Ще один крок до реалізації мирних ініціатив. Для чого перемовини у Саудивській Аравії

Ще один крок до реалізації мирних ініціатив. Для чого перемовини у Саудивській Аравії

5−6 серпня у Саудівській Аравії відбулися переговори про встановлення миру в Україні, а також про забезпечення ключових питань глобальної безпеки.

В цих переговорах за останньою інформацією брали участь представники близько 40 країн — держав "Великої сімки", України, країн Глобального півдня.

Перше, що зазначу, це не саміт. У нас чомусь дуже багато ЗМІ і журналістів називають цю зустріч самітом. Це не відповідає дійсності. Саміт — це зустріч на вищому рівні (керівників держав або урядів). В Саудівській Аравії зустрічаються політичні радники, радники з питань безпеки і уповноважені дипломатичні представники.

По-друге, навколо цієї зустрічі виникнув достатньо великий ажіотаж з явно завищеними або неадекватними очікуваннями. Популярними є дві крайнощі: 1) що це таємні переговори про підписання миру в Україні, де нас примусять до припинення бойових дій і миру нібито на умовах росії; 2) що на цих переговорах відбудеться якесь дипломатичне диво, яке принесе нам мир і змусить росію припинить війну проти України.

Обидві ці версії не відповідають дійсності.

Перша версія — відверта конспірологія, яка не має нічого спільного з реальною ситуацію, причинами і змістом переговорів у Саудівській Аравії. На цих переговорах дійсно будуть говорити про те, як забезпечити мир в Україні. Але не йдеться про підписання якоїсь мирної угоди, тим більше на російських умовах. Навпаки, росію взагалі не запрошували на цю зустріч. І це дуже важлива обставина. Подальші мирні переговори майже напевно будуть відбуватися в форматі паралельних перемовин — окремо з Україною і окремо з росією.

Перемовини у Саудівській Аравії є продовженням переговорного процесу, який був започаткований 24 червня поточного року в Копенгагені. Тоді, за ініціативою країн Великої сімки і України відбулася зустріч політичних радників і радників з питань безпеки лідерів низки західних країн, України і країн Глобального Півдня для розгляду і узгодження різних мирних ініціатив, зокрема від країн Глобального Півдня, з Формулою миру президента Зеленського.

Спільний знаменник знайти буде дуже непросто

Фактично це була спроба організувати політичний діалог з країнами Глобального Півдня з питань майбутнього мирного процесу в Україні і забезпечення глобальної безпеки. Зустріч в Саудівської Аравії свідчить не просто про продовження цього переговорного процесу, а про його посилення. Господаркою і організатором нового раунду переговорів стала впливова країна Близького Сходу, арабського і мусульманського світу. До переговорів приєднався Китай, що дійсно є проривом з точки зору подальшого мирного процесу. Пекін хотів самостійно забезпечити успіх в припиненні війни між росією і Україною. Але в процесі місії спецпредставника КНР стало зрозумілим, що це навряд можливо. Потрібні спільні і поступові зусилля. Схоже також, що в Пекіні не зовсім задоволені зухвалими і занадто агресивними діями Москви, зокрема щодо руйнування Зернової угоди. Дуже важливо, що Китай має важелі впливу на росію.

Але, на мій погляд, поки нема підстав казати, що на переговорах у Саудівській Аравії буде узгоджена якась спільна "Формула миру", чи буде запропонований підготовлений проект мирного договору. Інтереси різних країн, які беруть участь в цих переговорах, суттєво відрізняються.

Спільний знаменник знайти буде дуже непросто. Якщо це і відбудеться, то з обмеженого кола питань. Китай, Саудівська Аравія, африканські країни та низка інших держав Глобального півдня з високою вірогідністю будуть і далі зберігати свій нейтралітет щодо війни між росією і Україною. Це дає їм можливість підтримувати конструктивні стосунки з обома сторонами війни, а також із глобальним Заходом, залишає великий простір для політичного і переговорного маневру.

Яка мета української сторони в цих переговорах?

Зусилля української делегації (її очолює керівник Офісу президента України Андрій Єрмак) будуть спрямовані на активне просування нашої позиції - Формули миру Зеленського, на пошук точок дотику з мирними пропозиціями країн Глобального Півдня, а також на підготовку Глобального саміту миру. Фактично йдеться про розширення кола міжнародних партнерів України, які б підтримували, хоча б частково, нашу позицію щодо умов завершення нинішньої війни з росією.

Глобальний саміт миру — це ще одна міжнародна ініціатива Президента Зеленського. Завдання цього саміту ті самі, як і на зустрічах в Копенгагені і Саудівській Аравії, але вже на вищому рівні. Крім того, цей саміт може стати початковим імпульсом в формуванні нової архітектури глобальної безпеки. Власне, ціла низка пунктів Формули миру Президента Зеленського стосується саме цього — забезпечення глобальної ядерної, продовольчої, енергетичної, екологічної безпеки, відновлення дієвості міжнародного права.

Однак ми маємо реалістично оцінювати нинішню переговорну ситуацію. Китай, Саудівська Аравія, Індія, Туреччина, Бразилія, африканські країни, та й всі інші претенденти на роль посередника в мирних перемовинах між росією і Україною будуть грати не на Україну, а на власні інтереси. Їх інтерес щодо припинення війни може збігатися із прагненням України. А от в питанні умов припинення війни між нашими позиціями можуть бути суттєві розбіжності.

Якого результату, тоді, можна очікувати від зустрічі в Саудівській Аравії?

В кращому випадку можна вийти на якійсь спільний документ, в якому будуть зафіксовані позиції, по яких вдасться знайти узгоджені позиції - наприклад, наполягання на відновленні Зернової угоди, неприпустимість застосування ядерної зброї, забезпечення безпеки на Запорізькій АЕС, тощо. Результатом, який буде цілком прийнятним для нас, може буде домовленість щодо проведення Глобального саміту миру в найближчі місяці, до кінця поточного року.

Якщо не вдасться вийти на відносно конкретний результат на зустрічі у Саудівській Аравії, то буде наступний раунд цього переговорного процесу, скоріше за все — на полях Генеральної Асамблеї ООН у вересні поточного року. Головне, що цей процес рухається за ініціативою України і з нашою безпосередньою участю.

Володимир Фесенко, політолог

Головне