Про чутки (поки чутки) щодо можливого визнання Криму російським як реверанс від Трампа.
Ясно, що найшвидше - в такий спосіб "пробивають" нашу реакцію, а також реакцію Європи на прецедент легітимізації силової анексії чужих територій. В Білому домі пробують зрозуміти, на який рівень компромісу готова Україна.

Для мене очікувано, що буде сильний тиск на нас, на наших європейських союзників "ви ж хочете, щоб перестали вбивати українців – так ось вам варіант, збережені життя - головне".
Але, з іншого боку, ми всі знаємо логіку Путіна: "А чого тільки Крим, а не все одразу? В нас тут в Конституцію вписано більше нових регіонів! Визначайте і так звані "ЛНР-ДНР", і Запорізьку та Херсонську в повному обсязі. Якщо вже почали оплачувати життя територіями, то оплачуйте повний рахунок!".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Глухий кут у переговорах: що означає мирна пропозиція США

Грубо кажучи, це скринька Пандори, яку намагаються відкрити з іншого континенту (очевидно, в розрахунку, що ані їх, ані їхніх інтересів геополітичні наслідки не торкнуться). Однак ймовірніше, що її замкнуть ще до того, як відкриють. Бо на сьогоднішній момент чи не у всіх регіонах планети майже у всіх значущих світових гравців знайдеться мінімум одна територія із сумнівним для когось статусом. Яку спробують "віджати", щойно метод буде легітимізовано з Путіним.

От тому найпевніше нічого фіксуватись не буде: де-факто все реально окуповане залишиться за росією, але ніхто зміни суверенної приналежності де-юре не визнає. Ну і базовий момент: ніякого вступу до НАТО. На це вже публічно погодились майже всі – і ми, і союзники. А чого б і не погодитись, якщо чимдалі очевиднішою стає сумнівна оборонна (не те що наступальна) спроможність НАТО і перспективи формування нового, ефективнішого військового блоку. Європейського (якраз Канада "переїде до Євразії").

Але до середи навряд чи щось вийде з’ясувати – якою мірою це чутки з Кримом, а якою – підкуп вбивці. Від якого Путін цілком може навіть відмовитись. З цілком прагматичних міркувань. Бо послідовність очевидна: щедрість Путіна, домовленість про короткострокове припинення вогню (ніякого перемир’я чи мирної угоди). І вже всім очевидно, що негайно за цим – скасування воєнного часу в Україні й проголошення виборів. Які шалено небезпечні для нас. Я би сказав, на порядок небезпечніші за військовий наступ. Бо вибори прямо зараз не принесуть Україні та українцям нічого хорошого: на них без варіантів переможе або авторитаризм, або Росія.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог