Україна планує почати контрнаступ протягом квітня-травня. Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що терміни наступу пов’язані з погодними умовами, додавши, що він планується за кількома напрямками.

Складові успішного контрнаступу 

Для успішного наступу нам необхідно, щоб склалося чотири складові, а саме: люди, важка техніка та артилерія, набої та снаряди для артилерійських систем і твердий ґрунт.

Чисельний склад наших військовослужбовців можна вважати цілком достатнім для наступальних дій.

Танки, БТР, БМП, РСЗВ та  ін., ми вже достатньо отримали від наших партнерів-союзників у цій війні. 

Наші військовослужбовці пройшли відповідну підготовку та можуть вести бойові дії на західній техніці не гірше, ніж вояки країн НАТО. Інструктори, що навчали наших воїнів, були приємно здивовані, з якою швидкістю наші  опановують новітню для них техніку.

Єдиним недоліком у справі постачання нам зброї можна вважати темпи цього постачання. Нам би хотілось швидше! Але союзники роблять ці постачання в залежності від своїх технічних, логістичних та юридичних можливостей. Верховенство Закону в демократичних та цивілізованих країнах примушують їх рухатись виключно “по букві” Закону, а це, на жаль, інколи викликає певну затримку.

Щодо снарядів.
Дуже обнадійливо виглядає рішення про надання Україні щонайменше одного мільйону снарядів протягом року. Це не може не стати в нагоді для планування та здійснення наступальних операцій   нашими ЗСУ.

Про погоду.
Цілком зрозуміло, що важкий ґрунт, простіше кажучи багнюка, не дає можливості застосовувати важку гусеничну  техніку, а тим більш колісну. Саме тому наше військово-політичне керівництво та іноземні фахівці прогнозують початок контрнаступу ЗСУ на кінець весни або початок літа.

Оборона Бахмута

У багатьох з нас часто виникає питання чи потрібно нам вести такі важкі бої та продовжувати утримувати місто Бахмут, чи не краще було відвести війська?

Тут може бути тільки одна відповідь: ні, не краще.

На це є декілька причин:

• На цьому напрямку ворог несе величезні втрати, особливо у живій силі. За нашими військовими оцінками, тільки на бахмутському напрямку росіяни втрачають у середньому 500 осіб убитими або пораненими за день. А це означає, що вони там швидко вичерпують свої наступальні можливості. Звідси принципове рішення нашого командування: утримувати Бахмут, попри власні втрати. Бо його оборона обмежує можливості росіян і дає нам стабільність на всій лінії фронту;
• Для росіян Бахмут має не стільки військове, скільки політичне значення. Не будучи в змозі досягти суттєвих успіхів на інших ділянках фронту їм вкрай потрібно у своїх ЗМІ показати для свого населення хоч якісь успіхи у війні. Тому вони не шкодують та не будуть шкодувати своїх солдат, посилаючи їх хвиля за хвилею на “м’ясні штурми”;
• З 45 тисяч “вагнерівців” восени минулого року на сьогодні залишилось менше 6 тисяч. Тобто майже 40 тисяч цих “вояк” було знищено нашими ЗСУ. Можна вважати що ПВК “Вагнер” на сьогодні існує “юридично”, а фактично це вже не повноцінна бойова одиниця;
• Президент Зеленський, коментуючи бої навколо Бахмута зазначав, що втрата цього міста може посилити тиск з боку РФ на наших партнерів, щоб вони почали пропонувати Україні розпочати якісь незрозумілі "мирні перемовини"  з окупантом. До того ж, як зауважив Президент, що у випадку відводу наших військ з цього міста, може навіть посилиться тиск щодо "перемовин" навіть в середині Країни.

Настрої ворога

Можна зробити висновки, що дії наших ЗСУ в обороні сьогодні є виправданими та фаховими. 

Так саме можна стверджувати, що підготовка контрнаступу йде чітко за планом, розробленим нашим генеральним штабом. Сил та засобів в нас вистачає для серйозних та потужних наступальних дій. Не менш важливий факт, ворог вже не просто має низький моральний рівень та небажання воювати, а почав нас боятись. Нашого фахового військового рівня, нашої сучасної високоточної зброї. 

Ворог почав нас боятися ПАНІЧНО.

Олексій Гетьман, військовий аналітик