Війна Ізраїлю та Хезболли: чому ЦАХАЛ заходить у Ліван і до чого це призведе

Війна Ізраїлю та Хезболли: чому ЦАХАЛ заходить у Ліван і до чого це призведе

Обмежені рейди на півдні Лівану, спрямовані проти сил Хезболли – так в Ізраїлі сповістили про нову фазу війни, яка розпочалася ввечері 30 вересня. За тиждень до річниці вторгнення ХАМАС в Ізраїль та напередодні свята початку нового року, відбувається третє вторгнення в Ліван. Що треба знати про війну між Хезболлою та Ізраїлем, розповідає "Ми – Україна".

76 років протистояння

У 1948, після офіційного заснування держави Ізраїль, Сирія, Трансйорданія, Єгипет, Ірак та Ліван оголосили їй віну, відому як Перша арабо-ізраїльська. Вона тривала майже десять місяців до 10 березня 1949 року. Під час війни ліванська армія зайшла у північну Галілею, проте війська Ізраїлю згодом відкинули її та окупували південний Ліван.

Протистояння закінчилося угодами про перемир'я, зокрема з Ліваном – 23 березня 1949 року. Після війни понад 700 тис. палестинців перемістилися і близько 100 тис. з них – у Ліван. Хоча 76 років тому війська Ізраїлю вперше окупували південний Ліван, це не було безпосередньо вторгненням. Перше відбулося через три десятиліття, у 1978 році.

До того часу Організація визволення Палестини (ОВП) та інші палестинські групи сформували на півдні Лівану квазідержавне утворення. ОВП була заснована у 1964 р. та відтоді здійснювала теракти та атаки, а згодом і рейди на територію Ізраїлю. У березні 1978 року відбулося перше успішне вторгнення Ізраїлю в Ліван – операція "Літані". Як відповідь на вбивство бойовиками ОВП 35 мирних ізраїльтян у захопленому ними автобусі.

операція_літані.jpg (139 KB)

Ізраїльскі солдати підчас операції "Літані"

Тоді Радбез ООН заснував миротворчі сили у Лівані (UNIFIL), щоб забезпечити вихід Ізраїлю з території. ЦАХАЛ передав свої позиції Армії південного Лівану. Проте бойовики палестинських угруповань атакували і UNIFIL, і Ізраїль.

У 1976 році Ізраїль надавав допомогу ліванським християнським збройним формуванням у їхньому протистоянні ОВП у триваючій в країні громадянській війні. Внаслідок операції "Літані" Ізраїль створив на півдні Лівану зону безпеки із переважно християнським населенням.

У 1982 році громадянська війна у Лівані була у розпалі. З метою безпеки північного Ізраїлю, для убезпечення його населення від атак бойовиків, у південному Лівані Ізраїль здійснив друге вторгнення. Внаслідок операції ЦАХАЛ дійшли до Західного Бейруту. З його території війська згодом вийшли, проте утримували південь країни.

бейрут_1982.jpg (296 KB)

Палестинський боєць у Бейруті, липень 1982 р.

Того ж 1982 року в Лівані за фінансової підтримки Ірану, натхненна Іранською революцією та підготовлена Корпусом вартових ісламської революції, була заснована Хезболла. Це як політична партія, так і збройне угрупування ліванських мусульман-шиїтів. У 1985 році угрупування опублікувало маніфест, в якому знищення Ізраїлю визначене в якості мети. Хезболла як збройне формування не була розформована після завершення громадянської війни в Лівані у 1990-1991 роках, а політичне крило у 1992 році здобуло місця у парламенті країни з роками розширивши там свою присутність.

У 2000 році ізраїльські війська вийшли з півдня Лівану відповідно до резолюції Радбезу ООН. Контроль над територію за іншими резолюціями мав відновити Ліван, проте фактичний лишився за Хезболлою. Протягом шести років між Ізраїлем та Хезболлою відбувались сутички. Вони тривали до середини літа 2006 року.

В липні 2006 року Хезболла запустила по Ізраїлю ракети та зайшла на територію, вбивши вісьмох солдатів та захопивши у полон двох. 13 липня, наступного ж дня, Ізраїль атакував з суші, моря та повітря, запровадив повну блокаду, яка тривала до вересня 2006 року. 11 серпня Радбез ООН ухвалив резолюцію про припинення вогню, яку прийняли Ізраїль, Ліван і Хезболла. Ізраїль та Хезболла заявили кожен про свою перемогу.

війна_ізраїль_ліван_2006.jpg (483 KB)

Ізраїльські солдати виходять з Лівану, серпнеь 2006 року

З того часу Хезболла продовжувала атакувати Ізраїль, отримуючи удари у відповідь. 7 жовтня 2023 року ХАМАС вторгся в Ізраїль. Наступного ж дня Хезболла здійснила атаку по цілях в країні. Свою підтримку ХАМАС оголосили підтримувані Іраном єменські хусити. Тож майже рік Ізраїль веде війну на трьох фронтах: на своєму північному – із Хезболлою, на півдні – із хуситами в Ємені, в Газі – із ХАМАС. До того ж потенційно може відкритися й четвертий фронт – на Західному березі річки Йордан.

Перед початком третього вторгнення

27 липня цього року Хезболла вдарила ракетою по місту Мадждаль-Шамс, яке знаходиться на контрольованих Ізраїлем Голанських висотах. Вона влучила у стадіон, де знаходилися підлітки, 12 із них загинули.

Після кількох днів підготовки, Ізраїль відповів. В ніч з 30 на 31 липня у Бейруті було знищено Фуада Шукра, військового лідера Хезболли та радника очільника організації Хасана Насралли. Шукр був у міжнародному розшуку, за нього пропонували винагороду у $5 млн. Його сфера відповідальності, зокрема, ракетні атаки.

За кілька годин після удару по іранським проксі, вже в столиці Ірану Тегерані був знищений політичний лідер ХАМАС Ісмаїл Ганія. Хоча Ізраїль не говорив про те, що це була влаштована ним операція, Іран зачаївся і всі очікували на військову відповідь. Проте не напряму, а через Хезболлу. Тоді Насралла заявив, що Ізраїль перетнув червоні лінії та пообіцяв лють та помсту "на всіх фронтах, які підтримують Газу".

"Ми більше не говоримо про окремі фронти. Це відкрита кампанія на всіх фронтах, і немає сумніву, що увійшла в нову фазу", - заявив Насралла.

Проте зібратися із силами і вдарити у відповідь іранські проксі не встигли.

17 вересня одночасно в Лівані та Сирії вибухнули тисячі пейджерів, які належали членам Хезболли. Щонайменше 13 осіб загинуло та близько 4000 були поранені. 18 вересня відбулася друга хвиля вибухів комунікаційних пристроїв, у тому числі рацій.

19 вересня в Ізраїлі сповістили про удар по сотням ракетних установок на півдні Лівану, а 20 вересня відбулася атака по Бейруту, в результаті якої загинув військовий командир Хезболли Ібрагім Акіл та ще 15 членів угрупування.

21 вересня ВПС Ізраїлю атакували 400 об'єктів Хезболли в Лівані, включно із ракетними установками та військовою інфраструктурою. 22 вересня відбулися взаємні ракетні обстріли Ізраїлю та Лівану.

23 вересня в Ізраїлі закликали мешканців південного Лівану покинути його та за кілька годин відбулося 1300 авіаударів. Внаслідок них загинули мінімум 558 осіб – найбільша кількість за один день у Лівані за останні десять років. Ввечері того дня Ізраїль знову вдарив по Бейруту, по квартирі, де перебував командир південного фронту Хезболли Алі Каракі.

24 вересня перестрілка продовжується, а 25 вересня Хезболла вперше запустила далекобійну ракету в бік центру Ізраїлю, на Тель-Авів.

26 вересня США та Франція за підтримки інших членів G-7 запропонували 21-денний план припинення вогню між Ізраїлем та Ліваном. Проте прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху його відкинув. В країні сповістили, що під час удару по Бейруту був вбитий командувач повітряними силами Хезболли Мохаммед Хусейн Сарур.

27 вересня Нетаньяху на Генасамблеї ООН заявив, що Ізраїль перемагає іранських проксі на кількох фронтах.

"У мене є послання для тиранів з Тегерану. Якщо ви вдарите по нам, ми вдаримо по вам. В Ірані немає місця, до якого б не дотягнулася довга рука Ізраїлю. І це стосується всього Близького Сходу", - заявив він.

Того ж дня відбувся удар по Бейруту і вже з'явилися чутки, що був вбитий очільник Хезболли Хасан Насралла. 28 вересня це підтвердили в Ізраїлі, згодом – в Хезболлі. Також стало відомо, що разом із ним загинув генерал Аббас Нілфорушан, заступник командувача з операцій КВІР.

місце_ліквідації_Насралли.jpg (454 KB)

Південне передмістя Бейруту, де був ліквідований Хасан Насралла

29 вересня Ізраїль вдарив по електростанції та порту в місті Ходейда в Ємені та продовжив атаки по цілям у Лівані. Щодо Лівану Ізраїль запровадив військову блокаду, заборонивши посадку вантажних літаків з Сирії та Ірану в Бейруті.

ходейда.jpg (55 KB)

Порт в Ходейді

30 вересня ЦАХАЛ почав обмежені рейди на південь Лівану вздовж кордону Ізраїлю та проти сил Хезболли. Там сказали, що вторгнення "цілеспрямоване та обмежене". Сухопутні війська діють за підтримки авіації та артилерії.

Чи є знову ризик великої війни?

Протягом останніх кількох тижнів президент США Джо Байден говорив про стриманість.

"Дипломатичне рішення все ще можливе. Фактично це залишається єдиним шляхом до тривалої безпеки, - заявив він під час останньої промови в ООН, - Повномасштабна війна ні в чиїх інтересах".

Про те, що "дипломатичний курс є найкращим" також казав держсекретар США Ентоні Блінкен. Через це американські ЗМІ зараз по-різному трактують взаємовідносини США-Ізраїль на тлі вторгнення в південний Ліван.

У CNN вказали на розкол та напруженість між Ізраїлем та США, на глядацьку роль адміністрації Байдена, публічну зневагу президента з боку Нетаньяху. У The Washington Post, цитуючи речницю Пентагону Сабріну Сінгх, зазначили, що розмах ізраїльської кампанії проти Хезболли здивувала адміністрацію, а ліквідацію Насралли міністр оборони Ллойд Остін був заскочений зненацька.

У Politico ж розповіли, що у приватному порядку Білий дім схвалив рішення Ізраїлю посилити військовий тиск на Хезболлу. Хоча там кажуть, що одностайності в адміністрації не було, проте радник президента Амос Хохштейн та координатор Білого дому з питань Близького Сходу Бретт Макгурк передали Ізраїлю згоду США на широку стратегію Нетаньяху.

З опублікованої розмови Ллойда Остіна та міністра оборони Ізраїлю Йоава Ґаланта виходить, що вони погодилися "з необхідністю демонтажу атакуючої інфраструктури вздовж кордону, щоб гарантувати, що ліванська Хезболла не зможе здійснити атаки на північні громади Ізраїлю в стилі 7 жовтня".

Чи вибухне ж внаслідок вторгнення повноцінна масштабна війна в регіоні, пояснив експерт з питань Близького Сходу Джонатан Панікофф, залежить від того, як Хезболла, Іран та Ізраїль долатимуть свої нинішні труднощі. Хезболла обезголовлена після ліквідації Насралли та інших командирів та посадовців, відверто не може стримати Ізраїль, але може втратити легітимність в очах своїх бойовиків та прихильників, якщо не відповість. Проте відповідь залежить від Ірану.

Іран, вказав експерт, саме у широкомасштабній війні в регіоні не зацікавлений. З усіх іранських проксі саме Хезболла отримувала найбільше зброї та фінансування. Проте Ізраїль має військову перевагу і проти угрупування, і проти Ірану. Це показали події у квітні цього року. Тоді Ізраїль ліквідував командувача Кудс КВІР у Сирії та Лівані Мохаммада Реза Захеді в посольстві Ірану в сірійській столиці Дамаску. У відповідь Іран вперше і поки востаннє вдарив ракетами та безпілотниками по Ізраїлю. Той, за підтримки союзників, відбив атаку. Якщо зараз Іран піде на військову відповідь, це не стримає Ізраїль.

"І Тегерану доведеться рахуватися з проблемою ведення ширшої регіональної війни сьогодні, яку він, ймовірно, не зможе виграти ні військовим, ні дипломатичним шляхом. Це ризикує поставити під загрозу головну мету Ісламської Республіки – безпеку режиму", - пояснив Панікофф.

Розміщення сухопутних військ Ізраїлю у Лівані, зазначив він, несе ризик довгого протистояння місцевості, яку противник знає краще. До того ж армія втомлена війною в Газі.

Але якщо Хезболлу вдасться витиснути з півдня Лівану, далі постане питання – як Ізраїлю закріпити успіх. Навіть без переростання конфлікту у широкомасштабну війну, вторгнення знову ризикує перетворитися на окупацію. Попередня тривала 22 роки, хоча також мала бути тимчасовою і задля безпеки на півночі Ізраїлю. Тут свою роль і зможе відіграти союзник, який поки Ізраїль підтримує.

"З точки зору уряду США, зменшення можливостей Хезболли не є поганою справою. Швидше завдання Сполучених Штатів полягає в тому, щоб ця ескалація не втягнула весь регіон у війну. Регіон – це трут, - розповів директор програми Близького Сходу в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Джон Б. Алтерман, - Вже є проблеми зростання насильства на Західному березі річки Йордан, йде війна в Газі, і Іран, безсумнівно, бере участь у багатьох регіональних діях, включаючи загрози хуситів судноплавству в Червоному морі. Хоча адміністрація Байдена стурбована тим, що ситуація може вийти з-під контролю, існує й ширший контекст. Коли Ізраїль вдавався до військових дій у минулому, уряд США часто чекав кілька тижнів, перш ніж намагатися повернути ситуацію назад".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як через 45 років після Ісламської революції Іран став частиною нової "осі зла".

Головне