У 2017 році Грехам Аллісон написав книгу «Destined for War» - «Приречені воювати». Він обґрунтовує неминучість гострого протистояння між США та Китаєм, посилаючись на світові приклади починаючи з війни Спарти та Афін. З часу виходу книги протиріччя між двома державами лише наростають. Китай позбувається американських казначейських паперів у своїх золотовалютних резервах, США виводять з Китаю виробництво айфонів та впроваджують жорсткі заборони на використання техніки китайських технологічних компаній.

США зберігають за собою місце лідера західного світу і заявляють про глобальне протистояння демократій і авторитарних режимів. Китай об’єднує навколо себе країни Глобального Півдня, які незадоволені своїм місцем у світовій фінансовій системі та у системі прийняття рішень. З часу створення Бреттон-вудських інституцій, ООН та НАТО пройшло багато часу і у світі з’явилися нові потужні економіки, регіональні лідери, можливості яких не відповідають світовому розподілу.

Китай скаржиться на обмежувальні торгівельні бар’єри та на стримування технологічного росту. Також Китай усвідомлює свою залежність від геополітики, коли 60% його торгівлі і 80% імпорту нафти  проходять через вузьку Малаккську протоку, вразливу для можливої морської блокади. Китай просуває сухопутний інфраструктурний проект «Один пояс, один шлях» для розширення торгівельних можливостей. Проте США з Індією цього року анонсували альтернативний коридор з Азії в Європу через Близький Схід. Невдовзі після цього почалася війна в Ізраїлі, якраз на потенційному шляху цього транспортного мегапроекту.

Проте до відкритої прямої війни між собою не готові обидві наддержави. США готуються до складних і конкурентних президентських виборів і не бажають нових геополітичних викликів наступного року. Китай ще не завершив переозброєння своєї Народно-визвольної армії, і не готовий до проекції військової сили навіть у Південно-китайському та Східно-китайському морях. Китайська економіка зменшила свої темпи, низка крупних компаній знаходяться перед ризиком банкрутства.

Тому проведення двосторонньої зустрічі було важливим для обох сторін. Нагальним питанням для обговорення були і президентські та парламентські вибори на Тайвані, заплановані на 13 січня 2024 року. Опозиційні Тайванська народна партія та Гоміньдан домовляються про висування єдиного кандидата на посаду Президента. Представник іншої партії буде висунутий на посаду віце-президента. Президентські вибори відбуваються в один тур, тому ці домовленості є серйозним кроком до перемоги. Обидві ці партії заявляють про плани щодо нормалізації відносин з материковим Китаєм. Кандидат від правлячої Демократичної прогресивної партії виступає за повну незалежність від Китаю, що підвищує ризики конфронтації.

За підсумками зустрічі у Сан-Франциско Дж.Байден заявив про продовження політики «одного Китаю». Водночас, США будуть і надалі надавати Тайваню військову допомогу. Китай же зі свого боку повторює свої заяви щодо наміру інтегрувати Тайвань мирним шляхом, без військової інтервенції. В разі перемоги опозиційних сил на виборах може бути реалізовано гонконгський досвід інтеграції, з вивченням помилок і проблем.

Кроком з китайського боку можна вважати домовленості щодо контролю за виробництвом прекурсорів для наркотика фентанілу, який останнім часом став завойовувати американський ринок. Успіхи у боротьбі з цією загрозою є важливими для американської адміністрації.

Звичайно, обговорили і війни в Україні та Ізраїлі

Напередодні зустрічі китайські посадовці провели посилені комунікації з російським керівництвом, тож можна передбачити, що в директивах китайської делегації були включені і пропозиції, отримані від Кремля. Натомість американська делегація провела консультації з українською стороною. Якраз напередодні зустрічі у Вашингтоні перебувала українська делегація, і А.Єрмак провів перемовини з Е.Блінкеном та Дж.Салліваном. Можна сказати, що принцип «нічого про Україну без України» було дотримано. Публічні заяви за підсумками зустрічі були досить стриманими. Можна прогнозувати, що базою для обговорень була українська «формула миру», проте учасники могли розглянути також і пропозиції А.Расмусена щодо поетапного вступу України до НАТО.

Загалом головним результатом зустрічі став сам факт її проведення.  Сторони відновили прямі канали комунікації як між політичним керівництвом, так і між військовим командуванням. Зафіксовано протоколи розбіжностей та домовлено про невеликі взаємні поступки. Офіційної спільної декларації за підсумками зустрічі підписано не було.

Обидва лідери робили протягом останнього часу заяви про необхідність встановлення нового світового порядку. Проте, у них явно є протиріччя стосовно формату цього нового світу та стосовно місця своїх країн у ньому. Протягом кількох років у світі посилиться використання цифрових валют, зросте роль систем штучного інтелекту, Захід здійснить енергетичний перехід, а Південь удосконалить систему соціального кредиту. Замість тренду глобалізації може посилитися ізоляція окремих країн та союзів, а вільна торгівля обмежуватиметься митами та санкціями. Але найближчого року світова геополітична конкуренція вірогідно відбуватиметься в режимі холодної війни. Якщо не прилетять «чорні лебеді» звичайно. А поки оголошено, що прилетять панди. Китай дозволяє повернути до американських зоопарків цих тварин, яких вважає своїм символом та національним надбанням.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього