Якщо взяти ВВП групи провідних країн світу станом на 1990 рік (період розпаду СРСР) та на 2021 рік, напередодні повномасштабної війни рф проти України, можна побачити ряд важливих тенденцій.

Найбільший мультиплікатор росту прогнозовано у Китаю: його економіка зросла з 360 млрд дол. до 17,73 трлн або в 49 разів! Китай - головний вигодонабувач моделі світу, яка виникла на фазовому переході глобальної системи від двополярної до багатополярної.

Не в образі й США - їх ВВП зріс з 5,96 трлн до 23,32 трлн або майже в чотири рази. Але вони, на відміну від Китаю, вже були "великими" у 1990 році і у них не було фактора випереджального зростання шляхом адаптації чужих технологій. Значна заслуга у зростанні США - це інфляція долара.

Серйозний старт у Південній Кореї - зростання з 283 млрд дол до 1,8 трлн або в 6,4 раза. Друге місце за мультиплікатором ВВП. Зростання шляхом індустріалізації та промислової політики.

Середняками виглядають Франція та Британія - у них приблизно однаковий мультиплікатор: від 2,3 до 2,8. Але Британія все ж попереду: у 1990 році у цих країн був приблизно рівний ВВП, у Франції навіть більше: 1,269 трлн проти британських 1,09 трлн. Але у 2021-му у Британії 3,131 трлн, а у Франції - 2,958 трлн. Вихід з ЄС пішов британцям на користь.

Головні постраждалі останніх десятиліть - це Німеччина та Японія. Мультиплікатор Німеччини ще знаходиться на середньому рівні - 2,4. Але це внаслідок політики Меркель. Після Шольца Німеччина повторить шлях Японії, де економіка за ці роки зросла всього в 1,58 раза.

У 1990-му році, головним конкурентом США була Японія - її ВВП становив 53% від американського. Другим конкурентом була Німеччина - 30% ВВП США. На третьому місці - Франція - 21%. Китай зі своїми 6% навіть не розглядався як потенційна загроза.

Вважалося, що це бідна країна з ростучим за експонентою населенням, яка ніколи не вибереться з "брудних пелюшок". Через сорок років ситуація змінилася кардинально.

Японія осипалась до 21% і перестала бути конкурентом США. Німеччина також впала до 18% і це тільки початок. Британія та Франція майже на одному рівні - 13% від американської економіки. Але стрімко виріс Китай - 76% ВВП США! Затишно в кутку росте Південна Корея ,вона збільшила свій рівень з 5% до 8% американської економіки. Молодці! І зростання є і загрози США немає.

Чому виріс Китай і впала Японія? І чому впаде Німеччина?

Пам'ятаєте мій блог про "ліфти зростання"? Нагадаю основні тези: Глобальний світ так влаштований, що домінування є наслідком впливу: фінансового, воєнного, технологічного, торгового, економічного, політичного. У цій концепції, ізоляція США рівнозначна втраті впливу.

Уявіть собі два ліфти, які знаходяться поруч один з одним і починають рух вгору, коли хтось стає на їх "дах". А на самому верху - бетонна стеля і якщо ліфт буде весь час рухатися вгору - того, хто на даху просто розчавить. Єдина тактика для нього - почергово стрибати з одного ліфта на інший, сповільнюючи час руху до стелі. А тепер уявіть, що два ліфти - це Китай і Індія. А стоячий на їх "даху" - США. І єдина тактика - це після 30 років зростання Китаю, загальмувати його і дати років 30 рости Індії до рівня Піднебесної. Зіткнення зі стелею неминуче і стоячого на ліфті гарантовано розчавить, якщо не з'явиться новий ліфт.

У 60-80-х такими ліфтами були Японія та Німеччина. Тепер там майже нульові темпи розвитку. Саме таким чином, США віддзеркалюють свою модель світу, стаючи, по суті, глобальним регулятором. У Вашингтоні вважають, що після Індії будуть ще ліфти. "Або щось придумаємо". Тут головне за ким глобальна ініціатива, той і буде віддзеркалювати світ.

Але крім "теорії ліфтів", можна зробити ще ряд висновків. США динамічно ростуть в умовах долароцентричної моделі світу. Тому що тільки в цій моделі глобальна інфляція збільшує твій номінальний ВВП і зменшує ВВП твоїх основних конкурентів.

США будуть і далі почергово давати рости то Індії, то, наприклад, Нігерії. Найвигідніший формат взаємодії з США - це формат Південної Кореї, коли параметри твоєї економіки не загрожують США і одночасно забезпечують високу динаміку.

"Іксувати" в доларизованій моделі світової економіки можна лише в тому випадку, якщо ти маєш доступ на американський ринок і у тебе є що туди продати, крім сировини. Випереджальна модель зростання - це базова модель розвитку для країни, що розвивається. Нездатність її запустити рівнозначна "вічній бідності".

Крах доларизованої моделі (якщо він станеться у майбутньому) змусить світ сформувати нові критерії оцінки розвитку тієї чи іншої країни: технології, природні ресурси, енергія, людський капітал. І тоді можуть бути сюрпризи - у лідерах опиняться дуже несподівані країни.

Чи зможе Україна зробити Х, 2Х або 5Х до свого рівня 2021-го року? Зараз це питання здається дуже відірваним від реальності. Але на нього доведеться дати відповідь, позитивну або негативну. Як це зробили в Південній Кореї після своєї війни. І як це не зробили в Сомалі після своєї.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик