Гени, середовище і перші ложки життя
Ти, мабуть, очікуєш, що я тобі буду повторювати як мантру: “прищеплюй дитині корисні звички, навчи її овочі та фізкультуру любити, ковбасу і телевізор — ненавидіти". Виховання — вкрай важлива штука, та сьогодні мова піде про той період життя дитини, коли вона ще зовсім безпорадна...
Чому ти виглядаєш так, як виглядаєш? Що зумовило твою масу тіла, кількість і розподіл жиру в організмі? Генетика і середовище. Генетика в основному — це вроджена любов до їжі, рухової активності та особливості метаболізму. А середовище — це все, що впливало на тебе з часу, коли яйцеклітина і сперматозоїд твоїх батьків возз'єдналися. Ти сьогодні — результат взаємодії генів і середовища з того часу по цю секунду. На тебе впливало все, від почутої випадково фрази "життя — рух" та фільму Рокі Бальбоа до шоколадних цукерок на п’ятий у твоєму житті день святого Миколая і викидів корою надниркових залоз у кровотік матері глюкокортикоїдів у відповідь на якісь негаразди, коли ти був в її утробі...
Ти розтуляв рота і видавав пронизливий звук. Мати підбігала, вставляла тобі в рота сосок, і ти висмоктував через нього живильну рідину. Скільки тобі було тоді? Місяць? Два? Три? Рік? Чи тебе взагалі грудьми не годували?
У немовлят, яких годують з пляшечки, вищий рівень інсуліну в крові (основного гормону накопичення жиру), ніж у тих, кого годують грудьми. Грудне молоко містить у собі речовину, яка пригнічує розвиток нових жирових клітин. Тому нас не повинен дивувати факт, що чим довше дитину годували грудьми, тим нижча ймовірність для неї у 5–6 років мати зайву вагу. Позитивний ефект прослідковується аж до 12 місяців грудного вигодовування. І тут не варто себе тішити народним "витягнеться".
55% дітей з ожирінням переносять його в підлітковий вік; а 80% підлітків тягнуть ожиріння за собою в доросле життя. Жирові клітини, створені зайвими цукерками в дитинстві, прагнуть заповнитись жиром у дорослому віці. Але зробімо ще крок назад і подивімось, як на нас впливає середовище ще до першого подиху і зойку. Повернімось туди, звідки ми всі свого часу повилазили — в утробу матері...
Я тобі раніше не раз розказував про лептин — гормон, який виробляє жирова тканина, і який, впливаючи на центр ситості в мозку, робить нас ситими, а вареники менш звабливими. На тваринах показано, що якщо мати при вагітності мала надто багато жиру в тілі, цей взаємозв’язок центру ситості та лептину в організмі дитинчати може погіршитись назавжди.
Дитина матиме хороший апетит… надто хороший. І це, можливо, одна з сотень причин (багато з яких ще чекають своїх відкриттів) наступного неприємного факту: якщо вагітна жінка мала ожиріння при заплідненні, її дитина має на 264% більше шансів теж набути цей стан, ніж дитина від жінки з нормальною вагою. Якщо в неї була просто зайва вага — те, що в народі вважається навіть дуже милим — в її дитини на 89% більше шансів обзавестись ожирінням.
Голод, гормони й вихід у майбутнє
Народна мудрість каже: "вагітна жінка має їсти за двох". Якщо до вагітності майбутня мама ще якось пробувала контролювати свою харчову поведінку, то тепер з усією відповідальністю за потомство вона візьме на себе удар у вигляді смачної та калорійної їжі. Ні, вона не хоче — так треба. Нібито...
Але ж факти. Факти шматують народну мудрість на клапті: якщо жінка при вагітності зловживає солодощами, випічкою та іншими продуктами з високим глікемічним навантаженням — вона підвищує шанси своєї дитини на те, що в третьому класі, стоячи на останньому дзвонику на подвір’ї школи, вона давитиме черевиками об землю із силою в шістдесят кілограмів чи близько того.
У цьому місці ти можеш подумати: "Хочу дитину, схуднути, мати любов. Чому б не об'єднати всі три "хотілки" докупи? Ми з коханим палко кохаємось, а потім я вагітна, скидаю зайві кілограми і з пологового будинку виходжу принцесою."
Прошу тебе, не дай цим думкам проявитись у дії...
Наприкінці Другої світової війни нацисти заборонили постачання продуктів харчування на захід Голландії, яка на той час була окупована. Щоб якось пережити цей жахливий час, влада Нідерландів видавала людям продукти дозовано. І це "дозовано" — 400–800 ккал на дорослого в добу. Для порівняння — в середньому людина має споживати 2500 ккал на день. Війна війною, а гени прагнуть копіюватись. На той час у Голландії було багато вагітних жінок. Що сталося з дітьми, матері яких недоїдали, будучи ними вагітні? Ким вони виросли? Яке в них здоров’я і маса тіла?
Як особистості ці люди нічим не відрізнялись від звичайних голландців: такі ж відкриті й доброзичливі, в середньому не різняться поміж інших за соціально-економічним статусом. Але порівняно з голландцями, які були в утробі матері до і після голоду, ці люди загалом частіше мали проблеми з серцем, хворіли на діабет, мали проблеми з легенями, частіше помирали від раку, мали більшу вагу та обхват талії.
Підсумуймо! Маса тіла твоєї дитини (можливо, майбутньої) залежить від генетики та середовища. Генетику залишмо в спокої — тут ми безсилі. Від нас, батьків, у великій мірі залежить, яку їжу їстимуть наші діти, коли виростуть, сидітимуть на кріслі велосипеда чи на дивані. Це зветься вихованням, і про це ми вже колись говорили, і поговоримо ще не раз.
Як ми дізнались вище, маса тіла людини суттєво обумовлена кількістю жиру в організмі матері під час вагітності, її харчуванням у цей період і тривалістю грудного вигодовування. Рекомендації звучать так:
- перед зачаттям бажано схуднути до нормальної маси тіла (ІМТ до 25), якщо є зайві кілограми, звісно;
- під час вагітності харчуватись різноманітно і збалансовано. Маса тіла під час вагітності має збільшуватись у межах встановлених норм, про які тобі розкаже твій акушер-гінеколог;
- худнути під час вагітності заборонено;
- по можливості годувати дитину грудьми щонайменше 6 місяців.
І ще, важливо. Якщо ти маєш зайву вагу — не вини батьків, вони жили, як знали. Не заглядай у минуле — його не змінити. Дивись у майбутнє, в якому ти у кросівках і з морквиною в зубах. На щастя, зайва вага піддається корекції, незалежно від генетики та раннього впливу середовища.
Віктор Мандзяк, фітнес-тренер, нутриціолог
