Умови Ukraine Facility: на що та під які реформи Євросоюз надає Україні 50 мільярдів євро

Умови Ukraine Facility: на що та під які реформи Євросоюз надає Україні 50 мільярдів євро

1 лютого лідери 27 країн ЄС одноголосно ухвалили фінансовий пакет допомоги Україні на 50 млрд євро – Ukraine Facility. Що вже відомо про напрямки та умови програми, розбирався "Ми – Україна".

Що відомо про програму підтримки?

На початку 2023 року в Євросоюзі узгодили річну програму допомоги Україні (MFA+) на суму 18 млрд євро. Вона передбачала щомісячні виплати 1,5 млрд євро після першого двомісячного траншу обсягом 3 млрд євро. Якщо перше перерахування було беззастережним, решта – вже з умовами меморандуму з 20 пунктів, який передбачав реалізацію реформ і в цілому рухався у кільватері зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом (програму ухвалили у березні 2023 р.) та кандидатських умов при вступі до ЄС.

MFA+ була не передбачена для військових витрат України і надавалася в якості пільгового кредиту із найбільшим серед будь-коли раніше ухвалених Євросоюзом терміном погашення – 35 років. Але строк дії програми був обмеженим, і на конференції з відновлення України у Лондоні наприкінці минулого червня президентка Єврокомісії Урсула фонд дер Ляєн презентувала заміну MFA+ – Ukraine Facility на 50 млрд євро.

Це чотирирічна програма фінансування, для затвердження якої в ЄС мали переглянути довгостроковий бюджет Євросоюзу на 2021-2027 роки. У жовтні минулого року Європарламент ухвалив пропозицію Єврокомісії. Але для перегляду бюджету потрібне було схвалення Європейської ради – 27 голів держав і урядів Євросоюзу. У грудні 2023 р. через блокування угорським прем'єром Віктором Орбаном перегляд не узгодили, на саміті 1 лютого позитивне рішення щодо Ukraine Facility  було одноголосним.

Ukraine Facility – програма на 2024-2027 роки. Її загальний обсяг – 50 млрд євро, з яких орієнтовно 33 млрд євро будуть виділені у якості позик, а 17 млрд євро – у якості грантів. Ці кошти розподілені за трьома напрямками.

Перший рівень – фінансова підтримка держави у формі усієї суми позик та близько 6 млрд євро грантів на підставі Плану України щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни та реформ під час вступу до ЄС.

План України розробляє Кабмін. В уряді проєкт затвердили наприкінці грудня та відправили до Єврокомісії, де надають коментарі та пропозиції. За умовами партнерів, у ньому мають бути заходи щодо макрофінансової стабільності, бюджетного нагляду, управління держфінансами, галузеві та структурні реформи й інвестиції, конкретний графік виплат.

Другий рівень – спеціальна інвестиційна структура України із залученням близько 8 млрд євро грантів на підтримку плану.

Третій рівень – технічна допомога та допоміжні заходи, у тому числі мобілізація доступу реформ, підтримка місцевої влади, різні форми двосторонньої допомоги на шляху до ЄС. Орієнтовно 3 млрд грантової допомоги.

Які умови та зобов'язання України?

Віцепрем'єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко вказує на наступні після ухвалення Європейською радою етапи погодження Ukraine Facility: узгодження фінальних умов Європейською радою, Єврокомісією та Європарламентом разом, а 26-29 лютого має відбутися пленарна сесія Європарламенту, де будуть ухвалювати фінальний регламент. Остаточні умови треба буди вписати в урядовий План України, який розгляне Єврокомісія.

Нині маємо фундаментальні умови фінансування: права людини, верховенство права, збереження парламентської демократії. Саме під це програму схвалили у Європейській раді, а фінансування на етапах буде вже із деталізацією.

Народний депутат Ярослав Железняк пояснює, що фінансування у бюджет на суму 39 млрд євро – за Планом України, той самий перший рівень програми. Він каже, що план буде схожий на великий меморандум з МВФ, де прописані дуже конкретні кроки, які скоріше попередні дії (prior actions), а не структурні маяки (structural benchmarks): умова, строк виконання, фінансування за виконання.

"Не виконали протягом року за дедлайном – можна вже не виконувати, гроші вже за цей пункт не дадуть. Тобто, прямо механізм "гроші в обмін на реформи" як є. Навіть поки більш жорстко виглядає",  пояснює Железняк

Хоча до фінального узгодження умов окремі пункти можуть змінитися, за словами нардепа попередня до першого кварталу цього року не надто жорсткі. Їх п'ять, і майже всі, такі як публікація Національної стратегії доходів до 2030 року та законопроєкт про незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури, вже виконані.

"Європейці як казали: є дорожня карта вступу до ЄС, за реалізацією кожного пункту стоять гроші. Реалізували – отримали, зробили більше – отримали більше. Так це й виглядає. 50 млрд євро – це кошти, які будуть спрямовуватися в Україну різними способами, - деталізує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, - Раз на рік Єврокомісія має подавати звіт Європарламенту щодо використання коштів. І теоретично раз на два роки можливе питання перегляду за ініціативою Єврокомісії. Думаю, якщо усе буде добре – таких ініціатив не буде".

З огляду на зобов'язання, експерт також нагадує про концепцію суспільних фінансів – Нацстратегію доходів до 2030 року з низкою непопулярних кроків, таких як докорінна перебудова спрощеної системи оподаткування, запровадженням прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб.

"Спрощена система – надзвичайна дратівлива для наших західних партнерів. Вони вважають це легальним способом ухилення від сплати податків, особливо зважаючи на те, що третю групу ФОП використовують великі бізнеси. Вони наполягають на скасуванні третьої групи, щоб вона була об'єднана із другою зі ставкою податку від 5% до 17% із прив'язкою вже не до обороту, а до виду діяльності. Хочете більше грошей – реалізуйте Стратегію. І загалом є багато моментів, які є дуже чутливими для суспільства".

Проте усі деталі ще належить побачити після остаточного регламенту.

"З цих деталей для нас найбільш важливим параметром зараз є обсяг прямої бюджетної підтримки, який буде надано у 2024 році, а також умови перегляду пакету, що, як повідомляться, може відбутись за два роки",- каже керівник фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Скільки отримаємо у 2024 році?

Юлія Свириденко зазначає, що на перший платіж обсягом 4,5 млрд євро розраховуємо вже у березні в межах угоди про перехідне фінансування. Ярослав Железняк вважає, що, враховуючи бюджетні потреби, загалом цьогоріч чекаємо на найбільшу суму – 18 млрд євро. Хоча вона повністю не покриває усю цьогорічну бюджетну потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить близько $37 млрд.

Олег Пендзин проте каже, що максимальна можлива сума від ЄС цьогоріч напряму від нашої держави і залежить.

"Основна ідеологія цієї допомоги – безпосередня прив'язка виплат до результатів реформ. Вичавити можна 18 млрд євро у перший рік, якщо дуже швидко виконати ті завдання, які стоять у дорожній карті руху України до ЄС. І якщо закон про Бюро економічної безпеки є у Раді, то є ще й купа вимог щодо системи судочинства в Україні, вимоги щодо комісій доброчесності. Тобто багато нюансів, які стосуються достатньо важких реформ по суті. Питання у тому, як швидко Україна зможе їх проводити", - зазначає економіст.

Він звертає увагу, що 50 млрд євро, як і 18 млрд євро MFA+, передбачені не на безпеку та оборону, а на соціалку і спрямовуються до бюджету. Перше очікуване надходження розміром 4,5 млрд, про яке кажуть у Мінекономіки, якщо капне у березні, то як раз до індексації пенсій та підвищення мінімальної зарплати з 7100 грн до 8000 грн.

Але навіть якщо вдасться узгодити 18 млрд цьогоріч в межах нової програми, це не покриває усю цьогорічну бюджетну потребу у зовнішньому фінансуванні, яка становить близько $37 млрд. Зараз увага прикута до США, де Конгрес до 8 лютого може розглянути $60 млрд для України.

"За збігом обставин дебати щодо пакетів допомоги Україні по обидва боки Атлантики розгорталися в один і той же час минулого року в грудні і зараз. Тоді Європа втратила можливість краще вплинути на дебати в США. Цього разу ЄС влучив у ціль, показавши Вашингтону, що Європа виконує свою роль", - каже Йорн Флек, старший директор Європейського центру Atlantic Council.

Тож зараз черга Штатам сказати своє слово на підтримку України. І хоч є позитивні очікування щодо голосування у Конгресі, видихати рано.

"Питання у тому, що це разові заходи. Ми вибили гроші, але на нас чекає 2025 рік. Коли макрофінансова допомога є політично залежною, то ви залежите й від політичних процесах у країнах, які вам її надають", - говорить про подальші ризики Олег Пендзин.

Він нагадує про цьогорічні вибори у Німеччині, Франції, до Європарламенту, зростання прихильності до ультраправих партій. І, звісно, про президентські вибори у США в листопаді.

"Міністр фінансів Сергій Марченко казав, що 2025 рік зараз зовсім не проглядається, особливо з точки зору виборів у США", - кконстатує Пендзин.

"Майбутні вибори до Європейського парламенту в червні та Сполучених Штатів у листопаді можуть призвести до змін у продовженні трансатлантичної співпраці між Україною та її західними партнерами, - попереджає Александр Кваліна, програмний асистент Євразійського центру Atlantic Council, - Потрібна більш безперервна, передбачувана та стабільна допомога сьогодні, завтра й доки Україна не переможе".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як відбуваються передвиборчі перегони та безпосередньо вибори президента США.

Головне