Я неодноразово говорив, що для України у стратегічному розумінні нічого не зміниться. Логіка керованої ескалації та локалізації війни є спільною як для республіканців, так і для демократів. Як і тренд скорочення зовнішньої допомоги. Трамп взагалі про це говорив багато та впевнено, і особливо його віцепрезидент Джей Ді Венс.

При Трампові спосіб збереження цієї логіки буде більш ексцентричним та різким. За Харріс ця історія б затягнулася і була б складнішою. Але перетинати "червоні лінії" американці в жодному разі не стали б, тому що вони не божевільні та дуже точно розуміють свої інтереси. Питання лише у методах їх досягнення.

Нашою помилкою є ставка на вибори в США як такий собі game-changer, якого насправді немає. Стратегічні пріоритети США лежать не в ядерній війні з росією і не в розвалі росії на багато держав, а на стримування та ослаблення рф через керований конфлікт з надією на нормалізацію відносин у довгостроковій перспективі на противагу Китаю.

У цій рамці немає "перемоги", яку ми бачимо як ідеальний сценарій завершення війни. Як і адміністрація Байдена в нього не вірила, так і потенційна адміністрація Трампа в нього тим більше не віритиме. Це добре показав останній візит президента Зеленського до США.

Відповідно, якщо ми хочемо активної ролі США у завершенні війни, нам треба або якимось чином переконати Трампа зробити все, що ми хочемо, і радикально змінити його сприйняття ситуації, або уявити інший план, підігнавши його під його інтереси та бачення конфлікту.

Але це вже буде не наша "формула перемоги", а якийсь інший компромісний варіант.
Тому видихайте і не посипайте голову попелом. Точно буде весело (це ж Трамп), але на мій погляд, стратегічно, розвороту на 180 градусів у Вашингтона не буде.

А віра у "фіолетові промені" та магічні способи швидкого та вигідного завершення війни лише посилить розчарованість та поляризацію в суспільстві.

Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього