6-9 червня європейські виборці віддали голоси за національні партії, які представлятимуть їх в Європейському парламенті. Перші вибори після Брекзиту та в умовах страшної війни в Європі показали, що ультраправі наростили підтримку електорату. Де результати виявилися найбільш значущими, як це може вплинути на політичний ландшафт Європи та чому вибори до ЄП важливі для нас, розповідає "Ми – Україна".

Попередні результати

Європейський парламент – найбільша транснаціональна асамблея у світі, яку на п'ятирічний термін обирають прямим голосуванням понад 350 млн виборців – мешканців ЄС. Проте великі масштаби європейців не завжди приваблювали електорат.

Явка зазвичай була низькою: 45% у 2004 році, 43%  у 2009 та 2014 роках. На попередніх виборах у 2019 вона вже майже сягнула 51%, а цьогоріч, за попередніми результатами, перетнула цю межу. І питання у тому, кого вони обирають.

Як саме відбуваються вибори до ЄП "Ми – Україна" розповідав раніше, як і про кількісний та політичний склад законодавчого органу.

В залежності від населення, місця країн у Європарламенті цьогоріч розподіляють так:

• Німеччина – 96
• Франція – 81
• Італія – 76
• Іспанія – 61
• Польща – 53
• Румунія – 33
• Нідерланди – 31
• Бельгія – 22
• Греція – 21
• Чехія – 21
• Швеція – 21
• Португалія – 21
• Угорщина – 21
• Австрія – 20
• Болгарія – 17
• Данія – 15
• Фінляндія – 15
• Словаччина – 15
• Ірландія – 14
• Хорватія – 12
• Литва – 11
• Словенія – 9
• Латвія – 9
• Естонія – 7
• Кіпр – 6
• Люксембург – 6
• Мальта – 6

Загалом 720 мандатів, тоді як у останній каденції – 705.

Політично Європарламент складається з фракцій, декі утворені ще на початку 50-х років минулого століття:

• Європейська народна партія, правоцентристська (EPP);
• Прогресивний альянс соціалістів і демократів, лівоцентристська (S&D);
• Оновити Європу, центристська (RE);
• Зелені (Greens/EFA);
• Європейські консерватори та реформісти, праві (ECR);
• Ідентичність і демократія, ультраправі (ID);
• Європейські об'єднані ліві (The Left);
• Незалежні.

Маючи частку 69% місць у ЄП попереднього скликання, існувала центристська коаліція у складі EPP, S&D, RE та Зелених. За попередніми результатами EPP отримує 186 мандатів, лишаючись найбільшою в асамблеї, S&D – другі за кількістю, 135 мандатів, RE – 79, Зелені – 53. Усі, крім Європейської народної партії, втратили певну кількість мандатів. Проте коаліцію вдається зберегти, а саме вона забезпечувала підтримку України в Європарламенті.

"У центрі залишається більшість для сильної Європи, і це має вирішальне значення для стабільності. Іншими словами, центр тримається", - запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Проте вибори до транснаціонального парламенту відбувають на національному рівні, мешканцями окремих країн та за національні партії. І європейці похитнули ті, на яких тримається політичне керівництво у кількох країнах, зокрема у ключових, із найбільшою кількістю мандатів: Німеччині та Франції.

"ЄС керується національними урядами навіть більше, ніж прямо обраним парламентом, і E-Day (election day – день виборів, - авт.) досяг успіхів жорстких правих у основних державах-членах, які варіюються від значних до шокуючих", - каже британський історик сучасної історії Європи Тімоті Ґартон Еш, закликаючи не заспокоюватися заявою президентки ЄК.

Успіхи ультраправих

EPP отримала більшу кількість місць, зокрема, завдяки високій та очікуваній підтримці в Іспанії та Польщі – країн з першої п'ятірки за кількістю місць у ЄП. У сусідній Польщі перше місце із рівнем підтримки 37,1% отримала проєвропейська "Громадянська коаліція" прем'єра Дональда Туска. Їй у спину із підтримкою 36,2% дихає консервативна "Право і справедливість", яка входить до складу ECR в ЄП. Це праві, а не ультраправі. Тоді як у Європейському парламенті найщільніша концентрація антиукраїнських та пропутинських настроїв йде від ультраправих ID та окремих незалежних.

"Поляки відчувають, що в такі небезпечні часи краще бути разом із нашими західними союзниками як частиною потужної спільноти. Поляки обрали амбітний Союз", - сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

На виборах до ЄП чинний польський прем'єр зміцнив свої позиції. Святкує перемогу і прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, чия ультраправа партія "Брати Італії" здобула беззастережну підтримку на рівні майже 29%, також укріплюючи ECR. Проте у двох країнах, які мають найбільшу кількість місць у ЄП, національні результати стали драматичними.

Марін Ле Пен із ультраправою партією "Національне об'єднання" отримає 30 місць із 81, яке має Франція. "Відродження" Емманюеля Макрона більше ніж удвічі поступається за рівнем підтримки. Через що французький президент оголосив про розпуск парламенту та позачергові вибори (наступні чергові, як і президентські, були передбачені у 2027 році), які відбуватимуться у два тури: 30 червня та 7 липня.

Ле Пен не стоїть на чолі списку "Національного об'єднання" у ЄП – першим номером є Жордан Барделла. Проте вона головна конкурентка Макрона на президентських виборах, а його друга каденція буде останньою. Її ультраправа, антиміграціна та євроскептична партія входить до фракції ID у Європарламенті.

Зараз у Національній асамблеї, нижній палаті французького парламенту, "Національне об'єднання має 88 місць. За результатами опитувань може отримати від 235 до 265 місць. Попередньо це менше, ніж потрібні для абсолютної більшості 289 мандатів, але перегони тільки починаються, і рішення Макрона багатьох шокувало. Він каже, що позачергові вибори є актом довіри до виборців.

"Нехай слово буде надано суверенному народу – ніщо не відповідає краще за республіканські принципи. Це краще, ніж будь-які домовленості, будь-які ненадійні рішення", - заявив Макрон.

В разі перемоги ультраправих, формування нової коаліції, Макрон призначатиме прем'єра від більшості та опозиційний йому уряд, як це називають у таких випадках, "співжиття". За таких умов уряд здійснюватиме внутрішню політику, президент – зовнішню та оборонну. Розподіл функціоналу передбачений французькою Конституцією

"Партія Ле Пен була надзвичайно критичною щодо політики Макрона відносно росії, виступаючи проти "марних" санкцій на початку війни, а також проти кожної нової ініціативи щодо підтримки України протягом останніх кількох місяців, - каже співробітниця Європейського центру Atlantic Council Леоні Аллард, - Кремль використав ці наративи для підтримки агресивної війни росії. Однак наслідки потенційного приходу партії "Національне об’єднання" до уряду можуть бути пом’якшені інституційною структурою П’ятої Республіки. За часів розділеного уряду президент може виокремити "зарезервований домен" ("domaine réservé") для зовнішньої та оборонної політики, і Україна логічно потрапила б до цієї категорії".

Враховуючи останні рішучі заяви президента про підтримку України, наче і не найгірший варіант.  Проте таке "співжиття" може призвести до некерованості та політичної кризи в країні.

Партії Макрона та Шольца програли на виборах до Європарламенту ультраправим

Вибори до ЄП стали поразкою і для канцлера ФРН Олафа Шольца. Там чергові вибори у Бундестаг мають відбутися наступного вересня, а поки різких рухів немає. Перше місце на виборах до ЄП здобув Християнсько-демократичний союз, членкинею якого є Урсула фонд дер Ляєн та яка входить до EPP у Європарламенті. Соціал-демократична партія Німеччини, представником якої є Шольц, опинилася на третьому місці. Політсила канцлера програла ультраправій "Альтернативі для Німеччини" (AfD), яка отримала 16%.

Успіх цієї сили лякає, з огляду на нацистське минуле країни. Рівень її токсичності настільки високий, що його не витримала навіть пропутинська Ле Пен: з її ініціативи AfD вигнали з фракції ID.

Передвиборча кампанія AfD відбувалася на тлі скандалів із звинуваченнями у відмиванні кремлівських коштів та шпигунстві на користь Китаю. Зв'язки двох головних кандидатів від партії , Максиміліана Кра та Петра Бистрона, розслідували на предмет зв'язків із росією та Китаєм. Врешті партія пішла на вибори без них.

 Партію "Альтернатива для Німеччини" на виборах очолили депутатка Бундестагу Аліса Вайдель та Тіно Хруппала, який порівнював Україну із Третій Рейхом

Вишенькою на торті стала заява Кра про те, що не всі офіцери СС були злочинцями, чого Ле Пен і не витримала. Але німецькі виборці вирішили, що така партія більш гідна представляти їх у Європарламенті, ніж СДПН. До того ж AfD здобула перемогу у східній Німеччині, де вже у вересні цього року відбудуться регіональні вибори.

У сусідів України на виборах до ЄП ситуація виглядає не так болюче. Ліберальна прозахідна група "Прогресивна Словаччина" перемогла партію популіста, проросійського прем’єр-міністра Роберта Фіцо лише через кілька тижнів після замаху на нього. Популістська партія "Фідес" прем'єра Угорщини Віктора Орбана перемогла на виборах, проте втратила значну підтримку. Шмат електорату, 29% голосів та сім місць у ЄП, здобула партія "Тиса" колишнього члена "Фідес", а нині опозиціонера-новачка Петера Мадяра. І це на тлі того, як Угорщина у липні головуватиме у Раді ЄС.

Віктор Орбан та Петер Мадяр

Успіх ультраправих не був несподіванкою. Як нагадує Кас Мадде, професор міжнародних відносин UGAF Стенлі Вейда Шелтона в Школі громадських і міжнародних відносин Університету Джорджії, опитування на це вказували, проте здобутки не мають ознак чіткої європейської тенденції. До прикладу, вони були значно меншими у північній Європі.

"Ультраправі отримали приблизно кожне четверте місце та кожен п’ятий голос у Європі. Причому справжнє питання ніколи не було в тому "чи втримається центр?", а скоріше "який центр утримається?" І в цьому сенсі вибори демонструють менш позитивну історію. Зрештою, найбільша група в новому парламенті, EPP, взяла на озброєння ключові питання та рамки ультраправих у своїй кампанії та керуватиме більш правим способом, ніж раніше – з допомогою або без допомоги роз’єднаних ультраправих", - каже Мадде.

Він зазначає, що насправді, незважаючи на успіх, арифметично ультраправі представляють меншість європейських виборців, і це треба постійно доносити до центристської коаліції у Європарламенті, щоб там дійсно встояли на своїх позиціях.

Саме через національні наслідки та перемоги на рівні країн тривога, а особливо для України, є обґрунтованою.

Що після виборів до Європарламенту?

"Незважаючи на те, що різкі праві партії розділені щодо України, Мелоні наразі є однією із сильних прихильниць країни, яка перебуває у війні, чистий вплив цих результатів буде негативним. У Німеччині приблизно чверть голосів дісталася партіям – жорстко правим (AfD), жорстким лівим (Die Linke) і цікавій популістській суміші двох (Альянс Сари Вагенкнехт), які відстоюють версію "миру", яка фактично означає українську капітуляцію. На жаль, соціал-демократи Шольца виявляють явні ознаки спокуси заспокоїти цих умиротворювачів. Континентальні та глобальні наслідки перемоги фашистської росії президента володимира путіна ще більше наблизили б Європу до повернення до її поганих старих часів", - констатує Тімоті Еш.

Поки горить Харків та наша планета, говорить історик, у Брюсселі вирішуватимуть, хто яку посаду обійме та яка партія з якою ляже у ліжко.

Формально так і є. Перша сесія новообраного Європарламенту буде з 16 по 19 липня у Страсбурзі – ЄП засідає і там, і в Брюсселі. Перед нею партії формуватимуть фракції. На першому засідання оберуть керівництво на чолі із президентом, та визначать кількість парламентарів у кожному комітеті.

Потім євродепутати голосуватимуть за президента Європейської комісії, кандидатуру якого надає Європейська рада. Очікується, що знову буде переобиратися Урсула фон дер Ляєн. Також ЄП узгодить єврокомісарів за поданням президента ЄК.

Урсула фонд дер Ляєн планує переобратися на другий термін у якості президентки Європейської комісії

У проміжку між виборами до ЄП та початком роботи, буде зустріч Великої сімки 13-14 червня в Італії, де спокійними поки можуть бути хіба що Джорджа Мелоні та прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Макрон та Шольц зараз пригнічені поразкою на виборах у ЄП, а французький президент ще й під тиском дострокових виборів. Прем'єр Великої Британії Риші Сунак також в очікуванні виборів 4 липня, на яких Консервативна партія, яку він представляє, поки поступається у підтримці Лейбористській. Вибори у Канаді відбудуться наступного року, проте рейтинг прем'єра Джастіна Трюдо зараз низький, як ніколи. Джо Байден виходить на фінальну стадію перегонів, у яких є надзвичайно високою підтримка Дональда Трампа.

Тімоті Еш також нагадує про президентські вибори у США у листопаді та попереджає, що перемога Дональда Трампа на них може ще більше роз'єднати Європу глобально, але об'єднати її правих, зокрема й щодо України.

"Оскільки крайні праві націоналісти-популісти, цілком можливо, включаючи Мелоні, об’єднаються в європейську партію Трампа, - каже Еш - Тож чи не час впадати у відчай і емігрувати до Нової Зеландії? Звичайно ні. Все ще є значна більшість європейців, які не хочуть втрачати найкращу Європу, яку ми коли-небудь мали. Але їх потрібно мобілізувати, підбадьорити, переконати, що Союз справді стикається з екзистенційними загрозами".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, чому висадка союзників у Нормандії мала вирішальне значення під час Другої світової війни.