктивних компаній, 3,2 млрд обготівковано через близько 750 «дропів». Разом з БЕБ зупинили 128 рахунків, 10 учасників уже отримали підозри.
І це не папери в шухляду. Торік лише в кількох резонансних справах 2,9 млрд грн уже стягнуто в дохід держави, ще 3,2 млрд заблоковано. Серед них -- найбільша спецконфіскація в історії України: 2,6 млрд грн у справі онлайн-казино Pin-Up, пов'язаній з відмиванням коштів рф.
І головне: детінізація під час війни — це не лише про покарання. Кожна гривня, виведена з тіні, — це живі гроші, які йдуть на оборону.
- Суми за напрямом «корупція і бюджет» зросли в 13 разів. Крадуть навіть на війні?
Це не означає, що красти стали більше. Це означає, що ми стали більше бачити: 67,9 млрд грн за дев'ять місяців проти 5,3 млрд роком раніше. Бюджетні кошти і міжнародна допомога сьогодні — окремий пріоритет, бо під час війни це питання виживання.
Кілька свіжих прикладів останніх місяців. Зокрема наш спільний кейс з НАБУ – 137 мільйонів гривень якими заволоділа злочинна група, надаючи послуги з транспортування вагонів для «Київського метрополітену». Ще приклад - обладнання для державної енергетики постачали за завищеними цінами -- 735 млн грн, з них понад 180 млн обготівковано через ФОП; працювали разом з Нацполіцією. Окрема історія: кошти на закупівлю БпЛА осідали на фіктивних компаніях з ознаками завищення вартості — 640 млн грн, разом зі СБУ повернули до бюджету.
Кожна гривня, вкрадена на оборонних закупівлях, - це дрон, який не долетів до фронту.
- Що у вашій роботі поки не виходить?
Завжди хочеться краще. Але для більшого масштабування діяльності не вистачає додаткових кваліфікованих працівників. Окрема історія – впровадження штучного інтелекту, який міг би вивести фінансову розвідку на новий рівень якості та оперативності роботи. Ми вже розробили алгоритми для навчання та максимально швидкої імплементації нейромережі в нашу роботу. Але такий проєкт потребує досить великих грошей, яких у держави під час війни немає.
Бізнес і люди
- Бізнес скаржиться на блокування рахунків і нескінченні запити банків. Фінмоніторинг душить підприємців?
Розмежуймо зони відповідальності. Не дарма кожен банк має власний фінмоніторинг: саме банк знає свого клієнта, оцінює ризики й ухвалює рішення щодо обслуговування. Держфінмоніторинг працює на іншому рівні: ми виявляємо схеми, аналізуючи інформацію, яку вже відібрали банки та передали нам, а не перевіряємо кожного підприємця.
Водночас ретельність перевірок ФОПів дійсно виправдана. Подивіться на масштаб: за дев'ять місяців фігурантами схем дроблення стали понад 3 тис. фізичних осіб підприємців, а ще близько 10 тисяч ФОПів виконували функцію дропів.
І власне, чесний бізнес від нашої роботи тільки виграє. Коли конкурент ховає оборот за десятками ФОП, він знижує ціну коштом бюджету і витісняє з ринку тих, хто працює легально.
- Але добросовісним підприємцям усе одно блокують рахунки.
Повторюсь, Держфінмоніторинг не блокує рахунки добросовісних підприємців. Такі помилки можуть траплятися на рівні моніторингу фінустанов. Але якщо чесний підприємець потрапляє під блокування банку, це показник, що десь є прогалини в бухгалтерії або інших документах. Це питання комунікації банків та їхніх клієнтів.
- У третьому кварталі матеріалів щодо дроблення бізнесу стало вдвічі з лишком більше. Це полювання на ФОПів?
Навпаки, це про захист ФОПів від нечесної конкуренції. Великі компанії, які прикидаються маленькими ФОПами не лише обкрадають державу з точки зору не сплачених податків, але й отримують конкурентну перевагу перед тими, хто працює легально. Типовий приклад — мережа магазинів електроніки: оплати картками йшли на термінали понад 80 ФОП, а товар паралельно заходив повз митницю. Обсяг — 4,9 млрд грн. Чи може справжній ФОП конкурувати з таким гігантом?
Загалом за дев'ять місяців — 129 матеріалів пов’язаних з дробленням бізнесу, встановлено понад 3 430 рахунків у 8 банках і 15,29 млрд грн, легалізованих через ці рахунки. Зростання в третьому кварталі, з 28 до 70 матеріалів, -- результат того, що тепер ми бачимо ці мережі цілком, а не окремих підприємців.
Спрощена система створена для малого бізнесу. А не для великих мереж, які під неї маскуються.
Чесному бізнесу не треба боятися фінмоніторингу. Боятися має той, хто ховає одну мережу за вісімдесятьма ФОП.
- За дев'ять місяців у ваших матеріалах фігурують понад 16 тисяч «дропів». Це студенти й пенсіонери. Ви їх саджаєте?
Дроп - найнижча ланка схеми, і часто людина навіть не розуміє, у що вплуталася. Наша ціль — організатори. За дев'ять місяців ми передали 565 матеріалів: понад 32 400 рахунків у 25 банках і 2 небанківських фінустановах, через які легалізовано 30,5 млрд грн.
Але важливіше інше: нових матеріалів стає менше — 220 у першому кварталі, 133 у третьому, мінус 40%. Це ефект спільної роботи з НБУ, банками та правоохоронними органами: схемам стає дедалі складніше знаходити чужі рахунки.
А людям скажу прямо: продати картку за кілька тисяч гривень означає здати своє ім'я в оренду шахраям. Саме через «дропів» кол-центр з фейковими послугами «chargeback» виводив у крипту гроші своїх жертв - 420 млн грн. І саме власник картки першим опиняється в полі зору правоохоронців.
- Чи прийде фінмоніторинг по долари, які люди тримають вдома?
Ні, легальні заощадження громадян - не предмет нашої роботи.
Ми аналізуємо операції з ознаками схем: системне обготівковування, транзит, легалізацію злочинних доходів.
Коли Національна оцінка ризиків називає серед ризиків «приховані доходи населення», йдеться про системні явища: зарплати в конвертах, тіньові ринки. Не про конкретну родину з її заощадженнями.
Крипта і санкції
- Ринок віртуальних активів досі не врегульований. Це Дикий Захід, де ви безсилі?
Не безсилі. Крипта не анонімна. Вона лише здається такою до першого обміну на гривню. Гроші завжди десь входять у систему і десь із неї виходять - саме там ми їх і бачимо.
Два кейси. Разом з іноземними партнерами ми виявили відмивання 2,5 млрд грн від інвест-шахрайства в Європі, рахунками керували з Києва. А торік в іншій схемі через «дропів» і криптоактиви пройшло близько 3,7 млрд грн, і гроші рухалися через криптогаманці, пов'язані зі структурами фсб рф.
Тож схеми з криптою ми викриваємо вже сьогодні. Але повноцінне регулювання дасть прозорі правила для чесних учасників ринку і точніші інструменти для нас. Не випадково Національна оцінка ризиків віднесла віртуальні активи до ризиків високого рівня, і ми готові до впровадження нових правил.
- Чи працюють санкції, якщо рф системно обходить їх через треті країни?
Працюють, і найкращий доказ - скільки зусиль рф витрачає на їх обхід. Схеми ускладнюються: ланцюжки компаній у третіх країнах, крипта, підставні особи. А складна схема -- це дорога схема.
Наша відповідь — обмін даними між фінансовими розвідками. У справі про фінансування тероризму на $13 млн через криптоакаунт громадянина України пройшло $3,5 млн операцій з підсанкційними сервісами рф і гаманцями КВІР. Разом з іноземними ПФР і СБУ ми розкрили за ним мережу з понад 35 іноземних компаній.
Завдання - щоб про кожну таку схему знали не лише в Україні, а й у юрисдикціях, через які йдуть гроші. Тоді її закривають з обох боків.
Регіони
- Великі схеми зазвичай асоціюються зі столицею. Чи доходять у фінансової розвідки руки до регіонів і грошей громад?
Доходять, і це окремий пріоритет. У Держфінмоніторингу працює департамент регіональних розслідувань, бо схеми не мають прописки: ми шукаємо їх за даними, а не за географією.
Конвертаційний центр на 9,7 млрд грн, про який я згадував, працював не в столиці, а на Полтавщині. На Волині без дозволу видобули близько 105 тис. т надр: шкода державі - понад 102 млн грн, понад 30 млн легалізовано. Разом з Офісом Генпрокурора - нова підозра директору.
Для мене бюджет громади не менш важливий, ніж державний. Саме там люди найшвидше відчувають, що гроші вкрали.
Міжнародне
- Чому росія досі не в чорному списку FATF?
Призупинення членства росії у FATF – це результат постійної системної роботи. Тричі на рік наша делегація бере участь у засіданнях групи, та щодня проводить консультації з різними країнами-членами обґрунтовуючи необхідність збереження цього статусу та внесення росії до чорного списку.
Внесення до чорного списку - це один з пріоритетів Держфінмоніторингу, втім це не одна подія, а результат системної роботи та накопичених доказів. І ми їх документуємо з кожним кейсом.
Рішення в FATF не ухвалюються на емоціях. Ми представляємо документально підтверджені факти про системні ризики, які створює росія, і проводимо консультації з державами-членами, міжнародними організаціями і регіональними групами. Це спільна робота з Мінфіном, МЗС, ЗСУ, ГУР, СБУ та міжнародними партнерами.
Водночас ми маємо усвідомлювати, яке потужне лобі має країна-агресорка. Є низка країн, які і досі блокують внесення її до чорного списку. А такі рішення в FATF ухвалюються виключно консенсусом усіх членів. Щоправда, нам уже вдалося суттєво скоротити кількість країн-прибічників росії у групі. Однак для чорного списку потрібно щоб не залишилось жодного.
Нині ж попри серйозний опір, членство росії у FATF залишається призупиненим. Це рішення підтвердили за результатами пленарного засідання FATF у Парижі. Європейський Союз вже включив росію до переліку юрисдикцій високого ризику, а це сигнал: міжнародна спільнота визнає ризики, які держава-агресорка створює для глобальної фінансової системи.
Стратегія і майбутнє
- Національна оцінка ризиків називає сім ризиків високого рівня, серед них корупцію й тінізацію. Держава визнає, що програє?
Навпаки. Держава, яка чесно називає свої ризики, вже почала з ними боротися. Програє та, яка їх приховує.
Звіт про четверту НОР схвалила Рада з питань ПВК/ФТ/ФРЗМЗ під головуванням Міністра фінансів. Визначено 30 ризиків, сім із них — високого рівня: корупція, тінізація економіки, офшоризація і відтік капіталу, приховані доходи населення, тероризм і сепаратизм, наслідки військової агресії, віртуальні активи.
Для нас це не звіт на полицю, а карта роботи. Крім того, вже сьогодні ми спільно з іншими державними органами розробляємо план конкретних заходів, з тим аби нівелювати усі ці ризики.