В Мінекономіки змінили класифікатор професій, додавши 42 нові до існуючого переліку. Найсуттєвіше виправили IT-напрямок, але затверджений державою список відкоригували і з огляду на війну. Як саме змінився національний класифікатор професій, навіщо він потрібен, як ним користуватися та які ще його оновлення диктують економічні реалії, розбирався "Ми – Україна".

Що треба знати про національний класифікатор професій?

Класифікатор професій – це документ, який визначає професійні назви робіт та посад. Його застосовують у кількох напрямках:

• Кадрова діяльність. Класифікатор використовують роботодавці під час ведення трудових книжок працівників та інших документів, які із роботою пов'язані, зокрема, штатних розписів, наказів про прийом на роботу. Він потрібен при проведенні атестації на роботі, призначенні пільг, зокрема за шкідливі та важкі умови праці. Із прив'язкою до класифікатора узгоджений перелік професій, для навчання за якими можна отримати ваучер від служби зайнятості. Від нього відштовхуються, коли затверджують галузі знань та спеціальностей, за якими навчаються у вишах;
• Статистика. Відштовхуючись від класифікатора готують, систематизують, аналізують статистичні дані, які пов'язані із професійними ознаками;
• Прогнозування. На підставі класифікатора проводять розрахунок чисельності працівників, їхній облік, розподіл кадрів, планують додаткову потребу у кадрах та політику працевлаштування. Також на нинішній класифікатор рекомендують орієнтуватися, коли назву дають новим професіям та посадам.

Зараз у класифікаторі 9172 професійні назви робіт. У кожної є код, перша цифра якого – номер розділу класифікатора, яких дев'ять:

1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
2. Професіонали
3. Фахівці
4. Технічні службовці
5. Працівники сфери торгівлі та послуг
6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства
7. Кваліфіковані робітники з інструментом
8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
9. Найпростіші професії.

Після першої цифри наступні: код підрозділу, код класу, код підкласу, та після крапки – код групи. До класифікатора є додаток А, де перелік професійних назв структурований за кодами по порядку. Також є додаток Б, де професії визначені за алфавітом. Якщо потрібен код – шукати можна в обох, чи скористатися онлайн пошуком на сайті Мінекономіки.

Чинний національний класифікатор узгодили у 2010 році. Його доволі часто оновлюють, і нинішня корекція – тринадцята за рахунком.

Які професії прибрали?

З класифікатора останніми змінами викреслили дев'ять професій: шість із них – з розділу 2 (професіонали) і ще три з розділу 3 (фахівці). Відтепер в Україні вже немає таких професій:

• аналітик з комп'ютерних комунікацій;
• аналітик програмного забезпечення та мультимедіа;
• програміст прикладний;
• програміст системний;
• інженер із застосування комп'ютерів;
• фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення;
• контролер роботів;
• технік-фотограмметрист.

Всі вони зі сфери інформаційних технологій та, як вказують у Мінцифри, це були застарілі назви, тому їх і вилучили.

Які професії змінили?

У класифікаторі відкоригували 11 позицій: дев'ять – у розділі 2 (спеціалісти) і три – у розділі 3 (фахівці). Тож надаємо перелік було/стало:

• аналітик комп'ютерного банку даних/аналітик даних;
• аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення/аналітик програмного забезпечення;
• інженер з програмного забезпечення комп'ютерів/інженер з програмного забезпечення;
• конструктор комп'ютерних систем/інженер-конструктор з розробки апаратного забезпечення;
• програміст (база даних)/програміст;
• адміністратор мереж і систем/адміністратор безпеки мереж і систем;
• експерт-криміналіст (сфера кібербезпеки та захисту інформації)/експерт з цифрової криміналістики (сфера кібербезпеки та захисту інформації);
• фахівець з тестування систем захисту інформації/фахівець з тестування систем безпеки та захисту інформації;
• фахівець інфокомунікацій/фахівець електронних комунікацій;
• організатор із збуту/організатор зі збуту;
• артист балету (з дипломом молодшого спеціаліста)/артист балету (з дипломом молодшого бакалавра).

Які професії додали?

У класифікаторі тепер будуть ще 42 нові професії, з яких 29 – у сфері IT. Як пояснюють у Мінцифри, назви пропонував бізнес з огляду на те, що галузь інформаційних технологій розвивається дуже швидко. А у Мінекономіки вказують, що нові професії з'явилися також у медичній, соціальній та фінансових сферах і деякі з них затребувані внаслідок війни та подолання її наслідків.

Повний перелік нових професійних назв роботи, які з'явилися в Україні (за алфавітом):

• адміністратор веб-ресурсів;
• адміністратор веб-сайту;
• аналітик бізнесу (інформаційні системи);
• аналітик мобільних додатків;
• аналітик продукту;
• аналітик процесів автоматизації;
• аналітик у сфері віртуальних активів;
• аудитор (за видами діяльності);
• головний інспектор будівельного нагляду;
• дизайнер (інформаційні технології);
• інженер з автоматизації робототехнічних процесів;
• інженер з даних;
• інженер з інтеграції (інформаційні технології);
• інженер з контролю якості програмного продукту;
• інженер з підтримки;
• інженер зі штучного інтелекту;
• інженер інтернету речей;
• інженер систем знань;
• інженер-тестувальник;
• інструктор з просторового орієнтування та мобільності;
• майстер з монтажу, обслуговування, ремонту та налагодження теплових насосів;
• менеджер (управитель) інформаційних технологій;
• оператор Служби 112;
• оператор установок дробометного очищення;
• офіцер (військові формування з правоохоронними функціями);
• протезист-ортезист;
• розробник архітектури бізнес напряму (інформаційні технології);
• розробник архітектури програмного забезпечення (інформаційні технології);
• розробник архітектури технічних рішень (інформаційні технології);
• розробник програмного забезпечення;
• розробник робототехніки (інженер-робототехнік);
• розробник хмарної архітектури;
• розробник штучного інтелекту;
• фахівець з безпеки електронних комунікацій;
• фахівець з питань обслуговування мережі;
• фахівець з планування ефективності електронних комунікацій;
• фахівець з планування мереж радіодоступу;
• фахівець з розмінування;
• фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення;
• фахівець з технічної підтримки електронних комунікацій;
• фінансовий аналітик;
• черговий підрозділу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

Що робити, якщо назва професії змінилася або зникла?

За умовами трудового законодавства, у штатному розписі, посадовій інструкції, особовій картці, особовій справі та у паперовій трудовій книжці назва має відповідати саме класифікатору професій. Тож якщо новій умови зачіпають підприємство, треба шукати у класифікаторі актуальний відповідник та видавати наказ про зміни. Нині паперові трудові книжки заповнюють вже за бажанням працівника, тому якщо вона на руках у людини, її треба бути принести, щоб виправити запис.

Також щоразу, як змінюються посади у класифікаторі, постає питання: чи є виправлення істотними змінами умов праці, про які за Кодексом законів про працю треба повідомляти працівника за два місяці? За Кодексом законів про працю (частина 3 статті 32) справді є така вимога, і в переліку істотних умов згадують найменування посад.

Але за законом про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (ст.3), ця норма КЗпП працює інакше. Зараз повідомляти про істотні зміни працівника треба "не пізніше як до запровадження таких умов". Якщо простими словами, то людину ставлять перед фактом, без попереджень.

Зміни ще будуть: на підставі чого?

Є окремий порядок розроблення національних класифікаторів. І в ньому немає вимоги з певною періодичністю вносити до них зміни. Натомість корекція прив'язана до певних принципів. Зокрема, якщо треба узгодити чинний класифікатор із міжнародним або європейським, з'являється нова концептуальна основа, яка впливає на зміст чинного класифікатора.

Тож, якщо із розвитком або трансформацією економіки з'являються нові професії, яких у класифікаторі немає, тоді у Мінекономіки готують та затверджують зміни.

Якими ж будуть нові професії, можна тільки передбачати. У квітні минулого року Всесвітній економічний форум (ВЕФ) оприлюднив звіт про майбутнє робочих місць протягом п'яти років, тобто до 2027 року. Про війну там не згадували, тож прогноз не повністю можна приміряти на український ринок праці. Але є загальні тенденції, які нас навряд чи оминуть.

Штучний інтелект, хмарні обчислення, впровадження великих даних, електронна комерція та цифрова торгівля – сфери, які планують розширити або застосувати до 2027 року три чверті компаній. Щодо останніх двох позицій у національному класифікаторі немає прямих відповідників, хоча у спеціалістах з електронної комерції, цифрової трансформації та цифрового маркетингу і стратегії потреба буде тільки збільшуватися.

Класифікатор вже відреагував на зростаючі ролі спеціалістів зі штучного інтелекту, бізнес-аналітиків, аналітиків інформаційної безпеки. Саме вони за оцінками експертів ВЕФ зараз очолюють списки затребуваних. Також там додають, що екологія вже має і надали матиме один з найсильніших ефектів щодо створення робочих місць, і тут може з'явитися потреба у редагуванні.

"Інженери з відновлюваної енергетики, інженери з монтажу та систем сонячної енергії є відносно швидко зростаючими ролями, оскільки економіка переходить до відновлюваної енергії", - вказують експерти.

Неперспективними професіями та посадами називають канцелярські або секретарські.

"Очікується, що найшвидше скорочуватимуться посади банківських касирів, працівників поштової служби, продавців-касирів квиткових, а також клерків із введення даних", - зазначають у ВЕФ і вказують, що причина скорочення – у цифровізації.

Проте скорочення не означає, що ці професії зникнуть. У попередньому огляді, який презентували у 2020 році, представники бізнесу казали, що до 2024 року майже половину бізнес-завдань автоматизують. Але кордон між людиною та машиною зміщується не такими швидкими темпами. Зараз третину бізнес-задач автоматизували, а решту виконують люди. Оновлений прогноз: до 2027 року буде автоматизовано 42% задач.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як за новим законопроєктом можуть змінити систему фінансування вищої освіти та кому повністю або частково держава буде покривати витрати на навчання.