Невиражена агресія під час війни: психологиня розповіла про ризики психосоматики та нездорових конфліктів

Невиражена агресія під час війни: психологиня розповіла про ризики психосоматики та нездорових конфліктів

Психологиня Олена Шершньова пояснила, що відбувається з людьми, які не звертаються по професійну допомогу, коли рівень їхнього внутрішнього стресу та агресії сягає піку, а самостійні спроби впоратися з цим станом виявляються марними. За її словами, у такій ситуації є декілька можливих шляхів розвитку подій.

Про це вона розповіла в інтерв'ю для ведучої телеканалу "Ми-Україна" Олени Чабак.

По-перше, людина, яка сильно обмежена власними моральними нормами, може стримувати весь негатив у собі. Тримаючи ці емоції всередині, вона ризикує захворіти, оскільки невиражені почуття можуть з часом "вибухати" через різні психосоматичні розлади, призводячи до хронічних або навіть нових захворювань.

По-друге, якщо людина має менше внутрішніх "рамок", вона може спрямовувати накопичену агресію назовні. Не знаючи здорових ("екологічних") способів вираження емоцій, вона робитиме це деструктивно: через конфлікти в соцмережах, сварки з оточуючими, хейтинг або навіть провокуючи сутички на вулиці.

"І найцікавіше, що у своїй свідомості така людина знаходитиме цілком поважні причини для своєї поведінки, щиро вірячи, що справді потрібно було "встряти у бійку" чи "поставити когось на місце", не усвідомлюючи при цьому, що нею насправді керує власна внутрішня невиражена агресія", - сказала психологиня.

Третій шлях, за словами Шершньової – це пошук конструктивних способів роботи з емоціями. Це може бути звернення до психолога або самостійне вивчення методів самодопомоги: пошук інформації про те, як виражати агресію екологічно, не завдаючи шкоди іншим, як працювати зі своїми почуттями, а головне – як навчитися їх розпізнавати.

Це є ключовим моментом, адже дуже часто, коли людина проявляє агресію, за нею насправді стоїть не сама злість, а інші приховані емоції – найчастіше страх, але також це може бути сум, глибока втома чи цілий комплекс переживань. Людина може не розпізнавати ці справжні почуття, помилково ідентифікувати їх як агресію і спрямовувати свою реакцію на якийсь уявний зовнішній подразник (тригер). Хоча насправді, як підкреслює психологиня, для багатьох українців зараз основний спільний тригер – це війна та події, пов'язані з нею.

Як писав "Ми-Україна" раніше, останнім часом українці замість того, щоб воювати з агресором, почали воювати один з одним. Психологиня дала поради, як стримати потік ненависті.

Головне