Видача Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордерів на арешт генерал-лейтенанта Сергія Кобилаша та адмірала Віктора Соколова, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів на території України, є вагомим кроком у застосуванні механізмів міжнародного правосуддя. Це рішення відіграє важливу роль у підтримці глобального порядку, заснованого на правах людини та законності, а також демонструє непохитну відданість міжнародної спільноти принципам справедливості та відповідальності. Безумовно, все далеко не просто й видача ордера – це не вирок, проте ми маємо позитивну динаміку й певний темп, який варто зберегти й пришвидшити.

Що таке МКС та чому взагалі є важливими видані ним ордери?

Міжнародний кримінальний суд (МКС) є постійним міжнародним судом, створеним для розслідування та притягнення до відповідальності осіб, звинувачених у вчиненні найсерйозніших злочинів, що викликають занепокоєння міжнародної спільноти: геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину агресії.

Структура МКС включає Президію, Палати, Офіс Прокурора та Секретаріат, кожен з яких відіграє свою роль у забезпеченні справедливості. МКС діє на основі принципу доповнюваності, працюючи паралельно з національними судовими системами, не замінюючи їх, але втручаючись, коли національні суди не здатні або не бажають проводити справедливі судові розгляди.

У контексті України, МКС може відіграти значну роль у забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини, особливо з урахуванням того, що суд вже видав ордер на арешт володимира путіна, що підкреслює його зобов'язання перед міжнародним правосуддям і боротьбою з безкарністю.

МКС, як основний орган міжнародного кримінального правосуддя, має унікальну компетенцію розглядати злочини, які вважаються найбільш серйозними порушеннями міжнародного права. Рішення про видачу ордерів на арешт є знаковим, оскільки воно надсилає чітке повідомлення про те, що міжнародна спільнота не буде терпіти порушення основних норм та цінностей, які є фундаментом мирного співіснування націй.

В контексті України, де відбуваються події, що стали предметом розгляду МКС, ці ордери на арешт несуть особливе значення. Вони відображають вимогу міжнародного правопорядку до забезпечення відповідальності за злочини, що призвели до значних страждань цивільного населення, руйнування цивільної інфраструктури та порушення основоположних прав людини. Ці ордери підкреслюють, що керівники військових операцій несуть особисту відповідальність за дії, виконані під їхнім командуванням.

Чи є надія на успіх?

За останні десятиліття МКС довів свою ефективність у притягненні до відповідальності осіб, винних у найсерйозніших злочинах проти міжнародного гуманітарного права. Аналізуючи історичні прецеденти, можна відзначити, що МКС має важливе значення у притягненні до відповідальності осіб, винних у масштабних злочинах. Приклади, як справи проти Слободана Мілошевича, Томаса Лубанги, Жан-П'єра Бемби та інших, свідчать про спроможність суду забезпечувати справедливий розгляд справ та відповідних рішень.

Один із найвідоміших випадків, які розглядалися МКС, стосується колишнього президента Сербії та Чорногорії, Слободана Мілошевича. Хоча він був засуджений не МКС, а Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії (МКТЮ), цей випадок часто асоціюють із роботою МКС, оскільки він демонструє принципи міжнародного правосуддя, якими керується МКС. Мілошевич був обвинувачений у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді, що були вчинені під час воєн на Балканах у 1990-х роках. Його справа стала першим випадком, коли колишній голова держави постав перед міжнародним кримінальним судом для відповіді за воєнні злочини.

Також варто загадати справу Томаса Лубанги (Демократична Республіка Конго). У 2012 році Томас Лубанга став першою особою, засудженою МКС. Він був визнаний винним у вербуванні та використанні дітей-солдатів. Лубанга був засуджений до 14 років увʼязнення.

Цей вирок став значним прецедентом, оскільки він підкреслив міжнародну заборону на використання дітей у збройних конфліктах. Або справу Жан-Пʼєра Бемби (Центральноафриканська Республіка). У 2016 році Жан-Пʼєр Бемба, колишній віце-президент Демократичної Республіки Конго, був визнаний винним у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, вчинених його підлеглими у Центральноафриканській Республіці. Він отримав 18 років увʼязнення.

Ці випадки важливі для України, оскільки вони демонструють можливість МКС ефективно притягувати до відповідальності високопоставлених осіб за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародних злочинів. Вони підкреслюють, що ніхто не захищений від притягнення до відповідальності, незалежно від політичного статусу або військового звання, що є особливо важливим у контексті забезпечення справедливості за злочини, скоєні проти України та її народу.

Що на практиці означають видані ордери?

На практиці, видача ордерів на арешт Міжнародним кримінальним судом (МКС) ставить Сергія Кобилаша та Віктора Соколова перед реальною загрозою міжнародного правосуддя. Це означає, що вони можуть бути заарештовані та притягнуті до суду, якщо потраплять у країну, що визнає юрисдикцію МКС. Також це має потенційні політичні та дипломатичні наслідки, оскільки інші держави можуть проводити заходи проти них або навіть екстрадувати їх до Гааги для суду.

Видача ордерів на арешт Міжнародним кримінальним судом (МКС) може мати вплив на інших російських військових, встановлюючи прецедент і надсилаючи чіткий сигнал про серйозність міжнародної спільноти у питаннях притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Це може створити додатковий тиск на інших військових лідерів, стимулюючи їх до переосмислення своєї участі в конфлікті та потенційних порушень міжнародного гуманітарного права, а також може відігравати стримуючу роль щодо майбутніх воєнних дій.

Безумовно мова тут не йде про каяття, але про комфорт та можливість щось бачити далі росії, Ірану, Китаю та Північної Кореї – так.

Чи можна російських покидьків засудити заочно?

Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) не проводить судові процеси за відсутності (in absentia). Згідно з Римським статутом, який є установчим документом МКС, судовий процес може відбуватися лише за присутності обвинуваченого. Це вимога забезпечує, що обвинувачений має можливість захищатися, бути присутнім під час предʼявлення доказів, та мати можливість відповідати на звинувачення. Право на справедливий судовий розгляд включає право обвинуваченого бути присутнім на суді, користуватися послугами захисника, ставити питання свідкам та представляти докази на свою користь. Усі ці права були б скомпрометовані, якби судовий процес відбувався за відсутності обвинуваченого.

Що далі?

Після видачі ордера на арешт генерал-лейтенанту Сергію Кобилашу та адміралу Віктору Соколову, процедура, відповідно до статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), передбачає наступні кроки:

1. Співпраця з державами. Секретар МКС надсилає запити про співробітництво з метою арешту та передачі особи відповідним державам. Цей процес залежить від співпраці держав-учасниць Римського статуту, які юридично зобов'язані співпрацювати з Судом​​.
   
   
2. Підтвердження арешту. Якщо особу заарештовано, вона має бути негайно представлена перед компетентним судовим органом у державі, яка виконала ордер на арешт, для перевірки законності арешту та повідомлення особі про її права. Далі, цю особу слід передати МКС.
   
   
3. Затвердження обвинувачень. Перед початком судового розгляду, підозрювана особа має стати перед Палатою досудового провадження МКС, де сторона обвинувачення представить достатньо доказів для підтвердження звинувачень. Якщо обвинувачення затверджено, справу передають до Судової палати для проведення судового розгляду​​.
   
   
4. Судовий розгляд. Судова палата МКС проведе розгляд справи, де будуть розглянуті всі зібрані докази, свідчення, та буде визначено, чи дійсно обвинувачена особа винна у злочинах, в яких її звинувачують. Вирок може включати виправдування, засудження, та визначення покарання.

Чи опиняться російські військові на лаві підсудних?

Успішність справ, що розглядаються Міжнародним кримінальним судом (МКС), буде залежати від кількох ключових чинників:

• Доступність та якість доказів. Ефективність судового процесу значною мірою залежить від здатності зібрати достатньо доказів, що підтверджують винуватість обвинувачених, включаючи свідчення очевидців, документальні докази та інші види доказів.
• Міжнародна співпраця. Співпраця між державами, міжнародними організаціями та МКС є критично важливою для ефективного ведення розслідувань і притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах.
• Політична воля та підтримка. Вирішальним чинником є також політична воля країн сприяти правосуддю, надаючи підтримку МКС у вигляді екстрадиції підозрюваних або надання доступу до необхідних ресурсів і інформації.
• Юрисдикція та співпраця з локальними юрисдикціями. Ефективність суду також залежить від його спроможності вести справи в рамках своєї юрисдикції та взаємодіяти з національними судовими системами, що можуть забезпечити важливу підтримку в розслідуваннях.
• Захист свідків і жертв. Зважаючи на те, як спецслужби рф поводяться з небезпечними для себе людьми, забезпечення належного захисту свідкам і жертвам, які надають свідчення, є важливим для збору надійних доказів і забезпечення справедливості процесу.
  
  

Отже, чи опиняться генерал-лейтенант Сергій Кобилаш та адмірал Віктор Соколов та інші воєнні злочинці росії на лаві підсудних залежить від багатьох чинників, включаючи міжнародну співпрацю, політичну волю, ефективність правових механізмів, і здатність Міжнародного кримінального суду (МКС) ефективно діяти у своїй юрисдикції.

Важливим аспектом є також виконання ордерів на арешт, що може зіткнутися з різними перешкодами, включаючи відсутність співпраці від держав, які мають вирішальне значення для екстрадиції підозрюваних. Таким чином, хоча ордери на арешт є значущим кроком у напрямку притягнення до відповідальності, реальне їх перебування на лаві підсудних вимагатиме подолання численних викликів.

Загалом активна робота української влади, президента, генерального прокурора, СБУ та інших інституцій підкреслює зобов’язання держави досягти справедливості. Ця співпраця з МКС і міжнародною спільнотою є ключовою для притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах, що посилює довіру в те, що справедливість буде відновлена, незалежно від тривалості процесу.

Відновлення справедливості через міжнародне правосуддя має далекосяжні наслідки не тільки для жертв воєнних злочинів, але й для всієї міжнародної системи, підкріплюючи віру в правила та норми, які захищають мир і гуманітарні стандарти. Відповідальність за воєнні злочини є фундаментальним принципом, який підтримує міжнародний порядок і запобігає майбутнім порушенням, закладаючи основу для стійкого миру.

Попри складнощі, повʼязані з міжнародними судовими процесами, важливо памʼятати, що справедливість має бути відновлена, незалежно від часу, який на це потрібен. Віра в принципи правосуддя та непохитність міжнародного закону є критично важливими для підтримки міжнародного порядку та захисту прав людини.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”