Понад 55% російської нафтопереробки зупинено. Цю цифру Зеленський назвав після доповіді Драпатого, і стрічка одразу відповіла: Reuters же пише про 30%, хтось прикрашає.
Не прикрашає ніхто. Це дві різні лінійки, і якщо їх сплутати, легко проґавити головне: що зараз відбувається з російськими заводами.
Reuters міряє одну хвилю. Галузеві джерела агентства склали потужність тільки тих НПЗ, по яких прилетіло з кінця жовтня: близько 300 тисяч тонн на добу з приблизно 930 тисяч загальних. Третина країни за кілька тижнів. За один тиждень збої були на 9 із 35 великих заводів.
Українська цифра накопичувальна: усе, що вибито раніше і досі не працює. Вона росла поступово. Генштаб говорив про 45% проєктних потужностей, потім Хмара про 51%, тепер Зеленський про 55%. Хвиля на третину потужностей додала лише кілька пунктів, бо частину старих пошкоджень росіяни встигли залатати, і ці заводи з рахунку випали. Методику Київ не публікує, тож перевірити 55% незалежно неможливо. Але сам ряд правдоподібний і з даними ринку не сперечається.
Тому важливіше дивитися, куди саме били останнім часом. Кириші, другий за потужністю завод Росії, стоять під Петербургом, далеко від фронту. У Волгограді, за даними Генштабу, уражено чотири установки первинної переробки одразу: АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 і АВТ-6. Це завод на 15 млн тонн на рік, який, за тими ж даними, заправляє південне угруповання й авіацію, що бʼє по нас. Далі Нижньокамськ у Татарстані, НПЗ і нафтохімія поруч. Генштаб підсумовує: з початку хвилі завдано ударів по всіх пʼяти найбільших заводах Росії.
Влучання в резервуар дає гарну картинку пожежі й ремонт за тиждень. Вибита установка первинної переробки означає чергу на обладнання, яке під санкціями дістати важко, і місяці простою. Чотири установки на одному заводі – це вже питання, що запускати першим і з чого.
Уся кампанія тримається на простому розрахунку. Росія втримує внутрішній ринок, поки ремонтує швидше, ніж ми повертаємося. Кожен повторний удар по щойно залатаному заводу зсуває цей розрахунок на наш бік. Москва тим часом, за даними Reuters, намагається наростити експорт дизеля: валюта їй потрібніша за повні баки вдома.
Зеленський називає це далекобійними санкціями, і термін точніший, ніж здається. Санкція діє, доки її не зняли. Звичайні санкції Вашингтон може помʼякшити одним указом, ці – ні. Тож сперечатися про 30 чи 55 марно. Рахувати варто інше: скільки заводів, вибитих місяць тому, досі стоять. Поки ця цифра не падає, в України на переговорах є аргумент, який не залежить від настрою в Білому домі.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”