В Україні червень – традиційна пора випускних вечорів, передусім у школах. Після святкових заходів, часто – під виття сирен повітряної тривоги, вже колишні школярі починають готуватися до наступних випробувань. Тож попри війну майже 250 тисяч випускників вже зареєструвалися на національний мультипредметний тест та планують здобувати вищу освіту в Україні. Паралельно з цим напруга вступних випробувань в черговий раз актуалізувала у публічному просторі дискусію про те, що важливіше – знання чи оцінки. І як знайти розумний компроміс, який дозволить дитині максимально ефективно реалізувати себе у майбутньому.

Аргументи сторін

В Інтернеті ви можете знайти тисячі статей про те, що оцінки – це вчорашній день, ніхто про них не питає та нікому вони не потрібні. Що це – пережиток радянського минулого і взагалі подивіться на Захід – там роботодавцям глибоко начхати на бали у вашому атестаті (що, насправді, не зовсім так, але хто буде звертати увагу на такі дрібниці). Що тільки ринок визначає якість вашої підготовки, відповідно йому потрібні певні компетентності, якими ви володієте. А оцінити їх за стобальною шкалою неможливо (що, знову таки, не так, і для цього достатньо відкрити будь-яку освітню програму, в якій чітко визначено як набір цих компетентностей, так і шкала їх оцінювання).

Дехто пише про те, що хороші оцінки – це погано для здоров’я, передусім – психічного (значною мірою це дійсно так, але все залежить від батьків та їх ставлення до оцінок), оскільки змушує дітей перебувати у стані постійної напруги та нервувати. І, нарешті, оцінки взагалі не головне – головне це правильні знайомства. В останньому випадку дуже люблять наводити приклад випускників Лігі плюща, які після завершення відповідних університетів допомагають один одному влаштуватися на престижну роботу виключно у силу приналежності до братства випускників. Водночас всі чомусь забувають про те, що ці випускники мають надзвичайно високий рівень підготовки – і гарні атестати.  

Аргументи тих, хто відстоює необхідність гарних оцінок, зазвичай набагато слабкіші. Тим більше, що формально атестат про закінчення школи на сьогодні дійсно не надає жодних переваг тим, у кого "відмінно" з усіх предметів. Адже все вирішується або через ЗНО, або НМТ. Хоча з власного досвіду скажу, що вступники до мого університету, які мають гарні атестати, як правило отримують й високі результати на ЗНО або НМТ. Звісно, бувають виключення, але у межах статистичної похибки. Тож певна взаємозалежність між гарними оцінками і знаннями є. Однак вона знаходиться не там, де її усі шукають.

Курка чи яйце

Ще у Стародавній Греції філософи сперечалися про те, що з’явилося першим – курка чи яйце. Цим питанням описували проблему визначення причинно-наслідкових зв'язків. У нашому випадку воно звучить так: що важливіше – оцінки чи знання. І відповідь на це питання нам допоможе знайти курка зі своїм яйцем.

Адже група фізиків з Університету Квінсленда та Інституту Ніла стверджують, що і курка, і яйце з'явилися одночасно – принаймні, з точки зору квантової фізики. В останній причинно-наслідкові зв'язки не завжди були прямими і не означали, що щось обов'язково має призвести до чогось. Так і в нашому випадку. Безумовно, гарні оцінки не завжди є показником рівня знань. Але гарні оцінки та гарні знання відкривають перед дитиною набагато ширші перспективи, дають можливість впевнено себе почувати, не боятися викликів та реалізувати себе у майбутньому.

Справа у тому, що гарні оцінки – це передусім про конкуренцію всередині колективу учнів. А без конкуренції неможливий розвиток. Це аксіома. Конкуренція – це шлях до знання, своєрідний стимул для дитини, підготовка до дорослого життя. Просто це треба правильно пояснити, на зрозумілій мові та з відповідними аргументами.

Власний досвід

Ось приклад з власного досвіду (вдалий чи ні – вам вирішувати): ми з дружиною не вимагаємо від сина обов’язково гарних оцінок (крім історії, бо історія це святе для тата:)). Але якщо він отримує бал вище середнього і каже, що йому цього достатньо, ми намагаємося пояснити, що не правильно задовольнятися малим та бути як всі (переважній більшості учнів, на жаль, достатньо 7-8 балів з предметів). Бо ця зрівнялівка не допоможе, а лише зашкодить йому у майбутньому. Перш за все – з точки зору власної впевненості у своїх силах, вміння долати труднощі та досягати мети. Тому кожна гарна оцінка – це маленька перемога, яка окриляє. Це привід собою пишатися. Однак вона обов’язково повинна бути підкріплена знаннями.

Тому не варто зациклюватися на чомусь одному. Подобається це комусь чи ні, але оцінка залишається формальним мірилом знань. Просто треба знайти розумний компроміс і тоді у наших дітей обов’язково все вийде. Як з точки зору знань, так і з точки зору гарного атестату.      

Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку