Демографічна криза: чому песимістична оцінка може виявитися навіть оптимістичною

Демографічна криза: чому песимістична оцінка може виявитися навіть оптимістичною

Впродовж 1998-2005 років Україна виокремлювалася серед європейських держав найнижчим рівнем народжуваності. Починаючи з 2006 року позиція нашої країни у рейтингу за рівнем народжуваності стала поступово підніматися, чому немалою мірою сприяло запровадження у 2005 році вагомої допомоги при народженні дитини. Ситуація змінилася з початком воєнного конфлікту у 2014 році. Погіршення умов для дітородної активності призвело до того, що у 2021 році – напередодні повномасштабного вторгнення – Україна повернула собі статус країни з найнижчим у Європі рівнем народжуваності. Повномасштабна агресія рф проти України зумовлює обставини, коли наша країна матиме найнижчий рівень народжуваності не лише в Європі, а й у світі.

Низький, і ще нижчий


За шкалою оцінки загальних показників народжуваності коефіцієнт нижчий ніж 12 народжених дітей на 1000 осіб населення визначається як "дуже низький", а менший ніж 10 – як "надзвичайно низький". Саме такою була народжуваність протягом усього періоду незалежності України.

Стрімке зниження дітородної активності, спричинене соціально-економічною кризою у 1990-х роках, зупинилося у 2001 році на рівні 7,7 народжених на 1000 населення. Певне пожвавлення дітонароджень зумовило перехід від надзвичайно низького до дуже низького рівня народжуваності. Втім, "дуже низький" і тим паче "надзвичайно низький" рівень, до якого Україна повернулася вже у 2017 році (ще до початку повномасштабної війни) свідчать про демографічну кризу і необхідність протидії подальшому зниженню рівня народжуваності. Варто зазначити, надзвичайно низький рівень народжуваності є першорядною проблемою не лише у нашій країні, але й у багатьох постіндустріальних суспільствах. В 2021 році в Україні на кожну 1000 осіб народжувалось 7,3 дітей (а помирало 18,5 осіб).

Порівняння з іншими країнами часто затрудняється тим, що світові рейтинги переважно формуються на основі оцінок, а не фактично зафіксованих даних. У випадку України труднощі виникають ще й стосовно кордонів, у яких розглядається населення країни. Як правило, виконується декілька варіантів оцінок, що надає змогу краще проаналізувати можливі наслідки. Втім, оприлюднений на сайті The World Factbook рейтинг за оцінками 2023 року показує, що Україна вже займає найнижчу позицію (228 місце із 228 країн), а загальний коефіцієнт народжуваності знаходиться на рівні 5,8 народжених дітей на 1000 населення, що у цілому збігається з оцінкою цього коефіцієнта, проведеною науковцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України. Відразу ж зауважу, що йдеться про збіг з оцінкою за оптимістичним варіантом.

Сумарний показник народжуваності точніший за загальний коефіцієнт народжуваності

Загальні коефіцієнти, хоча й широко використовуються, але зазнають вагомого впливу вікової структури, адже за рівних інших умов у населенні з більшою часткою молоді народжуватиметься більше дітей. Тому демографи віддають перевагу сумарному показнику народжуваності, який показує кількість дітей у розрахунку на 1 жінку дітородного віку.

В Україні за мирних часів інтенсивність народжуваності була найнижчою у 2001 році: сумарний показник становив 1,08 народжень на 1 жінку (або 108 народжень у розрахунку на 100 жінок).

Напередодні повномасштабного вторгнення, у 2021 році, за даними Державної служби статистики України і без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській сумарний показник народжуваності був на рівні 1,16 народжень на 1 жінку.

Серед європейських країн ще нижчий показник мала Республіка Мальта (1,13). Також надзвичайно низькою народжуваністю у Європі характеризуються Іспанія та Італія, але у 2021 році Іспанія зуміла втриматись на рівні попереднього року (1,19 народжень на 1 жінку), а Італія навіть зробила невеличкий крок у бік підвищення (1,25 народжень у розрахунку на 1 жінку).

Найнижчий рівень народжуваності серед країн усього світу має Південна Корея: у 2021 сумарний показник народжуваності становив 0,81 народжень на 1 жінку, а за оцінками 2022 р. спустився до 0,78. Науковці цієї країни намагаються з’ясувати чинники негативної демографічної тенденції, зокрема, звертають увагу на підвищення вартості життя, високу оплату за навчання, трансформацію шлюбних стосунків, особливо серед молоді, вимоги дотримуватися ґендерної рівності в усіх сферах діяльності, суперечності між культурою праці і сімейним життям тощо. Уряд цієї країни схвильований зменшенням питомої ваги осіб працездатного віку у населенні, на що вказують прогнози, та ініціює різні заходи для поліпшення ситуації.

У цьому дописі немає наміру проаналізувати чинники, чому попри зусилля влади рівень народжуваності у Південній Кореї продовжує знижуватися, але й неможливо оминути факт "тривожного сусідства", тим більше, що час від часу Північна Корея немовби випробовує міцність сусіда небезпечними "витівками", як це вже сталося на початку поточного року.

Навіть за відносно оптимістичним сценарієм за нашими розрахунками у 2023 році на підконтрольній території України рівень народжуваності буде нижчий за 1,0 (нагадаємо, що для простого відтворення, за якого чисельність населення принаймні не зменшується, необхідно, щоб сумарна народжуваність досягала хоча б 2,1 народжень у розрахунку на 1 жінку). Через брак необхідної інформації наразі неможливо точно розрахувати цей показник, тому оцінки варіюють від майже 1,0 до 0,7 народжень у розрахунку на одну жінку. Але, не виключено, що в умовах війни і непередбачуваності оцінка, яку ми наразі розглядаємо як песимістичну, може виявитися, що й така оцінка була доволі "оптимістичною", і за таких обставин вже можна говорити про демографічну катастрофу.

Аксьонова Світлана, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України

Головне