Зараз мене закидають тапками, але я впевнений, що от де у вузького ШІ (Штучний інтелект) величезний потенціал, так це у адмініструванні податків. Причому не десь у далекому майбутньому.

По-перше, якість роботи алгоритму визначається масивом навчальних даних. А у податкових органів вони є.

По-друге, як ми гарно бачимо на прикладі проблем з адмініструванням ПДВ в Україні, є дилема.

З одного боку, передбачити та автоматизувати все "тупими" алгоритмами неможливо - бізнес дуже різноманітний, не вкладається у вузькі, точно виписані критерії та формули і вони або зрізають доброчесних підприємців, або дають величезний простір для ухилення від податків.

З іншого боку, залучення живих податківців у процес і надання їм широкої дискреції не лише підвищує корупційні ризики, а й потребує величезного людського ресурсу.

І це якраз та дилема, яка добре вирішується вже існуючим рівнем вузького ШІ. І в плані пошуку фроду (від англійської – fraud, "обман"), і в плані сервісної функції.

І особливо добре ШІ вписується у ризик-профілювання платників, до якого ми будемо рухатися в найближчі роки на заміну теперішній системі. Тут вже можна дивитися на досвід Іспанії та Канади, і шукати, хто ще.

В ідеалі - віддати перший рівень, floodgate, на ШІ, залишивши живим людям функцію розгляду адміністративних оскаржень (рішень ШІ).

Бо він теж помилятиметься, звісно. Але менше, і буде значно дешевшим. І, що важливо і для сервісу і для зупинки фроду - ЗНАЧНО швидшим.

Думаю це питання років 5-7 навіть у такому консервативному середовищі, як наша податкова і профільні зами).

Як тільки кілька великих країн покажуть гарні результати, привабливість ШІ - і в плані економії, і зменшення комплаєнс-гепу, і політично - стане занадто великою, щоб це ігнорувати.

Круто звісно було б лідити цей процес, як це вдалося в державних закупівлях, але не бачу, хто зможе це потягнути. Знаєте - познайомте.

Автор: Юрій Гайдай Старший економіст Центру економічної стратегії