Не будемо довго балакати: три міфи, чому ти не можеш схуднути. Ми вирушаємо в країну науки і здорового глузду!

Міф 1 - ти лінивий

"Я лінивий" - це народна "мудрість"! Сказати "я лінивий" - це те саме, що сказати "в мене є голова на шиї".  І перше і друге - очевидні речі. Ми всі ліниві. Бути лінивим - означає бути ефективним і економним. Поясню... Лінь - це відсутність мотивації щось робити. Відсутність мотивації - це одне з двох або два в купі:

• тобі насправді нічого не треба робити;
• ти не віриш в позитивний результат твоїх старань.

Ми, люди, всі типово ліниві, адже сформовані, щоб економити зусилля та енергію. Але ж у нас, як в організмів, є потреби (їжа, розмноження, визнання...), і якщо певна поведінка допомагає нам задовольнити якусь нашу потребу, і, головне, ми віримо, що в нас всьо ся получе, лінь як рукою зніме. Якщо ти лінуєшся відтискатись, то й не робиш цю вправу. Люди, для яких важливі відтискання - відтискаються.

Міф 2- в тебе немає сили волі

Нам здається, що тих людей, які долають себе, обмежуючи в солодкому і крутячи педалі велотренажера до сьомого поту, відрізняє потужна сила волі від тих, які зриваються з дієти, лише подумавши про неї. Смішні ми... Якщо людина долає себе, то... їй це подобається (тяжко - не синонім до неприємно, тяжко буває приємно), і, головне, людина вмотивована себе долати (перечитай "міф 1").

Як жінці, яка тягне всю сім'ю на шиї, вистачає сили волі переставляти 8 годин поспіль харчові продукти на касі, так і хлопцеві, який важить 1,5 центнера, і заледве проходить сто метрів, вистачає сили волі нюхати ковбасу... але їсти яблуко.

Нам всім "вистачає сили волі" для того, що для нас дійсно важливо. І справа не в силі волі, чи її відсутності, а в потребах: я роблю, бо хочу, я хочу, тому й роблю. Сила волі тут ні до чого. Якщо є актуальна потреба, якщо є віра в можливість її задовольнити, то є мотивація її задовольнити і є поведінка. Сила волі тут ні до чого.

Міф 3 - ти не дисциплінований

Людину, яка систематично і регулярно повторює певну поведінку, для прикладу, виконує фізичні вправи, вважають дисциплінованою. Регулярне повторення певної поведінки, навіть важкої, свідчить не про дисциплінованість індивіда, а про те, що ця поведінка задовольняє якусь його потребу, і, ймовірно, але не обов'язково, процес йому подобається (перечитай "міф 2").

Не переконливо? ОК, задумайся, чи довго людина протягне на дисциплінованісті, якщо відпаде потреба робити, те, що вона робила довгий час або процес розподобається Га?

От ходив хлоп в зал, тягав гантелі, щоб подобатись своїй малій. А вона якось як видасть: "Ті нарости на твоєму тілі - то гидко, і взагалі я йду до Сєрьожі". Все, більше хлопця в залі не бачили. Чому? Бо йому більше не треба! А як же та "дисциплінованість", яка дозволила йому наростити мускулатуру? Не було ніякої дисциплінованості, була актуальна потреба.

Мораль цієї байки 

Ми, люди, мислимо словами, за якими у нас стоять значення. Певний набір слів - це ідеї. Ідеї - це меми, які, як віруси, поширюються в соціумі. Саме тому ти віриш в "лінь", "силу волі" і "дисциплінованість". Ці слова (найбільше) є у твоєму обігу, але вони шкідливі, бо не допомагають тобі зрозуміти себе і свою поведінку, а перешкоджають цьому.

Слова, які насправді тут важливі нам - це "мотивація", "віра в позитивний результат", "потреби", "звички", "задоволення". Якщо коротко, то якщо певна поведінка може задовольнити якусь твою актуальну потребу, і ти віриш в позитивний результат, ти будеш це робити. Якщо процес супроводжуватиметься позитивними відчуттями в тілі, то точно будеш робити. З багаторазовим повторенням цієї поведінки, вона стане звичкою - закріпиться в поведінковому репертуарі.

Схуднення - це певне харчування і певний фізичний рух. Пропусти цю статтю через своє харчування і фізичну активність. Порефлексуй, дасть Бог, щось зрозумієш.

Віктор Мандзяк, фітнес-тренер, нутриціолог