У березні в Україні мають провести індексацію пенсій непрацюючих пенсіонерів, а у квітні – перерахунок пенсій працюючих. Якими є очікування щодо індексації та перерахунку у 2024 році, розповідає "Ми – Україна".
Як проводять індексацію пенсій?
Індексація пенсій – це перерахунок показника середньої зарплати, який застосовується при нарахуванні виплати, у бік збільшення. До цього показника застосовують певний коефіцієнт, який затверджують щороку. Обчислюють його, відштовхуючись від двох складових:
- зростання середньої зарплати за три роки. Показник беруть за розрахунками Пенсійного фонду. Порівнюють зростання за три попередні роки (2021-2023) з рівнем за три роки, які передували минулому року (2020-2022). Різницю рахують у відсотках і беруть від нього половину;
- зростання споживчих цін за минулий рік. Беруть половину показника.
Відштовхуючись від цієї формули, можна самому приблизно розрахувати рівень індексації за законодавством, але не зараз. Нині маємо тільки індекс споживчих цін від Держстату за минулий рік – ціни зросли на 5,1%. Але від Пенсійного фонду поки немає повних даних щодо середньої зарплати за 2023 рік – наявні тільки за три квартали.
За порядком проведення індексації, її застосовують до пенсійних виплат:
- призначених за законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але непрацюючим пенсіонерам;
- призначених по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- призначених військовим, та які обчислювалися або до середньомісячного заробітку до призову чи після призову на строкову службу, або до середньомісячного грошового забезпечення під час проходження служби. Індексація військовим за законом передбачена, якщо протягом попереднього календарного року і до дати індексації її не перераховували з огляду на збільшення грошового забезпечення.
Це загальні правила, які затверджені заразом із датою проведення індексації – 1 березня. Але під час війни у законі про бюджет постійно передбачають, що і порядок, і коефіцієнт, і дату індексації, так само, як і перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, визначає саме Кабмін.
Про які умови індексації відомо зараз?
Термін індексації. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович наприкінці минулого року попереджала, що в разі відсутності міжнародної допомоги є ризик непроведення індексації. Проте з того часу ЄС ухвалив чотирирічну програму підтримки України на суму 50 млрд євро. У Мінекономіки вказували, що на перші надходження розраховують у березні. Тож ризик зменшився.
Тим часом у Мінсоцполітики до індексації готуються, там чекають статданих щодо середньої зарплати від ПФУ для розрахунку коефіцієнту підвищення.
Минулого року рішення Кабміну щодо перерахунку ухвалили 24 лютого. Тож і цьогоріч варто орієнтуватися на ті самі строки.
Підвищення. У рішенні уряду щодо індексації минулого року встановлювали мінімальну суму доплати (100 грн) та максимальну (1500 грн). Вочевидь і цього року буде певний мінімум та максимум.
"Попередньо ми очікуємо зростання приблизно на 13%", - вказала заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак.
Ці 13% чи близько того, нагадаємо, застосовують до показника середньої зарплати у пенсії, тобто її "тіла", без надбавок, доплат, додаткових нарахувань. Тож чим меншим є саме "тіло", тим меншим є результат індексації.
Станом на початок року середній розмір пенсійної виплати в Україні – 5 385 грн. Але 3 млн осіб отримують або майже 30% пенсіонерів, отримують щомісяця від 2 тис. до 3 тис. грн (середня виплата – 2618 грн), 2,2 млн або 21% пенсіонерів – від 3 тис. до 4 тис. грн (середній розмір 3 546 грн), 1,5 млн або 15% пенсіонерів – від 4 тис. до 5 тис. грн (середній розмір 4406 грн). Тобто 65% українських пенсіонерів отримують виплати, менші за середній показник в країні.
За результатами індексації звичайно можна орієнтуватися на середню суму доплати. Минулого року для тих, хто отримує пенсію за законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, середній розмір підвищення склав 587 грн. Але в реальності для кожного виходить своя сума доплати, яка залежить від "тіла" пенсійної виплати. Тож декому за результатами індексації доплачують 100 грн, а комусь понад 1000 грн. І це залежить не від стажу чи сплати податків людиною під час роботи. Все впирається у те, яким був рівень зарплати у гривнях на момент призначення виплати, і через нього щорічна індексація є несправедливою.
Зміни поки не ухвалили. У 2023 році в Кабміні анонсували реформу самої системи нарахування пенсій. Замість коефіцієнтів, які зараз застосовують при визначенні пенсійної виплати загалом, обіцяли розробити систему балів. Кількість балів встановити в залежності від того, якою була зарплата відносно тодішньої середньої. Якщо відповідала середній, то це 10 балів, а якщо вище чи нижче, тоді більше чи менше 10 балів. Потім просумувати усі бали за час роботи.
"І тоді в кожному році ми просто ставимо вартість того балу, який буде не менше 30% середньої заробітної плати, в цьому конкретному році", - пояснювала Жолнович.
За рахунок введення бальної системи та розрахунку вартості балу із прив'язкою до актуальної раніше середньої зарплати, пенсії людей, які виходили на неї давно, планували підтягнути до пенсій людей, які мають такий самий стаж, отримували таку ж зарплату, відносно середньої, але вийшли на заслужений відпочинок пізніше.
В результаті такого перерахунку, мала б скоротитися і різниця між доплатою після індексації. Проте бальну систему не застосували, постанови про це немає, законопроєкт про зміни не внесений. Тож доводиться орієнтуватися на чинний принцип індексації: якщо "тіло" пенсійної виплати мале, малою буде й сума доплати.
Перерахунок пенсій: коли, кому та як?
За законодавством щорічно 1 квітня має відбуватися перерахунок пенсій працюючих пенсіонерів. Зараз він, як і індексація, відбувається за рішенням Кабміну. Минулорічну дату перерахунку узгоджували тим самим документом, що й дату, порядок та особливості індексації.
Перерахунок вже не передбачає прив'язку до середньої зарплати та інфляції. У квітні її проводять в автоматичному режимі, без особистого звернення.
Стосується це тих працюючих пенсіонерів, яким призначали або перераховували в останній раз пенсію не менше, ніж 24 місяці тому. Тобто тим, хто станом на березень отримав додатково мінімум два додаткові роки страхового стажу.
Якщо додаткові 24 місяці страхового стажу працюючий пенсіонер отримав в середині року, все одно автоматично пенсію перерахують не раніше квітня чи тієї дати, яку цьогоріч визначить Кабмін.
Регулярний перерахунок не стосується тих працюючих пенсіонерів, яким призначили виплату до досягнення ними пенсійного віку – 60 років. Тобто в тому випадку, якщо вони вийшли на заслужений відпочинок раніше, за вислугою років. Це, наприклад, співробітники сфер освіти зі спецстажем. Перерахунок їм не проводять, поки вони не досягнуть шістдесятиріччя.
Суть перерахунку пенсійної виплати в підвищенні однієї чи двох складових, які закладені у її загальній формулі.
У пенсійній виплаті є середній показник зарплати в Україні, який враховували при нарахуванні пенсії, помножений на коефіцієнт зарплати (індивідуальний для кожного: співвідношення одержуваної зарплати і середньої, з якої сплачувалися внески) і коефіцієнт страхового стажу.
Автоматично переглядають останній показник: збільшується коефіцієнт стажу – зростає розмір пенсії. Але оскільки зміна несуттєва, підвищення пенсії працюючим пенсіонерам незначне.
Величина оцінки одного року страхового стажу – 1%. Так 35 років страхового стажу дадуть коефіцієнт 0,35 у загальній формулі, а плюс 24 місяці або два роки до них доводять коефіцієнт до 0,37.
Пенсійне законодавство передбачає, що перерахунок повинен проходити на максимально вигідних для людини умовах. Маючи дані з реєстрів, в Пенсійному фонді бачать не тільки стаж, який зароблений після пенсії, а і обсяги сплаченого Єдиного соціального внеску, і зарплати. При перерахунку, коли це вигідно пенсіонеру і при його бажанні, можуть враховувати і нову платню, якщо вона дозволяє збільшити розмір пенсії. Тобто, на додачу до коефіцієнта, нову зарплату можуть застосувати також при розрахунку середньої у пенсійній формулі.
Важливо
Мінімальна пенсія зросте тільки з 1 березня
За законом про бюджет-2024, з 1 січня зросли показники прожиткових мінімумів різних категорій. Зокрема для непрацездатних осіб він підвищився з 2093 грн до 2361 грн. Разом із ним мали б підвищитися і мінімальна пенсія (вона дорівнює мінімуму), і максимальна пенсія (вона дорівнює десятьом мінімумам).
Від розміру прожитмінімуму також залежить низка доплат і надбавок до пенсійних виплат. Зокрема, надбавка за стаж – 1% від мінімальної пенсії за віком за кожен рік понаднормового. Також до цього показника прожитмінімуму прив'язана мінімальна пенсія УБД та особам з інвалідністю внаслідок війни, підвищення ветеранам війни та членам їх сімей, жертвам нацистських переслідувань.
Перегляд виплат на підставі підвищення прожитмінімуму мав би відбутися з початку року. Але за пунктом 8 перехідних положень закону про бюджет-2024 щодо усіх пенсійних виплат новий показник застосують лише з 1 березня, разом із індексацією.
Тобто саме навесні мінімальна пенсія зросте на 268 грн і доплати та нарахування переглянуть, відштовхуючись від прожитмінімуму на рівні 2361 грн.
Ще одна індексація: як її проводити щодо зарплат?
Індексація грошових доходів громадян – це державна соціальна гарантія. Її проводять за відповідним законом та за урядовим порядком.
У 2023 році в законі про бюджет зупинили дію закону про індексацію грошових доходів. Але у законі про бюджет-2024 про зупинку дії закону вже не згадували. Тож зобов'язання індексувати зарплату повертається на таких умовах.
Хто індексує? Індексацію проводять роботодавці незалежно від форми власності підприємства, організації, установи – державної чи приватної, а також ФОПи щодо своїх найманих працівників.
Яка відповідальність за непроведення індексації? За Кодексом законів про працю (ст. 265) за це роботодавцю загрожує штраф: десять мінімалок за кожного співробітника, якому не провели індексацію. Порушення фіксують в ході інспекційного відвідування Держпраці. Підстави для інспекційних відвідувань – у відповідному порядку (п.5), і відвідати роботодавця можуть в тому числі після звернення працівника щодо порушень.
Також Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.41) передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 510 грн до 1700 грн. Строк давності в цьому випадки невеликий – три місяці.
Є ще й кримінальна відповідальність – штраф від 8500 грн до 17000 грн, або виправні роботи до двох років, або позбавлення волі до двох років. Проте в цьому випадку треба доводити, що роботодавець здійснив порушення умисно, а у разі погашення заборгованості його звільнять від відповідальності.
За яких умов проводять індексацію? Це відбувається у тому разі, якщо індекс споживчих цін перевищує пороговий показник 103%, який розраховують наростаючим підсумком. Тобто якщо відносно базового місяця у наступному ІСЦ не перевищив 103%, індексації не буде. Якщо через два місяці відносно базового кумулятивний ІСЦ перевищить 103%, тоді треба проводити індексацію.
Який місяць є базовим? За звичайних обставин у кожного підприємства базовий місяць свій – це місяць підвищення окладів працівників. Тобто якщо підвищили оклади у грудні, то він базовий, а обчислювати індекс треба з наступного місяця.
Але після призупинення у 2023 році, базовим місяцем індексації стає січень 2024 року – це визначено у законі про бюджет. Тож у березні чекаємо даних Держстату щодо ІСЦ за лютий і тоді зрозуміємо, чи проводити індексацію. Якщо перевищення порогу у 103% не буде, чекаємо даних у квітні за березень і так далі.
Який механізм індексації? Формула індексації така: прожитковий мінімум для працездатних, який зараз дорівнює 3028 грн Х (кумулятивний ІСЦ-100%) / 100%.
Тобто індексують у зарплаті тільки показник прожиткового мінімумуму, і тому сума в результаті підвищення незначна.
До того ж за порядком індексація має відбуватися через місяць після того, як кумулятивний ІСЦ досяг критичного рівня. Наприклад, якщо перевищення цьогоріч відбудеться у березні, то індексація через місяць – це підвищення окладу у травні, тобто із.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як і чому в Україні змінили національний класифікатор професій: які нові професії додали, які скасували та яким змінили назву.
