23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Які етапи подолали, що треба зробити далі та які перспективи вступу в Євросоюз?
Від заявки до вступу: де зараз Україна?
28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Євросоюзі. 23 червня 2022 р. Європейська Рада ухвалила рішення про надання Україні статусу країни-кандидата разом із Молдовою. 8 листопада 2023 р. Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ, а 14 грудня того ж року Європейська рада підтримала відкриття переговорів.
12 березня 2024 року ЄК подала Раді ЄС проєкт рамок та 25 червня 2024 р. переговори про вступ офіційно відкрили.
В січні 2024 року Єврокомісія почала скринінг законодавства України на відповідність європейському (EU acquis – спільний правовий доробок ЄС, обов'язкові норми для держав-членів за п'ятьма напрямками) для його подальшої адаптації. Це шість кластерів (блоків) та 33 глави у них.
"У нас триває переговорний процес. Він зараз на етапі, коли Україна заявляє позицію щодо переходу на європейське регулювання. Ми представляємо нашу правову систему і відповідно отримуємо вже рекомендації, як треба змінитися для того, щоб ми могли стати членом ЄС. Це масштабний процес. Унікальність для України полягає в тому, що у нас всі переговори відбуваються одночасно. І домовленість в державами-членами, з ЄК полягає в тому, що ми всі переговорні напрямки відкриємо одночасно", - розповіла в інтерв'ю "Ми – Україна" віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стафанішина.
Мається на увазі, що за кожним кластером зазвичай робота йде окремо. Наразі Україна завершила скринінг за чотирма блоками – "Основи", "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини", "Конкуренція та розвиток інклюзивності". За першими трьома у травні в Кабміні ухвалили дорожні карти – це затвердження переліку ключових реформ. 16 червня Україна розпочала скринінг "Зелений порядок денний".
Загалом процес вступу – це дев'ять етапів:
- заявка;
- висновок Єврокомісії про неї;
- схвалення країнами ЄС статусу кандидата;
- відкриття переговорів;
- погодження переговорних рамок;
- переговори по кластерам. Ми на початку цього етапу. За кожним з шести кластерів Єврокомісія представляє звіт щодо українського законодавства. Визначаються бенчмарки – ключові реформи. Рада ЄС має ухвалити за кожним звітом рішення про відкриття переговорного кластера. Далі – адаптація. Прогрес щороку восени ЄК оцінює в звіті;
- висновок ЄК про готовність;
- одноголосне ухвалення державами закриття переговорів та голосування щодо цього в Європарламенті;
- підписання та ратифікація державами-членами ЄС і державою-кандидатом Договору про приєднання.
Які строки вступу до ЄС та плани України?
Шість країн-засновників ЄС, Бельгія, Нідерланди, Франція, Німеччина, Італія та Люксембург, не мали дотримуватися процесу приєднання. Тоді як 21 країні, проходила шлях від заявки до вступу, який з 1957 року змінювався.
За двома виключеннями, прийняття в ЄС відбувалося "пакетами", більше однієї країни у рік розширення:
- 1973 р. – Данія, Ірландія, Велика Британія;
- 1981 р. – Греція;
- 1986 р. – Іспанія, Португалія;
- 1995 р. – Австрія, Фінляндія Швеція;
- 2004 р. – Кіпр, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія;
- 2007 р. – Румунія, Болгарія;
- 2013 р. – Хорватія.
Щороку Єврокомісія приймає Повідомлення про розширення, в якому викладаються її рекомендації щодо процесу, звіти про оцінку стану справ та прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами на їхньому шляху до Європейського Союзу.
"Історична можливість пов'язати своє майбутнє з ЄС відкрита для 10 партнерів: шести на Західних Балканах, а також Туреччини, України, Республіки Молдова та Грузії. Процес розширення базується на заслугах та залежить від індивідуального об'єктивного прогресу, досягнутого кожним із партнерів", - вказано в Повідомленні про розширення-2024.
З якого часу десять країн є кандидатами:
- Туреччина – з 1999 р., переговори, які наразі заморожені, почалися у 2005 р.;
- Албанія – з 2014 р., переговори почалися у 2022 р.;
- Боснія і Герцеговина – з 2023 р., переговори почалися у 2024 р.;
- Косово – заявка на членство у 2022 р. і проблеми через невизнання незалежності деякими державами ЄС;
- Чорногорія – з 2010 р., переговори почалися у 2012 р.;
- Північна Македонія – з грудня 2005 р., переговори почалися у 2022 р.;
- Сербія – з 2010 р., переговори почалися у 2012 р.;
- Україна, Молдова – з 2022 р., переговори почалися у 2024 р.;
- Грузія – з 2023 р., проте зближення призупинилося через нові репресивні закони, ухвалені грузинською владою.
Середній строк приєднання до ЄС – дев'ять років. Дев'ятьом країнам знадобилося десять та більше років для приєднання, Кіпру та Мальті – майже 14 років.
Україна та Молдова від статусу до переговорів пройшли найкоротший шлях, якщо порівнювати із іншими нинішніми кандидатами. Та й з країнами-членами ЄС також, бо в середньому він тривав близько 3,5 років.
Щодо переговорів ще треба побачити. Цей процес в усіх випадках, навіть коли вступ відбувся швидко, займав найбільше часу в усьому процесі, в середньому 4 роки. З-поміж нинішніх держав-членів ЄС найбільше часу на переговори знадобилося Португалії, Іспанії, Хорватії – понад 6 років. Найменше часу, менше 1,3 року – Австрії, Фінляндія та Швеції.
Плюс ще 1-2 роки займає ратифікація договору про приєднання.
Україна тільки почала етап, який зазвичай триває найдовше.
"Амбітна ціль на 2025 рік — відкрити на паралельній основі всі шість переговорних кластерів з ЄС", - сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
"Членство України в ЄС до 2030 року є стратегічною метою", - заявив президент Литви Ґітанас Науседа.
Вступ до 2030 року – план який озвучували в Україні неодноразово. Марта Кос, єврокомісарка з розширення, казала, що це реалістичний строк.
Що і хто заважає вступити в ЄС?
Звіт про прогрес побачим від ЄС восени, проте навряд чи там буде несподіванка. Україні традиційно вказують на посилення боротьби з корупцією, як на пріоритет. Плюс реформа судової системи, охорони правопорядку, забезпечення основоположних прав, хоч і з урахуванням військового стану.
Україна розглядає та ухвалює євроінтеграційні закони, їх буде ще чимало для адаптації близько 3 тис. правових актів ЄС. Але цього замало і від України залежить не усе.
"Важкість цього процесу, як би добре ти не виконував свою домашню роботу, як би сильно громадяни не прагнули повернутись в європейську родину, і яким би юридично офіційним не було це рішення, завжди треба пам'ятати, що це рішення ухвалюється консенсусом. На сьогодні у нас є одна держава-член, яка не бажає вести будь-які перемовини щодо рішень про подальше просування до членства в ЄС", - сказала Ольга Стефанишина.
Питання не в тому, що в перспективі одна країна не проголосує про завершення переговорів. Проблема є вже на нинішньому етап – відкриття переговорних кластерів, щодо кожного з яких потрібен консенсус країн ЄС.
Зараз йдеться про блокування Угорщиною і навіть прем'єр Словаччини Роберт Фіцо казав про підтримку вступу України до ЄС.
В березні цього року прем'єр Угорщини Віктор Орбан назвав вступ України в ЄС економічним самогубством, стверджував, що це шкодитиме його країні. Заявив, що в країні треба провести референдум про вступ України до ЄС. Відповідне опитування Voks 2025 завершується 20 червня.
Ольга Стефанишина зазначила, що наразі Угорщина є найскладнішою у перемовинах, бо її риторика агресивна та насправді вона нічого не хоче, тобто не висуває чітких вимог, щоб не блокувати початок переговорів по кластерам.
Віктор Орбан був проти й початку переговорів про вступ України, для чого мала бути одностайність. На час голосування його попросили вийти на хвилинку, і за відсутності проголосували за підтримку. Але на шляху до вступу будуть десятки голосувань і робити так кожного разу нереально.
"Я думаю, ви повинні усвідомити, що це дійсно винятково і, ймовірно, залишиться винятковим. Але це не те, що інші країни-члени ЄС будуть раді зробити нормою. Тому що скоро постане питання, якщо ми це робимо для України, чи потрібно це робити для інших країн і інших питань. Ви створюєте прецедент, який ставить під сумнів те, як певні питання вирішуються на рівні ЄС", - сказав Джон Морейн, професор права Університету Гронінгена та Школи управління Герті (Берлін), колишній європейський дипломат, державний службовець і уповноважений з питань рівності у Нідерландах.
Вступ та переговори під час нього – це не коротка дистанція, тоді як і в результаті виборів, і під впливом інших причин позиція тієї чи іншої країни може змінитися. Не вийде кожного лідера такої країни просити вийти на хвилинку, поки інші голосують. Тому є план А щодо блокування – домовлятися про співпрацю. Поки
Верховна представниця ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Кая Каллас, не розкриваючи деталей, казала про розгляд планів Б і В. Хоча один з них не є секретом – це позбавлення Угорщини права голосу за ст. 7 Договору про ЄС через порушення основоположних цінностей Євросоюзу.
Процедуру розпочали ще у 2018 році. З того часу відбулося вісім слухань, останнє з яких – травні цього року. До голосування щодо "рішення про визначення явного ризику серйозного порушення Угорщиною верховенства права" справа ще не дійшла. Коли дійде – теж не зрозуміло, бо немає обмежень до кількості слухань та тривалості усієї процедури.
Тим часом Віктор Орбан зробив Voks 2025 частиною своєї передвиборчої кампанії. Це консультативне опитування, а також дуркована реклама і купа відеороліків спрямовані не тільки проти України.
"Уряд просить усіх заповнити бюлетені Voks 2025 та сказати "ні" плану Брюсселя та партії "Тиса"... Швидке членство України — це цвях у труну Угорщини... Зброя, наркотики, торгівля органами й людьми, екстремістські військові угруповання та генетично модифіковані продукти захлиснуть Угорщину", - йдеться в дописі членкині правлячої угорської партії "Фідес" Александри Сенткіраї.
"Тиса" – це опозиційна партія опонента Орбана Петера Мадяра, якій досяг вражаючих результатів на минулорічних виборах у Європарламент, збирає неабиякі за чисельністю мітинги. Згідно з опитуваннями, "Тиса" наразі має підтримку на рівні 51%, тоді як "Фідес" – 36%. Вибори в Угорщині відбудуться у квітні 2026 року. Що на той момент вирішать угорці, невідомо, але політика Віктора Орбана заважає Україні вже цього року досягти амбітної мети, оголошеної Денисом Шмигалем.
Думка експерта: у України є козир
Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи":
- У України з'явився козир, який у першу чергу пов'язаний з питанням безпеки. У Європі ситуація цікава: у неї три основні центри безпеки – Франція, Британія, Україна. Два з них не знаходяться в ЄС. Це дає можливість Україні пришвидшувати процес, щоб ставати частиною Європейського Союзу, який перебирає на себе частину безпекових функцій НАТО. Тож це козир, який дозволяє грати: швидше беріть у ЄС, а там розберемося, щоб правильно, що неправильно і взагалі невідомо, що у кого краще працює. Залишається питання аграрки, бо з такою "африканською" економікою як у нас, будуть постійні бунти з боку європейців.
Ознакою того, що питання вступу стало пришвидшуватися, є істерики наших сусідів – Угорщини, Словаччини, Польщі. І коли Орбан говорить, що вступ України в ЄС погіршить економіку Угорщини, він не бреше, оскільки більш перспективна країна, більше населення, більша віддача від капіталу.
Ми, в дійсності, конкуренти в багатьох галузях з країнами Європи. І страшний сон поляків: українці почнуть повертатися з Польщі до дому. До того ж поляки нервують, бо не будуть першими. Якщо в України буде функція безпеки, вона багато в чому буде диктувати умови. Польща вже не буде вітриною Європи, щитом, як поляки це подавали. Вони будуть другими, скоріше за все. Зараз через нервування й бачимо непрямі ознаки прискорення вступу. Далі питання в тому, як ми будемо себе позиціонувати.
Щодо Угорщини концепція буде багатошаровою. Якщо буде консенсус більшості країн Європи, особливо головних гравців, вони знайдуть важелі впливу, у тому числі на Угорщину. Було б тільки бажання. Думаю, що його знайдуть. Орбан хитрий і не перегинає, коли не потрібно. Як з голосуванням щодо початку переговорів, коли він вийшов. Оскільки у нього хитрувата позиція, думаю, за потреби знайдуть багато цікавих підходів.
От приклад: Орбан у москву на святкування дня побєди не поїхав, бо це була б вже зовсім червона лінія. Фіцо поїхав, але реально він нічого такого й не робить. Багато балакає, але реально співпраця по оборонці та транзит НАТО йдуть. Мені розповідали європейські політологи, що Фіцо усім в Європі розповідає, що він не Орбан.
Але це правда, що ці країни постраждають від нашого вступу в ЄС. Це конкуренція за інвестиції, людей, капітали та багато чого іншого. Україна – величезна перспективна країна, яка, завдяки армії та оборонці, буде центром впливу.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав по умови, на яких легалізують множинне громадянство.
