Як повідомила The Wall Street Journal 18 жовтня, путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом 9 жовтня запропонував провести тристоронній саміт за участі лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Кремль хоче приурочити зустріч до саміту АТЕС у Шеньчжені 18–19 листопада, а предметом розмови зробити завершення війни на вигідних для москви умовах. Президента України за цим столом, за задумом кремля, бути не мало б. Речник путіна пєсков визнав, що таку можливість обговорюють, хоча чіткого розуміння щодо зустрічі та її порядку денного поки немає. Проте на розрахунок кремля є три відповіді, і жодна з них не на користь москви.
Перша відповідь — позиція самої України. Президент Володимир Зеленський послідовно тримає принцип «нічого про Україну без України». Ще в лютому 2025 року, після телефонної розмови Трампа з путіним, він заявив, що Україна як незалежна держава не прийме жодних домовленостей, укладених без неї. Відтоді минуло півтора року і кілька хвиль тиску, але ця позиція не змінилася. 17 жовтня, у розпал нової кризи у відносинах із Вашингтоном, Зеленський підтвердив готовність до переговорів у будь-якому форматі й будь-де, але наголосив: тиснути треба на путіна, а не на Україну. Саме поєднання відкритості до діалогу і твердості в головному робить Україну суб’єктом, якого неможливо залишити чекати в коридорі.
Друга відповідь — без Європейського Союзу немає кому знімати найболючіші для росії санкції. За даними Єврокомісії, торгівля товарами між ЄС і росією у 2021 році становила 257,5 млрд €, а у 2025-му — лише 58,1 млрд €. Тобто тільки за 2025 рік товарообіг росії з Європою був майже на 200 млрд € меншим, ніж до широкомасштабної війни. Ще у 2020 році ЄС був найбільшим торговельним партнером росії, а у 2025-му опустився на третє місце. Для порівняння, за даними Бюро перепису населення США, товарообіг США з росією у 2021 році становив близько 36 млрд $ (6,4 млрд $ експорту і 29,6 млрд $ імпорту), а у 2025-му — близько 4,4 млрд $ (0,6 млрд $ і 3,8 млрд $). Цифри наведено в різних валютах, але порядок очевидний: навіть до широкомасштабної війни Америка торгувала з росією в рази менше, ніж Європа. Головне, що втратила москва, — європейський ринок, насамперед енергетичний. За даними Євростату, частка росії в імпорті нафти до ЄС впала з 29% на початку 2021 року до 1% наприкінці 2025-го. До цього додаються близько 210 млрд € заморожених у Європі російських активів, з яких, за даними Reuters, приблизно 185 млрд € зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Ні Вашингтон, ні Пекін не можуть пообіцяти путіну ні європейський ринок, ні ці гроші. Ключі від них — у Брюсселі.
Третя відповідь — без Великої Британії та коаліції охочих жодна домовленість не матиме гарантій. І тут показово, як діяла українська дипломатія в найважчий за останні місяці тиждень. 14 жовтня Зеленського прийняв у Букінгемському палаці король Чарльз III. Того ж дня прем’єр-міністр Енді Бернем на Даунінг-стріт заявив, що Британія стоїть за Україною і це не зміниться, та оголосив про пришвидшення поставок британських засобів ППО. 16 жовтня лідери ЄС записали у висновках саміту в Брюсселі, що шлях до миру в Україні не може визначатися без участі самої України, а агресор не може отримати винагороду. Там же Зеленський уперше зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, і сторони домовилися будувати відносини на нових засадах. Ще 13 жовтня, після зняття угорського блокування, ЄС відкрив Україні два нові переговорні кластери. Будапешт, який роками гальмував українські рішення в ЄС, тепер готовий пропускати українське зерно транзитом. За кілька днів президент України зібрав навколо своєї позиції Лондон, Брюссель і навіть колишнього головного скептика Євросоюзу.
Скептики заперечать: Трамп уже уклав «дизельну угоду» з москвою, тож може домовитися і через голову Європи. Проте, за даними того ж WSJ, високопосадовець США наголосив, що Трамп на такий саміт поки згоди не давав. А головне — навіть якщо зустріч у Шеньчжені відбудеться, її учасники зможуть пообіцяти путіну лише те, чим розпоряджаються самі. Ринок, гроші та безпекові гарантії, яких прагне кремль, перебувають у Європі. Угода, яку не підпише Київ і не визнають Брюссель і Лондон, стане не миром, а ще одним папером.
Мій прогноз: до кінця листопада жодного рішення щодо України у форматі Трамп — путін — Сі без участі Києва та Європи ухвалено не буде.
Нова Ялта неможлива, бо світ 2026 року — не світ 1945-го. У лютому того року Рузвельт, Черчилль і сталін у Ялті без участі польського уряду визначили східний кордон Польщі та погодили, хто нею керуватиме. Так Польща, а слідом і вся Східна Європа, на пів століття опинилися в радянській сфері впливу, а Потсдамська конференція влітку того ж року лише закріпила цей поділ. Сьогодні Україна, яка понад чотири роки стримує найбільшу армію континенту, і Європа, яка вчиться говорити про безпеку власним голосом, — природні партнери. Повертаючи суб’єктність собі, Україна допомагає повернути її й Європі. Саме тому стіл, за яким вирішуватимуть майбутнє континенту, без них просто не збереться.
Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об’єднана Україна»
