Що означає ця зустріч для нас українців? Версій було дуже багато, від ніяких стратегічних рішень не було прийнято, до історична зустріч, про яку згадуватимуть. Відразу скажу по суті, що важливо для нас пересічних громадян України – третя світова тимчасово відкладається (може четверта, кому як подобається), але не скасовується зовсім. Два ідеологічно протилежних режими продовжать гостро конкурувати, але намагатимуться це робити наскільки це можливо більш конструктивно в умовах руйнації старих правил взаємодії у світі.

Чому ця зустріч взагалі відбулася?

Зустріч між двома лідерами біполярного світу була вимушена, бо жодна з протиборствуючих сторін не змогла отримати вирішальної перемоги на даному історичному відтинку часу. А боротьба загострилася після засідання Великої двадцятки на о.Балі у листопаді 2022 року, коли світ став біполярним (особиста зустріч президента США Байдена та голови КНР Сі Цзіньпіня), тривала протягом року, як на міжнародних площадках (Велика сімка, Велика двадцятка, БРІКС, ООН, Один пояс, один шлях, форуми Формули миру) так і в різних регіонах світу (Близький Схід, Східна Європа, Індо-тихоокеанський регіон) і у різних сферах (від інформаційної до економічної та технологічної). Але і президент США Байден і керівник КНР Сі Цзіньпінь зрозуміли, що у теперішній момент, як США так і Китай, ослаблені економічно і політично, а якщо спробувати вирвати перемогу силовим шляхом - то це неодмінно нова світова війна із застосуванням ядерної зброї.

Крім того, на економічну ослабленість США, наклалася політична передвиборча, яка певною мірою ослаблювала Байдена як перемовника в очах Сі, який щойно переобрався. Передвиборча президентська гонка в США за цю посаду, як ми бачимо, буває настільки запеклою, що інколи партійні інтереси переважають над загальнонаціональними, як наприклад, триваюче у Конгресі перешкоджання Байдену протистояти стратегічним супротивникам США на зовнішньому контурі, натомість вимагаючи вирішення внутрішніх проблем США.

Зараз  Байден як і Сі продовжують втрачати позиції в середині країн більшою мірою через внутрішньо економічні проблеми. А вирішенню цих проблем у свою чергу заважає безпекова ситуація в світі. При цьому, в цих умовах у більш виграшній ситуації лишається КНР, тому що у персоналістських режимах ви не тільки не знайдете достовірної і повної інформації про реальний стан в економіці, але й не побачите вуличних демонстрацій. І зовсім інша ситуація у демократичному середовищі, де всі ваші прорахунку вам пригадають, як ваші політичні опоненти, так і суспільство  і преса. Тому в цих умовах, коли росія зруйнувала всю систему безпеки, побудовану на правилах, і занурила світ у безпекову турбулентність, а нова система безпеки ще не створена, бо може утворитися лише по результатах великої війни, двом лідерам світу треба було діяти невідкладно, щоб зупинити цей хаос, бо в цих умовах вирогідність зіткнення і тієї самої ядерної війни кратно зростала. А якщо війна, про яке економічне поліпшення і реалізацію стратегічних планів можна говорити?

До чого все-таки домовились Байден і Сі Цзіньпінь?

Точно про що йшлося на цих зустрічах ми з вами дізнаємося набагато пізніше, бо навіть люди, які були присутні на тих перемовинах особисто зараз не ділитимуться такою чутливою інформацією. Зараз ми можемо лише аналізувати інформацію з відкритих джерел, розподіляючи її на основну - головну - важливу.

Спробуємо разом зробити свій дуже короткий варіант аналізу. Основне – сторони вирішили разом відійти від прірви збройного протистояння, але при цьому не змінили своїх позицій і підходів до російсько-української війни, війни ХАМАС і Ізраїлю та з Тайванського питання. Про незмінність позицій Китаю принаймні заявили у МЗС КНР по результатах зустрічі. Що означає, що Китай лишається нейтрально проросійським і не хотів би повного програшу росії у війні, при цьому подальше послаблення росії його влаштовує, бо це одночасно ослаблюватиме і Захід.

Тайванське питання було основною червоною лінією для КНР і вони позначили свою позицію, що процес поглинання Тайваню триватиме незалежно не від чого, бо стратегія КНР на відродження нації передбачає повернення усіх раніше втрачених ним територій. При цьому КНР виступив проти триваючого озброєння Тайваню США, а США заявили про неприйнятність захоплення острову військвим шляхом, при цьому визнаючи Тайвань невід’ємною частиною Китаю. Китай у свою чергу заявив те, що хотіли почути в США, що він не збирається кидати виклик США і "змістити Америку" як світову наддержаву і не готується до вторгнення на Тайвань. По війні Хамас та Ізраїлю Китай виступає за припинення вогню та виконання резолюцій ООН по створенню двох держав. У результаті Байден назвав ці перемовини з Сі "одними з найбільш конструктивних та продуктивних за всю нашу історію", а Зеленський корисними для України.

Головне – вирішили налагодити додаткові канали зв’язку, бо це зупинить і зменшить спіраль протистояння і зробить процес конкуренції між двома сторонами більш керованим і безпечним. Відновлено гарячу лінію, як між політичними лідерами, так і між військовими відомствами двох країн, після майже річної паузи.

Важливе – з’явилися домовленості по ряду питань в економічній сфері і сфері контактів на рівні суспільств двох держав, що також сприятиме розрядці ситуації. Зокрема прозвучало, що КНР збільшить закупівлю американської сої на 3 млн.т, зніме заборону на придбання літаків Боінг 737 МАХ та дозволить збільшити кількість авіарейсів між двома країнами.

Також схоже друга "опіумна війна" між Заходом і Китаєм відміняється, або буде, принаймні, узята під контроль. США звернулися до КНР з проханням зменшити постачання закордон хімічних сполук, з яких виробляють синтетичний наркотик фентаніл, бо ланцюжок постачання наркотику до США проходив через Мексику, КНДР і вів начебто до китайських хімічних лабораторій, де готувалися початкові хімічні сполуки.  

Підсумок

Схоже, що сторони не піднімали, нажаль, питання нерозповсюдження, не застосування та не загрозу ядерною зброєю, хоча за логікою деескалації це питання мало б бути першим на порядку денному двох лідерів біполярного світу, бо воно ключове для міжнародної безпеки.

Не чути було і про обговорення політичних стратегій двох країн, як це оголошувалося у ході підготовки цієї зустрічі, коли головний китайський дипломат пан Ван І прибув наприкінці жовтня 2023 р. у США. Це означає, що дискусії на ці та інші важливі теми можуть продовжиться на двосторонньому експертному рівні, а відповідно ми можемо стати свідками започаткування стратегічного діалогу між лідерами біполярного світу. А діалог завжди краще війни.

Скоріш за все в унісон з цією зустріччю відбудеться і саміт КНР-ЄС 7-8 грудня 2023 року, де також в результаті будуть досягнуті частково позитивні результати для сторін. При цьому нагадаю, що у червні 2023 року ЄС модернізував свою стратегію розвитку стосунків з Китаєм де, червоною лінією проходять ідеї диверсифікації та зниження ризиків у стосунках з КНР. Однак загально світова ситуація та приклад США змушують ЄС йти на діалог з Китаєм. Це зміцнить його позиції в світі, так як дасть йому можливість поновити збут своїх товарів на двох найбільш ліквідних ринках світу – в ЄС та США, що продовжить тренд на поглиблення залежності Заходу від Китаю та його позиції і рішень.

Для України цей тренд повільний, не зовсім помітний, тому надзвичайно небезпечний, бо з точки зору Китаю "історично Україна - це частина російської імперії", а приєднання нашої держави до ЄС і НАТО - руйнує статус кво євразійської системи безпеки, бо Європа зміцнюється за рахунок послаблення росії. Через наших союзників, згодом це зробить і нас частково залежними від рішень Пекіну.

Як бачимо для України у 2024 році тренди буть розгортатися не зовсім позитивні, а саме зменшення або можливе припинення допомоги від ЄС та США, а також їхнє бажання знайти спільні точки дотику з КНР, щоб уникнути гарячого протистояння. Все це робить нас заручниками цих міжнародних обставин і потребує невідкладної підготовки на державному рівні антикризового плану дій на наступний рік і мобілізації усіх ресурсів держави, щоб зненацька не опинитися перед змальованою вище реальністю.

Руслан Осипенко, український дипломат, експерт міжнародник