Коломойський в СІЗО. Якби чотири роки тому сказали, що таке може статися, то це назвали б дурницею або пропагандистською маніпуляцією. Над цим посміялися б і сам Коломойський, і Порошенко, та й багато інших серйозних людей. Таку ситуацію назвали б жартом і ненауковою фантастикою в стилі серіалу "Слуга народу". Але це сталося. І це ще один приклад того, що не має сенсу прогнозувати українську політику на декілька років наперед.
У 2014 році дурнуватим жартом здавалася б сама ідея про те, що Володимир Зеленський міг стати президентом України. Якби в 2019-му чи навіть у 2021-му сказали, що Зеленського в західному світі називатимуть новим Черчиллем, над цим реготали б не тільки у Порошенка. Але і це також сталося.
Українська політика принципово непередбачувана на довгостроковий і навіть на середньостроковий період. Все може швидко помінятися, і не так, як очікувалося. Більш-менш надійно прогнозувати можна лише на найближчі місяці. В деяких ситуаціях навіть за півроку багато чого може змінитися.
Серіал "Справа Коломойського" тільки починається
Безумовно, СІЗО — це не судовий вирок. Але цікаво, що Коломойський не пішов під заставу.
Політико-правовий серіал "Справа Коломойського" тільки починається. І він може тривати роками. Перші резонансні антикорупційні справи і досі в судах, і ще не відомо, коли і чим вони закінчаться.
Між іншим, це і про те, що замало посилити покарання за корупцію, треба перш за все навести лад з роботою правоохоронних органів, і особливо з судовою системою.
Очевидно, що підозра Коломойському та його перебування в СІЗО — це демонстративний акт. З точки зору політичної тактики це демонстрація боротьби з корупцією, і що недоторканних не буде. Стратегічно, це — попередження на майбутнє для багатьох представників політичних і бізнес-еліт. І нема сумнівів, що таке попередження їм не сподобається.
У телезверненні Зеленський підкреслив, що не буде "багатолітнього "як завжди" щодо тих, хто грабував Україну та ставив себе вище, ніж закон і будь-які правила".
Але варто пам’ятати, що закон і правила мають працювати універсально, зокрема і до тих, хто сьогодні є частиною влади. І щоб закон працював ефективно і неухильно, треба певною мірою вдосконалити сам закон (як мінімум у процесуальному вимірі), а також сформувати таку систему судочинства, коли судді будуть працювати на закон, а не на себе.
Володимир Фесенко, політолог
