Рашистська федерація намагається підірвати не просто стабільність безпекової ситуації на континенті, а й нинішню систему безпеки в Європі. Насправді система безпеки колективного Заходу, яка створювалася як мінімум із 1949 року, досі існує і продовжує своє функціонування саме завдяки Україні. Так, є загрози, але прямого вторгнення в цю безпекову систему не сталося. І все завдяки героїзму сил безпеки та оборони України. Україна фактично стала східним флангом НАТО і безпековим щитом Європи.

Як має реагувати Захід?

Все максимально зрозуміло – рашистську федерацію треба зупинити безпосередньо на полі бою, завдати військової поразки так, щоб ця держава понесла справедливе історичне покарання. Не дарма Президент України чи не щодня говорить про декілька важливих речей. Перше – потрібно нарощувати військово-технічну підтримку України. Друге – збільшувати санкційний тиск на рашистську федерацію. Третє, і це є позицією Президента як головного дипломата нашої держави, – реалізувати мирний план, який він представив вперше на саміті G19, про справедливе існування після закінчення війни і про справедливе правосуддя.

росія, незважаючи на великі втрати, рекордні санкції – на сьогодні проти рашистів введено понад 15 000 санкцій, не зупиняє свою агресивну політику. Свою агресію вони зупинять лише за умови військової поразки або "дворового" перевороту.

Тому Захід має і надалі підтримувати Україну як головного суб'єкта і головного захисника системи безпеки, як державу, яка інтегрується в ЄС і НАТО, і має продовжувати тиснути на рф з усіх боків.

Більш жорсткі санкції, більший контроль обхідних шляхів, більший тиск на Китай та інші юрисдикції, через які до росії потрапляють товари подвійного призначення, більший тиск на Іран як співучасника агресії рашистської федерації проти України. Це дозволить вирішити і системні, і локальні питання.

Головне системне питання – зберегти нинішню систему безпеки. Щодо локальних питань, то тут важливо мінімізувати вплив рашистської федерації на питання продовольчої безпеки як зброї проти сотень мільйонів людей на планеті Земля. Особливо це стосується держав Африки та Азії.

Ніяких перемовин сьогодні проводити немає сенсу. Адже рашистська федерація вийшла навіть із зернової угоди. До того ж є чітка позиція України, що жодних перемовин, зважаючи на нинішню ситуації, не може бути. Є також указ Президента про те, що перемовин із путіним не буде. Ця позиція стала популярною і серед багатьох західних лідерів. Зокрема, нещодавно пан Шольц рішуче заявив, що якщо і можливі перемовини з рашистською федерацією, то лише після того, як рашисти виведуть всі окупаційні війська з міжнародно визнаної суверенної території України.

Тому поки рашистам не нанесено військової поразки, всі ці загрози залишаються і для України, і для євроатлантичної системи безпеки, і для глобальних питань, зокрема і щодо продовольчої безпеки. Рашистів треба зупиняти. Вісім років Мінського процесу показали, що перемовини вони використовують лише задля затягування часу, підготовки до війни і повторення навали.

Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру “Об’єднана Україна”