Поява у законі "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)" пункту згідно якого "у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією" привернуло суспільну увагу і спричинило бурхливі дискусії, під час яких серед різних питань виникало й таке: "Чи можливо шляхом використання заморожених репродуктивних клітин поліпшити демографічну ситуацію після війни?"  

Ухвалення закону

В Україні ще навесні 2022 року репродуктивні клініки (переважно приватні) почали пропонувати військовим безоплатне заморожування сперми та яйцеклітин, щоб збільшити шанси біологічного батьківства/материнства у випадках травми, поранення, хвороби чи погіршення репродуктивного здоров’я унаслідок інших чинників.

У листопаді 2023 року був ухвалений закон, згідно якого у період дії в Україні воєнного стану військовослужбовці мають право на безоплатне отримання медичної послуги із здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції.

До клініки чоловік або жінка можуть звернутися за такою послугою самостійно і використати заморожений біоматеріал після втрати репродуктивної функції, але частіше звертаються пари/подружжя і поряд із консервацією репродуктивних клітин оформлюють нотаріальну довіреність на ім’я партнера/партнерки. Саме у цьому законі з’явився пункт про утилізацію репродуктивних клітин у разі загибелі особи, чий біоматеріал зберігався, що й викликало публічні обговорення.

Як відповідь на суспільний запит 7 лютого 2024 року був прийнятий за основу проект Закону України про внесення змін до статті 281 Цивільного кодексу України щодо збереження генофонду Українського народу, який передбачає, що "фізична особа, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, має право розпорядитися ними на випадок своєї смерті або оголошення судом її померлою чи безвісно відсутньою".

Рівняння з багатьма невідомими

Для відповіді "Чи зможе поліпшити ситуацію з народжуваністю в нашій країні кріоконсервація репродуктивних клітин?" необхідно врахувати низку різних чинників і обставин.

Наразі немає точної інформації щодо кількості тих, хто вже скористався цією послугою в Україні. Інколи у ЗМІ з’являються повідомлення про окремі клініки чи регіони. Наприклад, у Львові станом на травень 2023 року послугою скористалися понад 400 пар, а президент Української асоціації репродуктивної медицини О.М.Юзько в одному з своїх інтерв’ю у вересні 2023 року зазначив, що за пів року у 13-ти клініках репродукції зробили кріоконсервацію сперми понад 650 військових. Але такі повідомлення не дають повного уявлення про масштаби звернень.

Також неможливо передбачити кількість осіб, які ще звертатимуться у клініки, щоб заморозити свої репродуктивні клітини, адже війна триває (й невідомо як довго ще триватиме) і актуальність питання не зникає. До того ж, попри широке обговорення цієї теми, рівень інформованості військових залишається доволі низьким, а їхніх звернень за цією послугою не так багато, як очікувалось.

Наразі важко спрогнозувати, якою буде частка тих, хто вирішить використати заморожені репродуктивні клітини, щоб народити дитину. Невідомо також, якою виявиться частка "виживших" ембріонів чи успішність запліднень, та якою буде частка вагітностей, котрі закінчаться народженням дитини. Отже, питань виникає багато і ці питання додаються до тих, які пов’язані з безпековою, політичною, економічною ситуацією в Україні.

Варто вказати, що відслідкувати ефект буде складно ще й через протяжність у часі, оскільки хтось наважиться на цей крок ще під час війни, для когось неодмінною умовою є закінчення війни і умови безпеки, а інші орієнтуватимуться на підвищення рівня благополуччя, усунення житлових проблем, гарантії повернення на роботу після декретної відпустки або подібні обставини, які впливають на рішення щодо народження дитини й за мирних часів.  

Досвід застосування допоміжних репродуктивних технологій

Втім, можна звернутися до досвіду лікування безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій. Про успіхи у цьому напрямку свідчать хоча б такі показники: із розпочатих у 2000 році лікувальних циклів 188 закінчилися народженням 1 та 2 живих дітей, а от із розпочатих у 2020 році циклів вже 9681 завершилися пологами.За допомогою допоміжних репродуктивних технологій народилось живими після розпочатих у 2020 році лікувальних циклів 11027 дітей.

Загалом, щорічна частка дітей, які народжуються за допомогою репродуктивних технологій в Україні в останні роки піднялась майже до 4%. Цей показник може здаватися низьким, але найголовніше – і це неможливо виміряти показниками – збільшилась кількість щасливих сімей з втіленою мрією про батьківство/материнство.

На жаль, не варто очікувати, що можливість скористатися законсервованими репродуктивними клітинами суттєво вплине на підвищення народжуваності в нашій країні. Але й не можна говорити про "нульовий ефект".

Численні дослідження свідчать, що через участь у бойових діях суттєво погіршується репродуктивне здоров’я і репродуктивні функції, зростає безпліддя, виникають конфлікти у сім’ях (насамперед, через неможливість мати дітей). Певною мірою кріоконсервація біоматеріалу дає надію на запобігання і вирішення таких проблем, уможливлюючи народження дитини і збереження сім’ї.

Поява у законі обурливого пункту, що у разі загибелі військового його репродуктивні клітини підлягають утилізації,  спричинило суспільний резонанс, і відтак чітко проявило запит на кріоконсервацію біоматеріалу. Отже проблеми, пов’язані із збереженням і використанням заморожених репродуктивних клітин, необхідно розглядати не інакше як виклик (насамперед, в юридичній і медичній площині) для подальшого розвитку цього напрямку.

Не всі наслідки цієї повномасштабної війни можна передбачити, але там, де є можливість знизити ризик, надати щось на кшталт страховки чи можливості здійснити вибір (зокрема, скористатися замороженими репродуктивними клітинами, щоб народити бажану дитину, чи відмовитись), убезпечити від психологічних травм, це варто робити.

Світлана Аксьонова, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України